Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

ПРИКЛАДИ. Завдання 1. Нехай функція витрат монополіста має вигляд: ТС = 50 + Q2 (тобто постійні

ПРИКЛАДИ | Попит та закон попиту. | ПРИКЛАДИ | Побудуйте криву ринкового попиту; | ПРИКЛАДИ | Оптимум виробника. | ПРИКЛАДИ | ТЕМА 8. ВИТРАТИ ВИРОБНИЦТВА | ПРИКЛАДИ | ПРИКЛАДИ |


Читайте также:
  1. ДЕКОРАТИ В НО-ПРИКЛАДИ Е МИСТЕЦТВО
  2. Інтоксиканти як заспокоюючий засіб: приклади
  3. Пояснити відмінність комбінаційних логічних схем від послідовнісних. Навести приклади.
  4. Привабливість самозавад: приклади
  5. ПРИКЛАДИ
  6. ПРИКЛАДИ
  7. ПРИКЛАДИ

Завдання 1. Нехай функція витрат монополіста має вигляд: ТС = 50 + Q 2 (тобто постійні витрати TFC становлять 50 грош. од., а змінні — Q 2). Попит на продукцію монополіста задано як Р = 40 – Q.

Знайти, яку кількість товару буде виробляти монополіст, щоб максимізувати прибуток.

Розв’язання

Для визначення оптимального для монополіста обсягу виробниц­тва потрібно знайти середні та граничні витрати, сукупний і граничний виторг.

Середні витрати ;

Граничні витрати ;

Сукупний виторг монополіста ;

Граничний виторг .

Пам’ятаючи, що умовою максимізації прибутку монополіста є рівність граничного виторгу і граничних витрат(MC = MR),

одержимо40 – 2Q = 2 Q;

40 = 4 Q;

Q = 10.

Отже, при обсязі в 10 од. прибуток монополіста максимальний. Для наочності зобразимо криві середнього і граничного виторгу, середніх і граничних витрат (рис. 11).

Криві MR i MC (рис. 11) перетинаються при Q = 10. При цьому величина середніх витрат становить 15 грош. од. за одиницю продукції

.

Ціна на продукцію — 30 грош. од. за одиницю, тому середній прибуток

30 – 15 = 15 (грош. од. за одиницю.)

Оскільки обсяг виробленої та реалізованої продукції 10 од., то прибуток фірми становить

15 × 10 = 150 (грош. од. — площа заштрихованого прямокутника).

 

 

Рис. 11. Середні та граничні витрати, середній та граничний виторг

 

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

1. Нехай функція витрат монополіста має вигляд: ТС=10+Q2 (тобто постійні витрати FC=10 грн., а змінні – Q2). Попит на продукцію монополіста задано як Р=20-Q. Знайти, яку кількість товару буде виробляти монополіст, щоб максимізувати прибуток.

2. Фірма протягом місяця виробляє 100 одиниць продукції і продає кожну з них за ціною 50 тис. грн. Загальні витрати фірми складають 8 млн. грн., постійні витрати фірми дорівнюють 2 млн. грн., а граничні витрати – 50 тис. грн. Які дії повинна здійснити фірма?

3. На монопольному ринку функціонує виробник з наступною функцією загальних витрат TC = 120 + 50Q + 4Q2 , де Q –обсяг виробництва, од. Визначте можливий обсяг максимального прибутку підприємства, якщо валова виручка представлена функцією TR =550Q - Q2

4. У таблиці наведено дані, що характеризують випуск продук­ції підприємством в умовах простої монополії:

Обсяг випуску продукції, шт. Ціна за одиницю, грош. од. Обсяг випуску продукції, шт. Ціна за одиницю, грош. од.
  9,2   4,5
  8,5   3,5
  7,7   3,0
  7,0   2,0
  6,2   1,5
  5,5   0,5
  5,0   0,0

Обчисліть сукупний і граничний виторг на всіх рівнях обсягу виробництва. Поясніть:

а) за яких обсягів випуску продукції сукупний виторг сягатиме свого максимуму;

б) як змінюється сукупний виторг підприємства залежно від цінової еластичності попиту на продукцію? Яких значень при цьому набуває граничний виторг;

в) порівняйте значення графічного виторгу і ціни на всіх рівнях обсягу виробництва;

г) проілюструйте рішення задачі графічно.

5. Монополіст виробляє продукцію, відомості про попит і середні витрати на яку наведено в таблиці:

Ціна за одиницю, грош. од. Обсяг попиту, шт. / тиждень Середні витрати на одиницю продукції, грош. од.
постійні, AFC змінні, AVC
    60,00 45,00
    30,00 42,00
    20,00 40,00
    15,00 37,50
    12,00 37,00
    10,00 37,50
    8,57 38,57
    7,50 40,63
    6,67 43,33
    6,00 46,50

Виконайте таке:

а) обчисліть сукупний і граничний виторг і визначте ціну та обсяг виробництва, що максимізують прибуток монополіста; якого рівня досягає прибуток. Проілюструйте рішення графічно;

б) порівняйте сукупний виторг і сукупні витрати підприємства. Якби це підприємство могло займатися досконалою ціновою дискримінацією (призначати кожному покупцю максимальну прийнятну ціну), яким був би рівень обсягу виробництва? Прибутку?

ТЕМА 11. ОЛІГОПОЛІЯ ТА МОНОПОЛІСТИЧНА КОНКУРЕНЦІЯ

11.1 Основні ознаки олігополії.

11.2 Теоретичні моделі олігополії.

