|
Читайте также: |
З цим підходом І.Г. Зайнишева перегукується визначення "метод
соціальної роботи", що запропоновано російськими вченими
М.В. Ромм та Т.А. Ромм [35,с.88]. Вони розглядають метод як спосіб
раціонального дослідження і перетворення дійсності, найкоротший шлях досягнення мети. Більшість дослідників проблеми методів в теорії соціальної роботи виділяє дві групи методів: методи соціальної роботи як наукового знання і як практичної діяльності [ 16,с.92 ]. Методи соціально-педагогічної роботи слід іднести "саме до другої групи.
Ґрунтуючись на цих підходах, під методом соціальної роботи
ми будемо розуміти спосіб організації соціальної роботи, що
призводить до досягнення оптимального результату і забезпечує позитивну динаміку розвитку об'єкта (суб'єкта)соціальної діяльності.
Виходячи з цього, метод соціально-педагогічної роботи ми
будемо розглядати як спосіб організації узгодженої діяльності
соціальних педагогів та клієнтів (дітей та молодь) з метою оптимізації результатів соціально-педагогічної роботи.
Торкаючись питання класифікації методів соціально-педагогічної роботи, варто зазначити, що цей компонент в спеціальній
літературі знаходиться лише в стадії становлення. Але по-
мітною є тенденція класифікацій загальних методів соціальної
роботи через призму ступеня спільності, що обумовлено інтегративним характером теорії та практики соціальної роботи. На цій підставі в класичній літературі з соціальної роботи визначають такі групи методів [ 20,с.14 ]:
1.
2.
В сучасній літературі з проблем соціальної роботи [31,с.14]
найчастіше згадуються такі загальнонаукові методи: наукової абстракції; аналізу та синтезу; індукції та дедукції; єдності спільного та особливого; історичний; пересування від простого до складного; єдності якісного та кількісного аналізу; генетичний; конкретно-соціологічний; формалізації; аналогії; системно-структурний метод.
3. Спеціальні наукові методи - це специфічні способи пізнання і перетворення окремих сфер суспільного життя, що притаманні тій чи іншій системі знань.
Зупинимось більш детально на характеристиці педагогічних
методів, пріоритетних для практики соціально-педагогічної роботи, і які є різновидами методів виховання. Серед них виділяють: методи формування свідомості, методи організації діяльності, методи стимулювання та методи самовиховання.
Методи формування свідомості спрямовані на формування
певних понять, оцінок, суджень, світогляду особистості. [10,с.176]
Переконання - це спосіб впливу на раціональну сферу особистості за допомогою логічно аргументованої інформації з метою підсилення чи зміни поглядів, установок, оцінок у об'єкта впливу.
Навіювання - сіє спосіб впливу на особистість, заснований на некритичному сприйманні інформації об'єктом впливу. Важливою відмінністю навіювання від переконання є його спрямованість не на логіку та розум особистості, її здатність мислити та розмірковувати, а на емоції людини, її готовність отримати готові інструкції до дії.
Приклад - метод виховання, заснований на свідомому відтворенні особистістю певних способів поведінки.
Методи організації діяльності - це способи закріплення, формування позитивного досвіду поведінки, відносин, дій та вчинків. Як найбільш типові методи організації діяльності називають методи доручення, соціального навчання та закріплення позитивного досвіду.
Доручення є методом організації соціально-керованої діяльності. За типологією виділяють управлінські та виконавські
доручення, постійні та тимчасові (змінні), індивідуальні та групові. В соціально-педагогічній практиці отримав розповсюдження метод чергування творчих доручень. До соціально-педагогічних умов успішного застосування методу доручення слід віднести: наочність, гласність виконання доручення, забезпечення методичної підтримки його виконання, урахування інтересів
та соціального досвіду клієнта.
