Змістовий модуль 1

ПРАВИЛЬНІ ВІДПОВІДІ НА ТЕСТИ ДО ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ

ТЕСТИ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ ДО ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 8

«Обробка металів тиском»

1. До активного інструменту, яким деформується заготовка при куванні, відносяться:

1. ковальські кліщі, горновий інструмент і т. ін.;

2. ковадло, нижній бойок молоту чи пресу;

3. молотки, зубила, кувалди і т. ін.;

4. калібри, шаблони, скоби і т. ін.

2. Вид гарячої обробки металів тиском, при якому метал деформується за допомогою універсального інструменту, називається:

1. прокатування;

2. кування;

3. штампування;

4. волочіння.

3. Операція зменшення висоти заготовки за рахунок збільшення площі її перерізу – це:

1. осадка;

2. висадка;

3. витягування;

4. прошивка.

4. Машини динамічної ударної дії для деформації заготовок називаються:

1. молоти;

2. преси;

3. штампи;

4. ковальські форми.

5. Частини молоту, які падають та здійснюють роботу деформації називаються:

1. шабот;

2. баба;

3. поперечка;

4. станина.

6. До пасивного інструменту, на якому деформується заготовка, відносяться:

1. ковальські кліщі, горновий інструмент і т. ін.;

2. ковадло, нижній бойок молоту чи пресу;

3. молотки, зубила, кувалди і т. ін.;

4. калібри, шаблони, скоби і т. ін.

7. Ручний інструмент масою 4 -10 кг для деформації заготовок називається:

1. молоток або ручник;

2. гладилка;

3. кувалда;

4. підбійка.

8. Збільшення довжини заготовки за рахунок зменшення площі поперечного перерізу називається:

1. осадкою;

2. висадкою;

3. витяжкою;

4. прошивкою.

9. Машини статичної дії для деформації заготовок при куванні – це:

1. молоти;

2. преси;

3. штампи;

4. ковальські форми.

10. Отримання отворів чи заглиблень в заготовці при куванні – це:

1. вирубування;

2. прошивка;

3. розгонка;

4. висадка.

11. Допоміжними інструментами при вільному куванні є:

1. ковальські кліщі, горновий інструмент і т. ін.;

2. ковадло, нижній бойок молоту чи пресу;

3. молотки, зубила, кувалди і т. ін.;

4. калібри, шаблони, скоби і т. ін.

12. Ручний інструмент масою 0,5 – 2 кг для деформування заготовок при вільному куванні називається:

1. ручник;

2. гладилка;

3. кувалда;

4. зубило.

13. Масивна сталева плита з заглибленнями та отворами різноманітної форми та розмірів, яку використовують при куванні, називається:

1. станина;

2. ковадло;

3. ковальська форма;

4. основа.

14. Одночасне збільшення зовнішнього та внутрішнього діаметрів пустотілої заготовки за рахунок зменшення товщини її стінок називається:

1. роздачею на оправці;

2. витягуванням з оправкою;

3. гнуттям на оправці;

4. прошиванням.

15. До міряльного інструменту при вільному куванні відносять:

1. калібри, шаблони і т. ін;

2. гладилки, прошивні і т. ін;

3. підбійки, борідки і т. ін;

4. кувалди, ручники і т. ін.

16. Для вирівнювання плоских поверхонь при вільному куванні використовують:

1. підбійки;

2. прошивки;

3. гладилки;

4. обтискачі.

17. Поворот однієї частини заготовки відносно іншої під визначеним кутом навколо загальної осі при куванні – це:

1. гнуття;

2. закручування;

3. рубання;

4. розгонка.

18. Деформація заготовки при куванні на молотах здійснюється між:

1. верхнім та нижнім бойками;

2. бабою та шаботом;

3. ковадлом та кувалдою;

4. поршнем та ковадлом.

19. Для витягування заготовки або для створення поглиблень у ній використовують:

1. підбійки;

2. прошивки;

3. гладилки;

4. обтискачі.