11.3 Особливості організації олігополістичного ринку.

11.4 Ознаки і поширення монополістичної конкуренції.

11.5 Ринкова поведінка монополістичного конкурента.

11.6 Нецінова конкуренція.

МЕТА

У результаті виконання практичних завдань студентповинен

знати поняття:дилема олігополіста, злиття, ціновий лідер, ціновий аутсайдер, платіжна функція, стратегія домінування, гра з нульовою сумою, гра з ненульовою сумою, дилема ув’язнених, кооперативна гра, некооперативна гра, рівновага за Нешем, часткова монополія; види диференціації товару, вихід (вхід) з (до) галузі, короткострокова та довгострокова рівновага підприємства, нецінова конкуренція, реклама;

розуміти: причини поширення олігополії, особливості олігополістичного ринку, відмінності олігополістичного та поліполістичного способів дії, економічні наслідки олігополії та можливості її держав­ного регулювання; спільні риси та відмінності монополістичної конкурен­ції порівняно з досконалою конкуренцією та чистою монополією; для ринків яких товарів характерна монополістична конкуренція і чому; умови досягнення та утримання беззбитковості у довгостроковому періоді; наслідки нецінової конкуренції для споживачів; ефективність монополістичної конкуренції порівняно з іншими типами ринкових структур;

вміти: визначати оптимальні обсяги випуску продукції підприємства за умов дуополії, а також за функціонування в інших різновидах олігополістичного ринку; обгрунтовувати цінову політику підприємства-олігопо­ліста та стратегію його поведінки за умов високого ступеня невизначеності ринкової кон’юнктури; визначати оптимальні обсяги випуску продукції монопольно-конкурентного підприємства; обгрунтовувати цінову політику підприємства у взаємозв’язку зі ступенем диференціації продукту та загальногалузевою ситуацією; виявляти недовантаженість виробничих потужностей та пропонувати заходи щодо використання резервів; кількісно визначати вплив рекламної діяльності на обсяг продажу та витрат.

Основні терміни

Олігополія — ринкова структура, в якій домінує декілька підприємств, а входження нових виробників у ринок ускладнене.

Дуополія — ситуація на ринку, коли пропозиція представлена лише двома постачальниками.

Рівновага Курно досягається на ринку за умов дуополії, коли кожне підприємство, що діє самостійно, вибирає такий оптимальний обсяг виробництва, який очікує від нього інше підприємство. Рівновага Курно виникає як точка перетину кривих реагування двох фірм.

Рівновага Бертрана описує ситуацію на ринку, за якої в умовах дуополії підприємства конкурують, знижуючи ціну товару та збільшуючи обсяг випуску. Стабільність рівноваги досягається тоді, коли ціна стає рівною граничним витратам, тобто досягається конкурентна рівновага.

Рівновага Штакельберга описує дуополію з таким розподілом ринкової влади між підприємствами, за яким одне з них реалізує поведінку лідера, тим часом як інше здійснює стратегію пристосування та корегує свою поведінку залежно від вибору, зробленого лідером.

Цінова війна — циклічне, послідовне зниження ціни продукту з метою витиснення конкурентів з олігополістичного ринку.

Змова — явна, таємна чи мовчазна домовленість між підприємствами в галузі з метою встановлення фіксованих цін та обсягів випуску.

Картель — організаційне об’єднання олігополістів за змовою відносно цін та обсягу виробництва з метою максимізації сукупного прибутку картелю.

Модель об’єднаної олігополії Феллнера розглядає монопольну ринкову поведінку олігополістів, які об’єдналися з метою максимізації як спільного прибутку, так і прибутку кожного з учасників.

Лідерство в цінах — модель ціноутворення, в якій підприємство-лідер встановлює ціну, а інші нею керуються.

Модель олігополії Свізі (ламаної кривої попиту) базується на таких умовах і припущеннях:

¾ ламана крива попиту має дві ділянки, розташовані вище від ціни Р о;

¾ підприємство виходить з того, що коли воно підніме ціну, решта продавців залишаться від цього осторонь і дане підприємство втратить значну частку ринку, оскільки покупці підуть до того продавця, в якого менша ціна;

¾ при розгляді можливості зниження ціни підприємство вважає, що інші учасники ринку відреагують на це також зменшенням ціни, оскільки не захочуть втрачати своєї частки ринку.

Модель Свізі використовується для пояснення феномена незмінності олігополістичних цін.

Політика сталого співвідношення цін за Хойссом — взаємна координація ринкових дій учасниками, які виходять із сталості співвідношення цін та односпрямованості цінових змін. Здійснення цієї політики дає змогу олігополістам вирішити проблему взаємної залежності їх функцій попиту. Вона також пояснює незмінність цін на олігополістичних ринках.

Гра — взаємовідносини економічних суб’єктів у ситуаціях з попередньо встановленими правилами, коли необхідно приймати відповідальні рішення.

Теорія ігор — наука, що за допомогою математичних методів досліджує поведінку учасників ситуацій, пов’язаних з прийняттям рішень.

Монополістична конкуренція — вид конкуренції у галузі без суттєвих бар’єрів для вступу до неї, з великою кількістю продавців, кожен з яких продає диференційований товар.

Диференціація продукту — надання продукту специфічних властивостей, що відрізняють його від аналогічних і перетворюють на недосконалий замінник.

ОСНОВНІ ФОРМУЛИ


Дата добавления: 2015-07-25; просмотров: 838 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
ТЕМА 10. МОНОПОЛЬНИЙ РИНОК| ПРИКЛАДИ

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.01 сек.)