До методів організації діяльності більшість авторів відносить
гру як спосіб соціальної взаємодії і розвитку творчої особистості
клієнта. Специфіка ігрової діяльності в системі соціально-педагогічної роботи полягає, на наш погляд, в профілактичній, превентивній спрямованості гри як засобу організації змістовного дозвілля, запобіганні асоціальній діяльності клієнтів. У цьому контексті гра є одним з провідних інструментів в арсеналі соціального працівника ще й тому, що її можна застосовувати з метою
діагностики, психокорекції міжособистісних стосунків. Крім
того, гра сприяє духовному і фізичному звільненню, зняттю
напруги, посиленню відчуття радості від подолання певних
труднощів, перешкод. Під час
гри людина відчуває насолоду від
вільного прояву своїх здібностей. Ця ситуація ігрової творчості,
що неодноразово повторюється, закріплюється і створює пев-
ний "творчий ключ", яким кожний соціальний працівник може
користуватись у своїй діяльності.
До умов застосування гри в соціальній роботі ми відносимо: визначення творчого потенціалу гри; визначення місця і часу проведення, визначення кількості учасників; забезпечення комфортності і природності гри; урахування вікових та анатомо-фізіологічних властивостей учасників гри; захист людської гідності, морального самопочуття кожного учасника гри; визначення місця ігротехніка під час проведення гри; цілеспрямоване поширення прав учасників гри.[34, с.25]
Сьогодні в практиці соціальної роботи атпвно застосовуються ділові, рольові ігри, тематичні ігрові програми, вуличні ігротеки. Внаслідок цього класичні ігрові форми та техніки набувають сучасного звучання.
Методи стимулювання діяльності спрямовані на стимулювання особистості до покращення чи зміни своєї поведінки, розвитку мотивації на соціальне схвалені способи та видитдіяльності. Серед методів стимулювання визначають: методи позитивного підкріплення, методи негативного підкріплення, методи змагання.
Методи самовиховання сприяють свідомій зміні людиною
власної особистості у відповідності до суспільних вимог та особистісного плану самовдосконалення. До цієї групи належать методи самооцінки, самоорганізації, самоконтролю та самокорекції.
Психологічні методи в соціально-педагогічній роботі застосовуються з метою діагностування особливостей індивіда та організації на основі отриманих результатів різних видів психотерапевтичної та психокорекційної роботи. До цієї групи методів належать: тестування, психодрама, соціодорама, соціально-психологічний тренінг; психотерапія (сімейна, ігрова, арттерапія).
До достатньо нових засобів терапевтичної допомоги
клієнтам, що отримали останнім часом застосування в практиці
діяльності соціальних установ, можна віднесті епістолярну та
казкотерапію.
Соціологічні методи використовуються в практиці соціально-
педагогічної роботи найчастіше з метою збору інформації щодо
окремих суспільних проблем та визначення ставлення людей до
них. До цієї групи методів ми відносимо: спостереження, опитування, інтерв'ювання (у тому числі і в умовах фокус-групи), анкетування, біографічний метод та метод аналізу документів. [3,с.21]
В основу реалізації методів соціально-педагогічної роботи мають бути закладені принципи соціальності та розвитку. Наукове обґрунтування методів, їх визначення і застосування в роботі є свідченням певного рівня розвитку соціальної діяльності. Взаємозв'язок факторів, що впливають на поведінку особистості, потребують комплексного використання всіх груп методів соціально-педагогічної роботи, тим паче, що більшість з них у практичній діяльності перетинаються, їх застосування взаємообумовлене.
Одним з найбільш нерозроблених питань в теорії соціальної роботи є класифікація форм соціальної роботи. На нашу думку, до найбільш типових класифікаційних ознак слід віднести такі: за кількісним складом учасників (індивідуальні, групові, масові); за домінуючим засобом впливу на клієнта (словесні, практичні, наочні); за складністю побудови (прості, складні, комплексні); за часом проведення (довгочасні, короткочасні); за місцем проведення (кабінетні, вуличні).