20. Заготовка, яку отримують вільним куванням, називається:

1. поковка;

2. штамповка;

3. штамповка, отримана куванням;

4. вихідна ковальська заготовка.

ТЕСТИ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ ДО ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 9

«Конструкція та геометрія багатолезових інструментів»

1. Точність обробки при зенкеруванні

1. 10…13 квалітет

2. 13…17 квалітет

3. 6…10 квалітет

4. 5…6 квалітет

2. Ріжучих кромок у спірального свердла

1. 3

2. 4

3. 5

4. 2

3. Подача при протягуванні це

1. збільшення висоти зубу

2. поперечне переміщення деталі

3. збільшення товщини зубу

4. подовжнє переміщення деталі

4. Протяжку закріплюють у супорті верстату за

1. передню напрямну частину

2. задню напрямну частину

3. замкову частину

4. шийку

5. Огранка, при обробці пластичних матеріалів усувається при застосуванні розгорток із

1. нерівномірним розподілом зубів

2. малим головним кутом у плані

3. рівномірним розподілом зубів

4. великим головним кутом у плані

6. Задній кут по мірі приближення до вісі свердла

1. збільшується, потім зменшується

2. не змінюється

3. збільшується

4. зменшується

7. Передній кут по мірі приближення до вісі свердла

1. збільшується, потім зменшується

2. не змінюється

3. збільшується

4. зменшується

8. Точність обробки при розгортанні

1. 5…6 квалітет

2. 13…17 квалітет

3. 6…10 квалітет

4. 10…13 квалітет

ТЕСТИ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ ДО ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 10

«Вивчення геометричних параметрів токарних різців»

1. Кут між проекцією головної ріжучої кромки на основну площину та напрямом подачі називається

1. головний кут у плані

2. допоміжний кут у плані

3. кут загострення

4. кут при вершині

2. Кут між передньою поверхнею леза та площиною різання називається

1.передній кут

2. допоміжний задній кут

3. кут різання

4. головний задній кут

3. Зафарбована поверхня називається

1. головна задня поверхня

2. основна площина

3. допоміжна задня поверхня

4. передня поверхня

4. Зафарбована поверхня називається

1. передня поверхня

2. основна площина

3. головна задня поверхня

4. допоміжна задня поверхня

5. Кут між проекцією допоміжної ріжучої кромки на основну площину та напрямом подачі називається

1. кут загострення

2. допоміжний кут у плані

3. кут при вершині

4. головний кут у плані

6. Кут між передньою та задньою поверхнями леза називається

1. головний задній кут

2. кут загострення

3. передній кут

4. допоміжний задній кут

7. Зафарбована поверхня називається

1. допоміжна задня поверхня

2.головна задня поверхня

3.основна площина

4. передня поверхня

8. Кут між передньою поверхнею та основною площиною називається

1.головний задній кут

2.передній кут

3.кут загострення

4. допоміжний задній кут

9. Площина, у котрій розглядається кут дельта, називається

1.основна

2.допоміжна січна

3.площина різання

4. головна січна

10. Кут між проекціями ріжучих кромок на основну площину називається

1. кут при вершині

2. допоміжний кут у плані

3. головний кут у плані

4. кут загострення

11. Токарний різець складається з

1. головки та ріжучої частини

2. робочої та ріжучої частини

3. робочої частини та стержня

4. стержня та частини, яка приєднується

12. Кут у площині різання між головною ріжучою кромкою та основною площиною називається

1. кут нахилу головної ріжучої кромки

2.головний кут у плані

3.кут загострення

4. допоміжний кут у плані

13. Площина, у котрій розглядається кут гамма, називається

1.основна

2.допоміжна січна

3. головна січна

4. площина різання

14. Площина, у котрій розглядається кут бета, називається

1.основна

2. головна січна

3.площина різання

4. допоміжна січна

15. Кут між проекцією головної ріжучої кромки на основну площину та напрямом подачі називається

1. головний кут у плані

2. кут при вершині

3. допоміжний кут у плані

4. кут загострення

ТЕСТИ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ ДО ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 11

