Читайте также:
|
За деякими даними вважається, що перші свердловини були пробурені за два тисячоліття до нашої ери в найрозвинутіших на ту пору країнах Сходу, Китаї та Єгипті, для видобування соляних розсолів. Буріння здійснювалось вручну канатним способом або з допомогою бамбукових штанг. Іноді в літературі канатне буріння називають «китайським методом буріння». Перші свердловини в Китаї, пробурені на розсіл, обсаджували бамбуком.
Перша свердловина, для видобутку прісної води була споруджена в 1126 році на території Франції у провінції Артуа. Згодом, за назвою провінції Артуа, колодязі і свердловини, споруджені для видобутку води, почали називати артезіанськими.
Для водопостачання Одеси в 1831 році було пробурено чотири свердловини глибиною від 36 до 189м. В наступні роки на воду бурили свердловини в Сімферополі, Керчі, Ризі, Петербурзі та інших містах.
Відомості про початок використання нафти та інших вуглеводів в побуті відсутні, але очевидно, що це мало місце ще в стародавні часи. На перших порах нафту використовували як лікувальний засіб. Нафту і природний бітум використовували також як будівельний матеріал. В Карпатах місцеве населення використовувало нафту для лікування ревматизму і шкіряних хвороб, дублення шкіри, виготовлення колісних мастил, освітлення і, навіть, як зброю.
У літературних джерелах про видобування нафти біля Дрогобича вперше згадується у 1617 році. В 1721 році Жанчинський писав, що в Слободі Рунгурській і на Покутті на Станіславщині, біля Стебника і Ясениці Сільної на Львівщині видобували нафту з природних джерел і вживали її для мащення возів, вичинення шкіри, а також палили в лампадах замість масла.
Розширення сфери використання нафти спричинило вдосконалення техніки її видобування. Використовуваний раніше спосіб збирання нафти в місцях її виходу на поверхню землі вже не забезпечував потребу в ній. Виник ямний (або копаючий) спосіб видобування нафти. Для її видобування копали неглибокі (до 2 м) ями, стінки яких закріплювали дерев'яними кілками. На дні ями накопичувалась нафта, яка просочувалась через грунт. Нафту з ям періодично вичерпували у міру її накопичення.
Великі географічні відкриття і розквіт торгових відношень значно сприяли росту різних галузей промисловості, особливо нафтової. Значно зріс попит на нафту, що призвело до розробки нової техніки її видобування. Ямний спосіб вже не задовольняв потреби суспільства в нафті. Появився досконаліший — колодязний спосіб видобування нафти, який був вигіднішим від ямного, оскільки дозволяв експлуатувати глибші продуктивні пласти і збільшити її видобування.
З літературних джерел відомо, що колодязне видобування нафти в Ріпному на Прикарпатті почали в 1786 році.
Зацікавленість нафтою значно зросла на початку XIX століття, коли з'явились перші нафтоперегінні заводиі люди навчались видобувати з нафти гас. Саме тоді зародилося промислове видобування і переробка нафти в Бориславі — центрі нафтової промисловості Прикарпаття. Бориславським гасом в ті роки освітлювали Відень і Прагу, станції та вагони австрійських залізниць. Поштовхом для подальшого розвитку перегонки нафти було винайдення в 1853 році львівськими фармацевтами Лукашевичем і Вичатківським гасової лампи.
Колодязний спосіб вже не міг задовільнити зростаючі потреби суспільства в нафті. Необхідний був досконаліший метод руйнування гірських порід, а разом з тим і новий спосіб вичерпування нафти на поверхню землі. Таким методом стало буріння свердловин.
Дослідженнями встановлено, що перша свердловина на нафту була пробурена в 1847 році В.Семеновим в Азербайджані на Бібі-Ейбаті.
Свердловини бурили спочатку ручним штанговим обертовим способом, який мав дуже низьку питому потужність. Цей спосіб поступово був витіснений ефективнішим механічним ударно-канатним способом, розробленим в 1864 році А.Новосельцевим.
В Прикарпатті (Слободі Рунгурській, Бориславі, Східниці, Биткові) свердловини споруджували з допомогою бурових верстатів, що використовувались на соляному промислі. Ці верстати приводили в дію кіньми, а дещо пізніше-паровою машиною.
В 1859 році введено в розробку Східницьке нафтове родовище, що за 7 км на південь від Борислава.
В 1860 році в долині річки Бистриці Надвірнянскої біля села Пасічна почали видобувати нафту, дещо пізніше біля сіл Битків і Битківчик. Так виник один з найстаріших у Прикарпатті Битківський нафтопромисел.
Із збільшенням глибин нафтових свердловин, яка в 1900 року сягнула до 300м, стають відчутнішими вади ударного способу буріння. На зміну ударному способу прийшло обертове буріння.
При обертовому бурінні одночасно відбувається руйнування гірської породи і виніс її на поверхню потоком промивної рідини. Спосіб виносу розбуреної породи циркулюючим потоком води винайшов в 1848 році французький інженер Фовель і вперше застосував його при бурінні артезіанської свердловини в монастирі св. Домініка.
В 1901 році в США було вперше застосовано роторне буріння з промиванням вибою циркулюючим потоком рідини.
Однією із складних проблем, які виникали при бурінні свердловини, особливо при роторному способі, була проблема герметизації затрубного простору між обсадними трубами і стінкою свердловини. Технічно ця проблема була вирішена в 1906 році інженером А. Богушевським закачуванням цементного розчину в обсадну колону з подальшим витісненням його через низ колони в затрубний простір. В 1918 році аналогічний спосіб запропонував американський інженер Перкінс.
В 1923 році М.Капелюшников, С.Волох, М.Корнєєв винайшли гідравлічний вибійний двигун-турбобур, з допомогою якого в 1924 році в Азербайджані була пробурена перша в світі свердловина. Надалі конструкція турбобура удосконалювалась і протягом 1933-1940 pp. були створені багатоступінчасті турбобури різних типів. Починаючи з 1944 р. турбінний спосіб буріння почали широко застосовувати в усіх основних нафтових районах країни.
В 1937-1940 рр. А.Островським, Н.Григоряном, А. Богдановим та іншими була розроблена конструкція вибійного електричного двигуна — електробура, а в 1966 році М.Гусман, С.Никомаров, Ю.Захаров та інші запропонували гвинтовий вибійний двигун.
Дата добавления: 2015-07-25; просмотров: 69 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Класифікація свердловин за призначенням | | | Складові частини бурової установки |