Достатньо типовим є підхід до класифікації методів та форм
соціально-педагогічноїї роботи залежно від позиції взаємодії соціального педагога та клієнта. Вирішення основних завдань соціально педагогічної роботи безпосередньо пов'язано із необхідністю організації взаємодії соціального педагога і вихованців, при цьому механізми, що закладені в основу цієї взаємодії, будуть суттєво розрізнятись залежно від того, хто буде виступати клієнтом: індивід,
група чи община. Відповідно йдеться про методи та форми індивідуальної, групової та масової роботи.
Метод індивідуальної соціальної роботи (кейсуорк) був запроваджений в практику соціальної роботи М. Річмонд. Його сутність полягає у вирішенні проблеми з метою надання підтримки і створення ситуації, що спрямовує клієнта до розгляду ситуації і викликає бажання подолати життєві перешкоди. В основі метода закладено механізм адаптації клієнта до життєвої ситуації. До основних складових метода належать:встановлення первинної комунікації, вивчення та аналіз проблемної ситуації, визначення мети і завдань сумісної роботи; оцінка прогресу та результату сумісної роботи. [29,с.36]
В основу здійснення індивідуальної соціальної роботи закладено завдання корекції взаємостосунків індивіда із соціальним
оточенням і з собою. Корекція ставлення до себе, до власного "Я"
передбачає прояв адекватної самооцінки; усвідомлення причин
пригніченості і їх подолання; реставрацію адаптивності; вироблення навичок самостійності; створення ситуації антинавіювання; формування почуття гідності; поваги до себе; зміну ієрархії у системі цінностей, домагань клієнта. Корекція ставлення до інших (далеких і близьких) базується на здатності до емпатії, розумінні почуттів інших, чуйності; здатності до доброзичливого сприйняття стану та інтересів, переваг і недоліків інших осіб; набуття навичок повноцінного спілкування, вміння запобігати появі конфліктів і своєчасного долання конфліктних ситуацій. Корекція ставлення до життя можлива за умови отримання навичок вибору і прийняття рішення; мобілізації і самоорганізації; досягнення стійкості до неприємностей, загроз; оптимістичного ставлення до реальності; подолання перешкод, труднощів.
Використання методу індивідуальної роботи найбільш виправдано при визначенні перспектив клієнта, адаптації його до
умов реальності, подоланні стресів, у самопізнанні та самоприйнятті. До суттєвих переваг цього методу належить те, що окремо взятому учаснику приділяється уваги більше, ніж в умовах роботи групи.
Основними формами індивідуальної роботи в практиці соціально-педагогічної роботи є: зустріч, інтерв'ювання, консультація, співбесіда, переадресація, доручення.
Метод групової соціальної роботи активно розроблявся в 70 рр.
XX ст. Особливе значення для розробки теорії методу відіграли результати досліджень теорії малих груп (Я. Коломенський, Р. Кричевський, К. Рудестам та ін.). У сфері міжособистісних стосунків людина відчуває потребу в емоційному теплі, розумінні і контакті з іншою людиною. Соціальні суперечності нашого суспільства нерідко викликають у людини відчуття небезпеки, недовіри і безсилля. Таким чином, досвід, що набувасться в спеціально організованих групах, сприяє протидії відчуженню, допомагаючи вирішенню проблем, що з'являються в процесі міжособистісної взаємодії.
До переваг групових форм у практиці соціально-педагогічної роботи можна віднести такі:
1.
2.
явними в умовах групи і виливають на індивідуальні життєві позиції вихованців.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
В практиці соціально-педагогічної роботи існують наступні
види груп: групи відновлення, освітні групи, тренінгові групи, групи самодопомоги, терапевтичні групи тощо. Залежно від мети роботи групи змінюється позиція соціального педагога. Він може виконувати роль організатора, вихователя, координатора зовнішніх й внутрішніх зв'язків групи, посередника у міжгруповій взаємодії, інструктора, тренера тощо.
До найбільш розповсюджених групових форм соціальної роботи належать: бесіда, дискусія, диспут, усний журнал, робота Т-групи, гурток, секція, вікторина, турнір. Особливістю використання групових форм роботи в практиці соціально-педагогічної роботи є розполіл групи на мікрогрупи (команди, екіпажі).
