Помилки у недостатньо редагованих кресленнях.

Практичне заняття 13

Типові помилки в редагуванні зображального матеріалу

План

1. Фотоілюстрації та малюнки: кадрування, фотомонтаж.

2. Помилки, зумовлені новітніми тенденціями розвитку видавничої справи.

Помилки у недостатньо редагованих кресленнях.

4. Група помилок на обкладинках різних видань.

Розгляньмо типові помилки, які трапляються з вини редакторів на різних етапах редакційно-видавничого готування різних видів видань.

1. Фотоілюстрації і малюнки. Здавалося б, на перший, непрофесійний, погляд, як можна редагувати документальний матеріал? Однак чимало документальних фото, що пропонують для друку, мають вади, які в процесі редакторського опрацювання слід беззастережно усувати. Найпоширенішими вадами є:

- неправильно обраний ракурс, що спотворює зображення;

- нечіткість обрисів предметів через недостатнє освітлення в момент фотографування;

- розмитість рухомого об’єкта;

- штучний, неприродний вираз облич на портретах, виконаних непрофесіоналом під командою «Увага, знімаю!»

За умов, коли фотозйомки організовували за завданням видавництва чи редакції, недосконалі з технічного боку сюжети варто повернути виконавцеві з проханням зробити сюжети заново. Складніше буває зі старими знімками, віднайденими в сімейних чи державних архівах. Тут не обійтися без ретельного видавничого оброблення. Один із видів такого оброблення полягає у віднайденні на низькоякісній ілюстрації фрагмента, придатного для виокремлення та збільшення його в розмірі поза другорядними деталями. Цей спосіб називається кадруванням. Відкадрований знімок потребує особливо ретельного перегляду редактором й оброблення відповідною комп’ютерною програмою. Адже нерідко на ньому залишаються ті деталі із загального знімка, що можуть відвертати увашу читача або й спотворювати зображення (до прикладу, чиясь рука на плечі героя, фрагмент якогось напису на другому плані тощо).

В ілюструванні книжкових і газетно-журнальних видань поширеним є фотомонтаж. або колаж (об’єднання кількох тематично схожих фотографій або їх фрагментів ув одне ціле). Найчастіше такий засіб використовують на обкладинках книжок і журналів, шмуцтитулах, у різноманітній плакатній, рекламній продукції. Надто прискіпливою має бути увага редактора до історичної, чи ширше - фактологічної достовірності запропонованих у монтаж фотографій. Інакше не уникнути помилок.

Ось приклад, який наводить Д.Орлов у статті «Солдати Вермахту привітали з Перемогою». Напередодні річниці Перемоги СРСР в Одесі було випущено плакат, основну площу якого, окрім текстової інформації, охоплював монтаж документальних фотографій із зображеннями радянських воїнів у період воєнних дій та сучасних портретів ветеранів. З-поміж когорти визволителів на цьому колажі був портрет німецького солдата! На це чітко вказувала каска з відомим хрестом на голові цього героя. Отже, ще раз наголошую, що для художнього редактора вкрай важливі деталі на знімках і малюнках. До того ж, щоби зробити правильний висновок, потрібно бути обізнаним із тим, про що йдеться в тексті (текстівці). Щоб не було так, що в тексті ви читаєте про способи висаджування цибулин гладіолусів, а на фото явно видно, що це радше насінина жоржини з продовгастою бурякоподібною формою.

Які ж причини головним чином зумовлюють такі помилки? 1) безсистемне й неконтрольоване «витягування» абстрактних, без будь-якого текстового супроводу, фотоілюстрацій з Інтернету; 2) ускладнення процесу «прив’язування» текстівки до фото в умовах всуціль цифрової технології її виготовлення. У цьому зв’язку корисно знати правило старої школи редагування щодо обов’язкового зазначення на звороті фотографії її головних паспортних даних: назва сюжету зі вказівкою прізвищ та ініціалів, дати виготовлення знімка та прізвище його автора. Новочасні видавці стали ігнорувати цю вимогу, приймаючи від авторів електронні варіанти фото або через Інтернет, або з дисків без чітко означеного текстового супроводу.

Редагування фотографій – це також і переведення її тонового варіанта в штриховий, тобто штрихове перемалювання художником-графіком. Причини такого редагування а) відбивка фотоілюстрації або вкрай низької якості, або з давнього чи наразі недоступного видання; б) неможливість або небажання автора вирішувати питання авторських прав на подані фотоілюстрації; в) неспроможність друкарні відтворити тонові ілюстрації.

Багато помилок і неточностей трапляється в недостатньо редагованих кресленнях. Іноді некомпетентність редактора змушує його звернутися до фахівця. Але є методичні рекомендації, яких потрібно дотримуватися: а) креслення не мають бути перевантажені зайвими деталями; б) будь-яке складне креслення можна спростити за рахунок виведення окремих важливих деталей чи вузлів з основного зображення й подання так званих виводів у збільшеному варіанті; в) потрібно скорочувати до мінімуму написи на кресленнях, залишаючи їх лише на берегах у супроводі стрілок; г) обов’язково дотримуватися масштабів конструкції.

Схеми, які донедавна були поширені здебільшого в книжкових виданнях, останнім часом активніше завойовують і газетно-журнальні площі. І саме в них віднаходимо найбільше неточностей. Наприклад, на схемі зображено 5 об’єктів, позначених відповідно 5-ма цифрами. А у виносках розшифровуються лише 4 об’єкти, про 5-й чомусь забули.

Помилки, допущені на обкладинках різних видань.

1.Неправильно розставлені розділові знаки в назві видання.

2. Буквенні помилки у назві видання або прізвищі автора.

3. Порушення єдності змістової сутності назви в тексті і її ілюстративному поясненні.

Дата добавления: 2015-07-21