«Токарні верстати та робота на них»

1. Цифра 1 у моделі верстату 1К62 – це

1. тип верстату

2. висота центрів

3. група верстатів

4. модернізація верстату

2. Головний рух при точінні – це

1. поздовжнє переміщення супорту

2. поперечне переміщення супорту

3. обертання ходового валика

4. обертання деталі

3. По ступеню універсалізації верстат моделі 1К62 – це

1. спеціалізований

2. універсальний

3. одношпиндельний автомат

4. спеціальний

4. Вузол верстату для закріплення ріжучого інструменту та забезпечення руху подачі – це

1. фартух

2. шпиндельна бабка

3. супорт

4. передня бабка

5. Величина головного руху на верстаті 1617 регулюється за допомогою

1. коробки швидкостей

2. гітари змінних шестерень

3. механізму Нортону

4. коробки подач

6. Буква К у моделі верстату 1К62 позначає:

1. групу верстатів

2. тип верстату

3. висоту центрів

4. модернізацію верстату

7. Відстань між двома однойменними точками двох сусідніх витків, виміряне паралельно вісі різьблення – це

1. подача

2. крок різьби

3. хід різьби

4. довжина витка

8. Швидкість різання на верстаті 1К62 вимірюється у

1. мм/об.

2. м/с

3. м/хв.

4. мм/c

9. Нерухомий люнет призначений для

1. передачі обертального руху від шпинделя до заготовки

2. центрування заготовок

3. обертання деталі

4. додаткової підтримки довгих і нежорстких деталей

10. Найбільший діаметр, який можна обточити на верстаті 1К62

1. 400 мм

2. 200 мм

3. 100 мм

4. 600 мм

11. Кут при вершині різьби ε = 60⁰ відповідає профілю різьби

1. трапецеїдальної

2. метричної

3. упорної

4. дюймової

12. Свердла на верстаті моделі 1К62 закріплюються у

1. різцетримачі

2. задній бабці

3. шпинделі

4. супорті

13. Цифра 6 у моделі верстату 1К62 позначає

1. тип верстату

2. модернізацію верстату

3. висоту центрів

4. групу верстатів

14. Кут при вершині різьби ε = 55⁰ відповідає профілю різьби

1. цокольної

2. трубної

3. упорної

4. трапецеїдальної

15. Люнети на токарно-гвинторізних верстатах застосовують якщо

1. 4< l/d < 8 (l –довжина деталі, d – діаметр деталі)

2. 4< l/d

3. l/d > 10

4. l/d < 8

16. Для нарізання внутрішньої різьби М30 х 2 необхідно розточити

отвір до діаметру

1. 32 мм

2. 30 мм

3. 26 мм

4. 28 мм

17. На схемі обробці деталі під номером 6 позначено

1. заготовка

2. центр, що обертається

3. повідковий патрон

4. упорний центр

18. Всього ріжучих інструментів, одночасно, на верстаті моделі 1К62 можна встановити

1. 5

2. 4

3. 7

4. 3

19. На схемі обробки зображено різець

1. прохідний правий

2. відрізний

3. фасонний

4. підрізний

20. У трикулачковому патроні закріплюють

1. несиметричної форми

2. деталі циліндричної форми

3. неправильної форми

4. складної конфігурації

21. Завершальною ланкою у ланцюзі подачі супорта при нарізанні різьби є

1. рейка - рейкове колесо

2. трензель – гітара

3. ходовий гвинт – маточна гайка

4. рейка - гітара

22. Твердий сплав для чорнового точіння чавуну це

1. ВК3

2.Т5К10

3.Т30К4

4. ВК8

23. При точінні багатозахідної різьби подовжня подача чисельно дорівнює

1. ходу різьби

2. кроку різьби

3. швидкості

4. часу

ТЕСТИ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ ДО ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 12

«Свердлильні верстати та робота на них»

1. За рахунок чого відбувається передача крутного моменту від шпинделя до свердла з конічним хвостовиком