Впровадження в практику соціально-педагогічної роботи
масових форм організації діяльності груп та колективів набуло
поширення та значної популяризації завдяки таким перевагам
та особливостям: масові форми соціальної роботи дозволяють учасникам відчути радість від причетності до спільної, значущої справи; у цих формах роботи задіяні представники майже всіх груп населення; завдяки довготривалості масових форм роботи створюється певне "емоційне поле", яке охоплює всіх учасників і здійснює позитивний вплив; більшість масових форм роботи мають комплексний характер, що дозволяє в межах однієї форми роботи використати переваги багатьох.
Можна назвати такі найбільш поширені масові форми соціально-педагогічної роботи: тематичне свято, мітинг, вулична акція, дискотека, спортивне свято.
Особливе місце в практиці соціально-педагогічної діяльності
займають комплексні форми роботи, до особливостей яких слід
віднести: довготривалість та поєднання кількох організаційних
форм роботи в єдиній тематичній формі. Прикладами таких
організаційних форм є: тематичний день, тиждень, місячник, Ярмарок, Карнавал, Свято вулиці тощо.
Переваги комплексних форм соціально-виховної роботи полягають у тому, що: відбувається "занурення" клієнтів у виховну ситуацію, сюжет; тривалість цієї форми дозволяє виявити свій творчий потенціал кожному вихованцю; реалізується можливість поєднання позанавчальних і позашкільних форм
виховної роботи; реалізуються з'язки між колективами вихованців різного віку і створюються підстави для появи різновікових колективів; соціальні педагоги отримують можливість бачити позитивну динаміку розвитку якостей вихованців протягом форми роботи. [17,с.65]
Тематичний День-свято є провідною комплексною формою в
роботі літнього оздоровчого табору, за допомогою якої вирішується ціла низка соціально-педагогічних завдань. В умовах Дня-свята кожен вихованець отримує можливість на емоційне "занурення" до теми, сюжету, до виявлення своїх якостей у різних формах виховної роботи. Головна вимога, якої повинні дотримуватись
соціальні педагоги: забезпечення інтенсивності, наповнення і завдяки цьому - ефективності тематичного Дня-свята.
2.3. Програма „Сприяння працевлаштуванню та вторинній зайнятості випускників НПТУ №1”
З посиленням проблем зайнятості серед молоді зростає значення надання їй соціальної допомоги, в тому числі - інформаційної, психологічної й правової. Тому програма „Сприяння працевлаштуванню та вторинній зайнятості випускників НПТУ №1” стане корисним гідом у самостійному житті випускників, відкриє нові горизонти. Робота по реалізації Програми „Сприяння працевлаштуванню та вторинній зайнятості ” проводилась на базі НПТУ №1, де було сформовано 2 групи (50 учнів) - експериментальну та робочу.
Програма
„Сприяння працевлаштуванню та вторинній зайнятості випускників НПТУ №1”
I. Основна мета, предмет та завдання програми
МЕТА - провадження в Надвірнянському центрі професійно-технічної освіти системи соціальних послуг, спрямованих на формуванні економічної свідомості та соціальну підтримку підлітків та молоді.
ПРЕДМЕТ ПРОГРАМИ – процес сприяння працевлаштуванню та вторинного працевлаштування випускників НПТУ, поширення комплексного впливу на соціалізацію особистості.
ЗАВДАННЯ ПРОГРАМИ:
1. Вивчення стану проблеми працевлаштування випускників НПТУ №1.
2. Надання соціальних послуг спрямованих на вирішення проблеми працевлаштування та вторинної зайнятості випускників.
3. Залучення випускників до оплачуваних громадських робіт.
4. Підвищення рівня обізнаності випускників з питань працевлаштування профорієнтації правових знань у сфері трудових відносин з метою свідомого обрання професійної сфери діяльності.
