Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Коротка історія виникнення та розвитку буріння свердловин

Основні терміни та визначення | Призначення бурового і допоміжного обладнання бурової установки | Способи буріння свердловин | Ударне буріння | Обертове буріння | Електробури. | Технологічні операції при будівництві свердловин | Циркуляція бурового розчину | Нарощування бурильної колони | Загальні відомості про системи верхнього приводу |


Читайте также:
  1. АВАРІЇ ПРИ ВИПРОБУВАННІ ТА ОСВОЄННІ СВЕРДЛОВИН
  2. АВАРІЇ ПРИ КРІПЛЕННІ СВЕРДЛОВИН
  3. Аварії, пов’язані з падінням у свердловину сторонніх предметів
  4. АНДРІЙ БІЛЕЦЬКИЙ: КОРОТКА БІОГРАФІЯ
  5. Анкілостома і некатор. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патогенний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
  6. Аномалії положення та розвитку жіночих статевих органів.
  7. Аскарида людська. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патогенний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.

За деякими даними вважається, що перші свердловини були пробурені за два тисячоліття до нашої ери в найрозвинутіших на ту пору країнах Сходу, Китаї та Єгипті, для видобування соляних розсолів. Буріння здійснювалось вручну канатним способом або з допомогою бамбукових штанг. Іноді в літературі канатне буріння називають «китайським методом буріння». Перші свердловини в Китаї, пробурені на розсіл, обсаджували бамбуком.

Перша свердловина, для видобутку прісної води була спору­джена в 1126 році на території Франції у провінції Артуа. Згодом, за назвою провінції Артуа, колодязі і свердловини, споруджені для ви­добутку води, почали називати артезіанськими.

Для водопостачання Одеси в 1831 році було пробурено чотири свердловини глибиною від 36 до 189м. В наступні роки на воду бу­рили свердловини в Сімферополі, Керчі, Ризі, Петербурзі та інших містах.

Відомості про початок використання нафти та інших вуглеводів в побуті відсутні, але очевидно, що це мало місце ще в стародавні часи. На перших порах нафту використовували як лікувальний засіб. Нафту і природний бітум використовували також як будівельний матеріал. В Карпатах місцеве населення використовувало нафту для лікування ревматизму і шкіряних хвороб, дублення шкіри, виготов­лення колісних мастил, освітлення і, навіть, як зброю.

У літературних джерелах про видобування нафти біля Дрогобича вперше згадується у 1617 році. В 1721 році Жанчинський писав, що в Слободі Рунгурській і на Покутті на Станіславщині, біля Стебника і Ясениці Сільної на Львівщині видобували нафту з природних дже­рел і вживали її для мащення возів, вичинення шкіри, а також пали­ли в лампадах замість масла.

Розширення сфери використання нафти спричинило вдоскона­лення техніки її видобування. Використовуваний раніше спосіб зби­рання нафти в місцях її виходу на поверхню землі вже не забезпечу­вав потребу в ній. Виник ямний (або копаючий) спосіб видобування нафти. Для її видобування копали неглибокі (до 2 м) ями, стінки яких закріплювали дерев'яними кілками. На дні ями накопичувалась наф­та, яка просочувалась через грунт. Нафту з ям періодично вичерпу­вали у міру її накопичення.

Великі географічні відкриття і розквіт торгових відношень зна­чно сприяли росту різних галузей промисловості, особливо нафто­вої. Значно зріс попит на нафту, що призвело до розробки нової тех­ніки її видобування. Ямний спосіб вже не задовольняв потреби суспі­льства в нафті. Появився досконаліший — колодязний спосіб видо­бування нафти, який був вигіднішим від ямного, оскільки дозволяв експлуатувати глибші продуктивні пласти і збільшити її видобування.

З літературних джерел відомо, що колодязне видобування нафти в Ріпному на Прикарпатті почали в 1786 році.

Зацікавленість нафтою значно зросла на початку XIX століття, коли з'явились перші нафтоперегінні заводиі люди навчались видо­бувати з нафти гас. Саме тоді зародилося промислове видобування і переробка нафти в Бориславі — центрі нафтової промисловості Прикарпаття. Бориславським гасом в ті роки освітлювали Відень і Прагу, станції та вагони австрійських залізниць. Поштовхом для по­дальшого розвитку перегонки нафти було винайдення в 1853 році львівськими фармацевтами Лукашевичем і Вичатківським гасової лампи.

Колодязний спосіб вже не міг задовільнити зростаючі потреби суспільства в нафті. Необхідний був досконаліший метод руйнуван­ня гірських порід, а разом з тим і новий спосіб вичерпування нафти на поверхню землі. Таким методом стало буріння свердловин.

Дослідженнями встановлено, що перша свердловина на нафту була пробурена в 1847 році В.Семеновим в Азербайджані на Бібі-Ейбаті.

Свердловини бурили спочатку ручним штанговим обертовим способом, який мав дуже низьку питому потужність. Цей спосіб поступово був витіснений ефективнішим механічним ударно-канатним способом, розробленим в 1864 році А.Новосельцевим.

В Прикарпатті (Слободі Рунгурській, Бориславі, Східниці, Бит­кові) свердловини споруджували з допомогою бурових верстатів, що використовувались на соляному промислі. Ці верстати приводили в дію кіньми, а дещо пізніше-паровою машиною.

В 1859 році введено в розробку Східницьке нафтове родовище, що за 7 км на південь від Борислава.

В 1860 році в долині річки Бистриці Надвірнянскої біля села Пасічна почали видобувати нафту, дещо пізніше біля сіл Битків і Битківчик. Так виник один з найстаріших у Прикарпатті Битківський нафтопромисел.

Із збільшенням глибин нафтових свердловин, яка в 1900 року сягнула до 300м, стають відчутнішими вади ударного способу бу­ріння. На зміну ударному способу прийшло обертове буріння.

При обертовому бурінні одночасно відбувається руйнування гірської породи і виніс її на поверхню потоком промивної рідини. Спосіб виносу розбуреної породи циркулюючим потоком води винайшов в 1848 році французький інженер Фовель і вперше застосував його при бурінні артезіанської свердловини в монастирі св. Домініка.

В 1901 році в США було вперше застосовано роторне буріння з промиванням вибою циркулюючим потоком рідини.

Однією із складних проблем, які виникали при бурінні свердло­вини, особливо при роторному способі, була проблема герметизації затрубного простору між обсадними трубами і стінкою свердловини. Технічно ця проблема була вирішена в 1906 році інженером А. Богушевським закачуванням цементного розчину в обсадну колону з подальшим витісненням його через низ колони в затрубний простір. В 1918 році аналогічний спосіб запропонував американський інже­нер Перкінс.

В 1923 році М.Капелюшников, С.Волох, М.Корнєєв винайшли гідравлічний вибійний двигун-турбобур, з допомогою якого в 1924 році в Азербайджані була пробурена перша в світі свердловина. Надалі конструкція турбобура удосконалювалась і протягом 1933-1940 pp. були створені багатоступінчасті турбобури різних типів. Починаючи з 1944 р. турбінний спосіб буріння почали широко застосовувати в усіх основних нафтових районах країни.

В 1937-1940 рр. А.Островським, Н.Григоряном, А. Богдановим та іншими була розроблена конструкція вибійного електричного двигуна — електробура, а в 1966 році М.Гусман, С.Никомаров, Ю.Захаров та інші запропонували гвинтовий вибійний двигун.


Дата добавления: 2015-07-25; просмотров: 69 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Класифікація свердловин за призначенням| Складові частини бурової установки

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)