1. відцентрової сили

2. форми хвостовика

3. шпонки

4. сили тертя

2. Якщо номер конуса Морзе шпинделя верстата та хвостовика свердла не співпадають, то застосовують

1. перехідні конуса

2. патрон свердлильний

3.патрон цанговий

4. патрон швидкозмінний

3. На вертикально-свердлильному верстаті завжди необхідно працювати

1. у рукавицях

2. у рукавицях при гострих кромках деталі

3. без рукавиць

4. у рукавицях при роботі по чавуну

4. Видалення стружки по закінченню роботи на свердлильних верстатах здійснюється

1. спеціальним гачком, щіткою або скребком

2. стислим повітрям, щіткою або скребком

3. рукою, спеціальним гачком, щіткою

4. ганчіркою, спеціальним гачком, щіткою

5. Перша цифра у моделі верстату 2А125 позначає

1. модернізацію

2. групу верстату

3. тип верстату

4. технічну характеристику

6. Отримати отвір діаметром 35 мм у суцільному матеріалі можливо на верстаті моделі

1. 2А135

2. 2А125

3. 6А12

4. 6Н81

7. Цифра 1 у моделі верстату 2А125 позначає

1. групу верстату

2. тип верстату

3. модернізацію

4. технічну характеристику

8. Величина подачі та швидкість різання при свердлінні вимірюються відповідно у

1. м/хв, мм/об.

2. мм, м/хв.

3. мм/об., м/хв.

4. м/с, мм

9. Номер конусу Морзе свердла з конічним хвостовиком визначається у залежності від

1. довжини хвостовика

2. діаметра свердла

3. довжини свердла

4. максимального діаметра хвостовика та таблицею

10. Зенкерування застосовують для

1. виправлення положення осі отворів

2. попередньої обробки отворів

3. відновлення геометричної форми отвору

4. нарізання різьби

11. Розгортання застосовують для

1. виправлення положення осі отворів

2. попередньої обробки отворів

3. попередньої та чистової обробки отворів

4. чистової обробки отворів та підвищення точності

12. Пристосування для свердління деталей без попередньої розмітки – це

1. кондуктор

2. ділильна головка

3. машинні лещата

4. поворотний круглий стіл

13. Заміну інструменту на верстаті моделі 2А125 виконують

1. без зупинки шпинделя при застосуванні перехідних втулок

2. тільки при повній зупинці шпинделя

3. без зупинки шпинделя при застосуванні свердлильного патрону

4. без зупинки шпинделя при застосуванні цангового патрону

14. Головний рух та рух подачі при свердлінні здійснює відповідно

1. свердло, свердло

2. свердло, стіл

3. шпиндель, стіл

4. деталь, свердло

15. Найбільше поширення отримали свердла

1. перові

2. рушничні

3. центрувальні

4. спіральні

16. Свердла оснащують пластинками з твердого сплаву для

1. підвищення стійкості

2. підвищення продуктивності

3. зменшення тертя

4. підвищення точності

17. Ріжучий інструмент з циліндричним хвостовиком на верстаті 2А125 закріплюється у

1. шпинделі

2. свердлильному патроні

3. перехідній втулці або шпинделі

4. швидкозмінному патроні

ТЕСТИ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ ДО ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 13

«Фрезерні верстати та робота на них»

1. Верстат моделі 6А12П – це

1. консольний горизонтально-фрезерний

2. копіювальний

3. консольний вертикально-фрезерний

4. вертикальний безконсольний

2. На верстаті 6А12П рух подачі може бути

1. поздовжній, поперечний

2. поздовжній

3. круговий

4. поздовжній, поперечний, вертикальний

3. Кінцева фреза з конічним хвостовиком закріплюється на верстаті 6А12П у

1. перехідній втулці

2. трьохкулачковому патроні

3. цанговому патроні

4. свердлильному патроні

4. Види фрезерування за розташуванням осі фрези бувають

1. циліндричне

2. торцеве та циліндричне

3. торцеве

4. попутне та зустрічне

5. Швидкість різання на верстаті моделі 6А12П вимірюється у

1. об./хв.