5. Надання випускникам можливості самореалізації шляхом проведення з ними тренінгів, тестів, спеціальних занять щодо реалізації власної справи, заняття підприємницькою діяльностю.
6. Поширення серед випускників методичних матеріалів, буклетів та рекламних листів про працевлаштування молоді в Надвірній, Надвірнянському районі.
II. Об’єкти соціально – педагогічного впливу
1. Випускники НПТУ.
2. Викладачі, майстри.
3. Керівники установ та підприємств, які функціонують у сфері зайнятості.
4. Громадські організації.
5. Батьки
III. Види та зміст соціальних послуг для об’єктів програми
1. Соціальна профілактика.
- надання молодій людині інформації про можливість влаштуватися на роботу, підвищити кваліфікацію, отримати інформацію про центр зайнятості, права які надає держава молодій людині у період її встановлення.
- Надання знань про професії та можливості їх отримання
- Сприяння підвищення конкурентноспроможності працівника на ринку праці.
- Надання інформації про центр зайнятості та про наявність робочих місць.
2. Соціальне обслуговування
- здійснення системи заходів щодо нагромадження та поширення відомостей про зміст та перспективи сучасних професій і вимог, які висуваються до особи яка бажає здобути певну професію.
- Послуги: професійна інформація, професійна
консультація, професійний добір, професійний відбір, професійна адаптація.
- Надання учням консультації фахівців-юристів про їх права та обов’язки під час влаштування на роботу
- Представлення інтересів молодої людини в її відносинах з громадськими і державними організаціями і установами.
- Організація громадських загальнодоступних робіт, які не потребують спеціальної професійної підготовки.
3. Соціальна реабілітація.
- проведення тренінгів для випускників з питань „особистого росту” спрямованих на формування адекватної самооцінки та рівня вимагань позитивної життєвої орієнтації, самомобілізації та відпрацювання навичок спілкування самопрезентації, зняття негативних, емоційних станів спілкування.
IV. Прогнозовані результати
- підвищення рівня знань щодо працевлаштування та вторинну зайнятості молоді;
- збільшення кількості молоді, яким надана допомога та зменшення рівня молодіжного безробіття;
- зменшення психологічних зривів, суїцидів, стабілізація молодої сім’ї завдяки появі тимчасової, не виключено постійної роботи.
- поліпшення криміногенних обставин у молодіжному середовищі, особливо під час літніх канікул.
Термін реалізації програми 01.12.2007 р. – 01.02.2008 р.
Місце реалізації програми - НПТУ №1.
З метою вивчення стану проблеми працевлаштування випускників ЦПТО №1 в рамках програми „Сприяння працевлаштуванню та вторинній зайнятості випускників НПТУ №1” було проведено опитування випускників, результати яких представлені у аналітичних довідках.
Тенденції, що спостерігаються сьогодні в молодіжному середовищі, ускладнюють процеси соціалізації юнаків та дівчат, підготовку їх до активного суспільного і трудового життя. Все це викликає потребу в систематичних дослідженнях проблем соціально-економічного становища молоді з метою розробки ефективних та адекватних заходів молодіжної політики. Саме на виявлення стану і основних тенденцій в соціальних професійних орієнтаціях юнаків та дівчат було спрямоване опитування 50 випускників НПТУ №1 м. Надвірни, проведене в січні – лютому 2008 року.
Майбутня позиція особистості в структурі соціально-економічних та виробничих відносин, на думку молодих людей, залежатиме до певної міри від досягнутого рівня загальноосвітньої та професійної підготовки.
Підтвердимо це результатами проведеного опитування.
На запитання анкети "Який рівень освіти Ви вважаєте необхідним для сучасної людини? були отримані відповіді, які свідчать про стабільно високий впродовж останніх років рівень, престижності серед учнівської молоді вищої освіти. Вищу освіту вважали необхідною 86,0 відсотків від загального числа респондентів.
Середню освіту - 4,46%; Неповну середню освіту - 0,0000558 %; середню спеціальну 6,1%; Мати освіту не обов'язково - 3,9%; Інше - 1,11%.
