Племінні господарства

Племзаводи - вища категорія племінних господарств, у яких зосереджено найцінніше поголів'я племінних тварин певної породи.

Основне завдання племзаводів - вирощування цінних за спадковими якостями плідників для вдосконалення племінних і продуктивних якостей породи. Основна частина плідників, що вирощують у племзаводах, надходить для комплектування племстанцій і станцій штучного запліднення тварин. Надремонтний молодняк, виранжированих дорослих корів, якщо вони не втратили репродуктивних якостей і мають високу продуктивність, племзаводи передають дочірнім господарствам.

Основним методом розведення у племінних стадах є чистопородне, при якому спаровують тварин однієї й тієї ж породи. Масив тварин при цьому стає однорідним, стійкіше передаються нащадкам цінні продуктивні ознаки.

Поглиблена селекційна робота в племінних стадах неможлива без розведення тварин за лініями й родинами, які є головними структурними одиницями стада і породи в цілому. На перших етапах роботи зі створення ліній широко використовується їх кросування з тваринами інших ліній. При цьому підбирають корів, які за типом наближаються до родоначальника та його продовжувача. Надалі обов'язковою умовою є внутрілінійний підбір, за яким застосовують помірний інбридинг (III-III, IV-III, IV-IV) і в деяких випадках спеціально запланований тісний інбридинг (II-I, II-II) з метою закріплення типу родоначальника та його спадкових якостей.

Родину, як правило, розводять лише в одному господарстві. Вона ство­рю­ється в більш стислі строки і є менш чисельною, ніж лінія. Проте плідники, які вийшли з певної родини, можуть впливати на всю породу. Метою роботи з родинами є розвиток і закріплення у потомстві цінних якостей родоначальниці методом цілеспрямованого підбору до маток лінійних плідників кращих родин.

Високих показників у розвитку тваринництва досягають ті племінні гос­подарства, що інтенсивно використовують маточне поголів'я. Досвід показує, що для досягнення високого ефекту в підвищенні молочної продуктивності тварин необхідно щорічно вводити в стадо 25-30% первісток із рівнем продуктивності не нижче середнього по стаду. Практика ряду племінних господарств свідчить, що при введенні в стадо 25% первісток, які мають продуктивність 80% від удою основного стада, середній надій по стаду підвищувався на 4-5%, а при введенні 30% первісток із продуктивністю не нижче за рівень по стаду - на 10-12%. Із підвищенням темпів заміни маточного поголів'я особливу увагу приділяють вирощуванню висококласного ремонтного молодняку.

Методи вирощування молодняку залежать від його призначення. Основна умова вирощування високопродуктивної молочної корови - повноцінна її годівля від дня народження та парування в оптимальні строки, тобто перше осіменіння необхідно проводити при досягненні телицями не менше 75% живої маси дорослої корови (16-18-місяців). Під час вирощування ремонтних телиць, слід звертати увагу на розвиток м'язів, міцність кістяка, кінцівок, грудей і задньої третини тулуба. За інших рівних умов перевагу слід надавати телицям, які відзначаються кращим розвитком цих ознак. Перший раз телиць відбирають у шестимісячному віці, другий - у 12-місячному, третій - за призначенням до парування.

Найважливішою селекційною ознакою корів є молочна продуктивність. Добор корів за надоями ускладнюється тим, що їх величина змінюється протя­гом усього життя тварин. Найбільш поширеною є оцінка корів за найвищою лактацією. Проте оцінка корови за одним найвищим надоєм, одержаним в осо­бливо сприятливих умовах, різко відрізняється від надоїв за інші лактації і не є точною. Адже корів, що дали рекордні надої за одну лактацію, значно більше, ніж тих, що мали високі надої протягом ряду лактацій. Тому на практиці в племінних стадах корів оцінюють за надоєм за всі лактації.

Ефект добору значно підвищується, якщо тварин добирати за їх продуктивністю. За останні роки широкого розповсюдження набуває метод підвищеного ремонту стада, що поєднує добір за продуктивністю матерів і їх продуктивністю. При цьому щорічно в стадо з розрахунку на 100 корів вводять 25-30 корів-первісток. Для цього у племінну групу виділяють не менше 60-75% кращих корів стада. Цей метод дозволяє не тільки вводити в стадо кращих первісток, а й значно посилити добір серед корів інших вікових груп, що сприяє швидкому підвищенню продуктивності всього стада.

Доцільно добір і оцінку первісток проводити в спеціальних (контрольних) корівниках. У них шляхом створення добрих умов годівлі й утримання первісток значно поліпшується підготовка нетелей до лактації та подальше їх роздоювання. Це дозволяє точніше оцінити первісток за продуктивністю і залишити в стаді тільки кращих.

Однією з важливих селекційних ознак стосовно молочної продуктивності є пристосованість корів до машинного доїння. У племінних заводах оцінку вим'я здійснюють за такими ознаками: форма; величина; прикріплення до черева; залозистість; рівномірність розвитку чвертей; форма, розмір і розміщення дійок; швидкість молоковіддачі. Таку оцінку належить проводити на другому місяці першої лактації за одну-півтори години до доїння і повторно за третю лактацію. Найвищий надій одержують від корів, вим'я яких має ванноподібну форму, тобто більше на 15-40%, ніж від корів з чашоподібною, круглою звуженою, козячою. Для ремонту стада залишають телиць від корів з ванно- та чашоподібною формами вим'я, а також використовують бугаїв, які передають ці якості нащадкам. Це дає змогу швидко відселекціонувати стадо за цією ознакою.

Не менш важливою селекційною ознакою великої рогатої худоби є вміст жиру та білка в молоці, що визначається у племінних господарствах щомісяця. У останні роки більше уваги приділяють оцінці корів за молочним білком, цінним не тільки високою засвоюваністю, що визначається наявністю у ньому всіх незамінних амінокислот. Крім того, білки молока є джерелом кальцію і фосфору.

Оцінку молочних корів за живою масою проводять згідно з запланованим стандартом породи. Відомо, що існує біологічний зв'язок між молочністю та живою масою корів, але підвищення живої маси з одночасним збільшенням надою спостерігається до певної межі.

За екстер'єром і конституцією корів оцінюють після першої і третьої лактацій шляхом окомірної їх оцінки. Особливу увагу звертають на тип, гармонійність будови тіла, величину і форму вим'я.

Дата добавления: 2015-07-25