Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Педагогічні засади розвитку голосу.

ВІДЧУТТЯ В СПІВІ І КРИТЕРІЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗВУЧАННЯ ГОЛОСУ | ПСИХОТЕХНІКА СПІВАКА | СЛУХОВИЙ І ВНУТРІШНІЙ КОНТРОЛЬ ФОНАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ | ТИПИ ЗВУЧАННЯ СПІВАЦЬКОГО ГОЛОСУ | ВОКАЛЬНА ОРФОЕПІЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ФОНЕМАТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ | СЛОВО І МОВЛЕННЯ ТА ЇХ ФОРМАНТИ | ДЕФЕКТИ ЗВУКА І СЛОВА | ВАДИ МОВЛЕННЯ | ТЕХНІЧНІ ПРИЙОМИ ЗВУКОУТВОРЕННЯ | ДІАГНОСТИКА ГОЛОСУ |


Читайте также:
  1. Аналіз розвитку земельно-кадастрових робіт в Україні
  2. Виклики стабільності та загрози демократії: проблеми сталого розвитку
  3. ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ГОЛОСОВОГО АПАРАТА ДІТЕЙ
  4. ДІАПАЗОН і РЕГІСТРИ ГОЛОСУ. КЛАСИФІКАЦІЯ ГОЛОСІВ.
  5. Етапи розвитку народного акушерства, акушерство в різних країнах світу.
  6. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА
  7. Задачі розвитку рухових якостей

Найбільш сприятлива і перспективна (і такою ж мірою відповідальна) пора організації систематичних занять співом є молодший шкільний вік, тобто, І – ІV класи початкової школи. Саме в цей період розвитку організму дитини психологи відзначають підвищену емоційність і винятково високий рівень сприймання, їх «безмежні» психологічні і пізнавальні можливості завдяки інтенсивному розвитку серцево-судинної та нервової системи, надзвичайну збудливість і емоційність. Педагогічна наука вважає молодший шкільний вік визначальним для формування у дитини естетичного смаку відчуття краси, захоплення нею, через виховання захоплення «прекрасними творіннями людських рук і нерукотворною красою природи» (В.О.Сухомлинський).

Навчання співу для молодших школярів є не тільки бажаним, а й вкрай необхідним, оскільки правильна робота голосового апарата надзвичайно сприятливо впливає на активізацію багатьох життєво важливих функцій організму, зокрема: м и с л е н н я (завдяки інтенсивному кисневому обміну і насичення киснем кори головного мозку), а к т и в і з а ц і ї р о б о т и л е г е н ь та м ’ я з о в о ї с и с т е м и (в процесі використання збалансованого вокального дихання), у в а г и та е м о ц і й н о с т і (завдяки зосередженості в процесі виконання вокальних завдань - атаки звукоутворення, артикуляційної виразності та дикційної чіткості і розвитку резонаційних якостей голосу тощо), п а м ’ я т і (завдяки формуванню вокального та музичного слуху), м ’ я з о в о – н е р в о в о ї к о о р д и н а ц і ї і д е о м о т о р н и х р у х і в і р и т м і ч н о г о ч у т т я та п л а с т и к и (завдяки використанню моторики, тобто, ритмічних рухів в процесі співу та метроритмічної пульсації вокальних творів), к о м у н і к а т и в н и х я к о с т е й, (зокрема, в процесі масових вокально-хорових заходів, шкільних свят, оглядів, тощо). Для успішної роботи з молодшими школярами необхідно враховувати і їх психолого-фізіологічні особливості, зокрема, нетривку увагу, підвищену емоційність, збудливість, і, особливо, схильність до наслідування. Останнє зобов’язує вчителя музики надавати особливої ваги виховній роботі для прищеплення учням високих естетичних смаків і потреб, критичного ставлення до масової низькопробної музичної інформації. Чималу роль тут відіграватиме і голос самого вчителя, його уміння грамотно і високохудожньо добирати навчально-ілюстративний матеріал та демонструвати свої вокально-виконавські навички.

Тому, основною умовою успішного розвитку голосу дитини є підтримка і розвиток притаманного їм легкого, «прозорого» характеру звучання голосу, без штучної стимуляції і тембрального «згущування» та оберігання від форсованого, крикливого співу. Такий підхід вимагає дотримування вчителем оптимального вокального режиму: помірної сили звучання голосу, плавного і збалансованого дихання (без перебору і надмірного тиску), м’якої, але активної атаки звука без перенапруження голосового апарата, необхідного емоційного тонусу та виразної дикції тощо.

С е р е д н і й ш к і л ь н и й в і к (10 – 14 років), або так званий п і д л і т к о в и й вік - особливо відповідальний в організації вокальної роботи, оскільки, психолого-анатомічні зміни підростаючого організму вимагають і якісних змін в організації навчально-виховного процесу. Він характеризується, насамперед, значними змінами як у фізичному, так і психічному розвитку школярів і, зокрема, в розвитку голосового апарата. Як відомо, мутаційний період умовно поділяється на три етапи: передмутаційний, власнемутаційний та післямутаційний (постмутаційний), які характеризуються не тільки зміною голосового апарату дітей, а й активним гормональним «стрибком», статевим розвитком, формуванням нових естетичних уподобань, розширенням ерудиції та інтересів, що вимагають від учителя розуміння і терпіння.

Бережливого і відповідального ставлення вимагають в цей період також і голоси дівчаток, оскільки і їхні голоси перебувають в стадії активного розвитку, хоча й значно помірнішого та менш інтенсивного, ніж у хлопчиків. У дівчаток період змужніння організму і голосу отримав у фізіології назву еволюційного (за І.Левидовим), оскільки, розвиток їх не пов’язаний з докорінною перебудовою голосового апарата. З активним статевим розвитком і появою місячних у дівчаток пов’язані часті головні болі (аж до втрати свідомості), дратівливість, загальна млявість, запаморочення голови і т.п. Все це - наслідки важливої перебудови організму, зокрема, нервової системи, які негативно впливають на голос.

 


Дата добавления: 2015-07-19; просмотров: 58 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ГОЛОСОВОГО АПАРАТА ДІТЕЙ| ДИДАКТИЧНІ ОСНОВИ НАВЧАННЯ СПІВУ

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)