Заслуговує уваги той факт, що за останні роки зростає число юнаків та дівчат, які планують спочатку влаштуватися на роботу, а отримання професійної підготовки відкладають на більш віддалену перспективу. Влаштуватися на роботу після закінчення школи вважають за потрібне 12, 3% респондентів; Продовжити навчання - 75,4 %; Започаткувати власну справу - 8,9 %; Виїхати за кордон - 7,3%; Ще не визначилися - 3,35%; Інше - 0, 0000055%.
Отже проблема вибору подальшого життєвого шляху після закінчення НПТУ №1 стала актуальною для переважної більшості випускників.
На вибір професії протягом останніх років традиційно великий вплив мали домінуючі фактори, такі як матеріальні можливості та поради батьків. Досить радує цей факт, що на сьогоднішній день молоді люди зорієнтовані в більшій мірі на власні здібності та інтереси. На запитання "Які фактори впливали на Ваш вибір професії?" - 51 % респондентів визначили власні інтереси та здібності; Сімейні традиції - 2,23 %; Соціальна значимість професії - 10,05 % Батьківське схвалення -13,4 %; Поради друзів, знайомих - 3,91%; Матеріальні можливості сім'ї 18,99 %; Престижність обраної спеціальності - 19, 55%; Можливість в майбутньому знайти роботу) - 31,84%; Мріяли з дитинства - 11,73%; Інше - 1,67%;
Відомо, що престижність тієї чи іншої сфери трудової діяльності формується, як правило, в громадській думці стихійно, або під впливом засобів масової інформації на основі оцінки професії за її значенням для суспільства, а також за тими можливостями, які вона надає для задоволення потреб працівника. Найпрестижнішими навчальними закладами на сьогоднішній день є медичні та юридичні, не користуються популярністю педагогічні та мистецькі навчальні заклади. А це може свідчити про те, що сьогодні престижність професії асоціюється більшістю людей з матеріальним достатком, який вона може досягти при одержанні тої чи іншої спеціальності. Таким чином на запитання "Які навчальні заклади Ви вважаєте престижними?"43,1% респондентів визначили медичні; 10,05 % технічні; 34,63 % економічні; 9,495% педагогічні; 8,93 % мистецькі; 60,33 % юридичні.
Викликає стурбованість переміщення на останню сходинку в ієрархії факторів професійного самовизначення соціального значення професії, її важливості для інших людей, суспільства. Отже в наявності суперечність між інтересами молодих людей та реальними можливостями ринку праці задовольнити ці інтереси. На сьогоднішній день попит професій на ринку праці дуже часто не відповідає престижності професії. На запитання "Які, на Вашу думку, професії мають найбільший попит на сучасному ринку праці? молоді люди визначили 11,17 % будівельні спеціальності; 24,02% економічні; 8,93 % торгівельні спеціальності; 34,07% менеджери; 2,23% інженерно-технічні спеціальності; 37,43 % медичні; 50,27% юридичні; 27,93 % спеціальності, пов'язані зі знанням комп'ютера; 6,14% педагогічні.
Результати опитування показують що молоді люди реально оцінюють ситуацію пов'язану з заробітною платою. Таким чином на запитання "З якої заробітної плати Ви готові починати свою професійну діяльність?" 7,8% визначили - до 300 грн.; 41,3 % -300-500 грн.; 35,1% -500-1000 грн.; 12,8%- 1000-2000 грн.
Соціально економічні умови, що склалися в Україні за останні роки, призвели до виникнення кризових явиш у традиційних інститутах соціалізації молодого покоління, в першу чергу сім'ї і школі. До факторів, які ускладнюють адаптацію та соціалізацію молоді, слід віднести насамперед зростання безробіття та загострення проблем працевлаштування; щороку ускладнюється процес працевлаштування випускників. На запитання "На скільки актуальна, на Вашу думку, сьогодні
проблема безробіття?" 72% респондентів визначили дуже актуальною проблемою; 16 % - стосується лише окремих верств населення; 2% не актуальна; 10% не задумувалися.
Отже, до суттєвих проблем працевлаштування молоді, які потребують невідкладного розв'язання, слід віднести брак достовірної інформації, прогностичних оцінок щодо перспектив формування ринку праці. Наші дослідження показують, що молодь має переважно спрощене уявлення про ринок.
"Робота для мене"
результати експрес-опитування учнів НПТУ №1
Багато молодих людей не знають, з чого почати пошук роботи, яка б відповідала їх навикам, знанням, інтересам. Пошуки роботи викликають розгублення. Зрозуміло, що маючи достатньо інформації, можна обрати більш привабливий варіант працевлаштування.
Джерелами інформації про наявність робочих місць та водночас засобами пошуку роботи можуть бути: центри зайнятості, кадрові агенції, біржі праці, оголошення в засобах масової інформації (преса, радіо, телебачення), інтернет, а також розповідь про власні проблеми з пошуку роботи родичам, знайомим та друзям.
З метою виявлення актуальних проблем безробітної молоді та визначення шляхів їх вирішення січні – лютому 2008 року проведено експрес-опитування "Робота для мене" серед випускників НПТУ №1.За результатами експрес-опитування ефективним шляхом пошуку роботи випускники вважають: засоби масової інформації (преса, радіо, телебачення) - 87% респондентів, центр зайнятості - 80% осіб, кадрові агенції, біржі праці - 80% респондентів. Особисті контакти з друзями, родичами, знайомими виявилися не настільки актуальними у пошуку роботи і становлять 67% осіб. Інші ж можливі джерела пошуку вакантних робочих місць використали 13% опитаних.Аналіз досліджень показує, що пошук роботи вимагає не тільки професійних знань, вміння ефективно використовувати конкретні ситуації, а й залежить від реальності очікувань та сподівань. Серед наших респондентів лише у 24 % молодих людей справдилися очікування щодо запропонованих вакансій стосовно умов та оплати праці. 51% респондентів незадоволений запропонованими вакансіями, ще 25 % осіб нарікають на невідповідність між фахом запропонованих вакансій та оплатою праці.
Спостереження та дослідження показують, що молодь має переважно спрощене уявлення про ринок праці і тому до основних причин, що ускладнюють працевлаштування слід віднести:
- неконкурентоспроможність молоді на ринку праці;
- несформованість потреби у праці, непривабливість існуючих вільних вакантних місць.
- невідповідність кваліфікації молодих людей потребам роботодавців.З метою виявлення обізнаності випускників НПТУ №1 щодо працевлаштування в експертній та контрольній групах було проведено наступні тести.
Результати відповідей випускників на запитання: „ Чи будете Ви звертатися по допомогу до даних установ? ” % |
Експертна група | Контрольна група
Всі | Хлопці | Дівчата | Всі | Хлопці | Дівчата
У державну службу (центри) зайнятості
Точно звернуся | 45 | 41 | 50 | 48 | 44 | 53
Скоріше звернуся | 27 | 30 | 23 | 25 | 27 | 23
Скоріше не звернувся | 13 | 14 | 12 | 12 | 13 | 11
Точно не звернуся | 10 | 10 | 10 | 12 | 12 | 10
Важко відповісти | 5 | 5 | 5 | 3 | 4 | 3
У молодіжні центри (біржі) праці
Точно звернуся | 27 | 22 | 31 | 14 | 12 | 16
Скоріше звернуся | 33 | 34 | 33 | 19 | 19 | 19
Скоріше не звернувся | 15 | 17 | 13 | 21 | 24 | 19
Точно не звернуся | 15 | 17 | 14 | 37 | 36 | 37
Важко відповісти | 10 | 10 | 9 | 9 | 9 | 9
Дата добавления: 2015-07-20; просмотров: 31 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| М. Старобільськ 2012рік 2 страница | | | М. Старобільськ 2012рік 4 страница |