2. м/с

3. м/хв.

4. об./с

6. На рисунку зображена фреза

1. кінцева

2. циліндрична

3. дискова

4. кутова

7. Величина переміщення столу визначається

1. штангенциркулем

2. слюсарною лінійкою

3. на око

4. по лімбу

8. Цифра 2 у моделі верстату 6А12П позначає

1. номер столу

2. модернізацію

3. групу верстату

4. модифікацію

9. Пробний пуск верстату виконують

1. періодично

2. на початку роботи

3. на при кінці роботи

4. циклічно

10. При роботі на фрезерних верстатах необхідно стояти на

1. бетонній підлозі

2. гумовому килимку

3. дерев’яній гратці

4. земляній підлозі

11. На рисунку зображена фреза

1. дискова тристороння

2. циліндрична

3. кінцева

4. кутова

12. Зуби у торцевих та кінцевих фрез можуть розташовуватися

1. тільки на поверхні тіла обертання

2. тільки на торці

3. на поверхні тіла обертання та на торці

4. на поверхні пазу

13. Величина переміщення столу S при фрезеруванні пазу визначається за формулою

1. S = 0,5 (d - D)

2. S = 0,5 (D +d)

3. S = d + D

4. S = 0,5d + D

14. Станок 6А12П застосовують для

1. фрезерування відкритих шпонкових пазів

2. фрезерування горизонтальних, вертикальних, нахилених поверхней, шпонкових пазів (закритих, відкритих), Т-подібних, сегментних пазів, зубчастих коліс

3. фрезерування закритих шпонкових пазів

4. фрезерування Т-подібних пазів

15. Нарізання зуб’ів зубчастих коліс на верстаті 6Н81 здійснюється фрезою

1. пальцевою модульною

2. дисковою модульною

3. циліндричною

4. двоперовою

16. Пристосування для фрезерування деталей, які потребують періодичного повороту та ділення на рівні та нерівні частини є

1. машинні лещата

2. прихвати

3. універсальні ділильна головка

4. призма

17. Нарізання зуб’ів зубчастих коліс на верстаті 6А12П здійснюється фрезою

1. дисковою модульною

2. циліндричною

3. двоперовою

4. пальцевою модульною

18. Шпонки шпинделя призначені для

1. передачі крутного моменту

2. пасових передач

3. усіх видів передач

4. ланцюгових передач

ТЕСТИ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ ДО ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 14

«Зубооброблюючі верстати та робота на них»

1. Верстат моделі 5Д32 – це

1. універсальний

2.спеціальний

3. спеціалізований

4. продуктивний

2. На верстаті моделі 5Д32 можна обробляти зубчасті колеса

1. конічні прямозубі та косозубі, черв’ячні

2. циліндричні та конічні прямозубі, черв’ячні

3. циліндричні прямозубі та косозубі, шевронні

4. циліндричні прямозубі та косозубі, черв’ячні

3. Головний рух на верстаті 5Д32 здійснює

1. фреза

2. заготовка

3. стіл

4. оправка

4. При методі копіювання порівняно з методом обкатки

1. висока продуктивність, низька точність

2. низька продуктивність, низька точність

3. низька продуктивність, висока точність

4. висока продуктивність, висока точність

5. Черв’ячні зубчасті колеса на верстаті моделі 5Д32 фрезерують за допомогою

1. протяжного супорту

2. фрезерного супорту

3. фрезерного-протяжного супорту

4. дискового супорту

6. Для косозубої циліндричної шестерні кут установки фрези дорівнює

1. ω

2. 90˚

3. β ± 2

4. 0˚

7. За методом копіювання при фрезеруванні використовується верстат

1. 5Д32

2. 514

3. 6А12

4. 6Н81

8. За методом обкочування при фрезерування використовується верстат

1. 5Д32

2. 6Н81

3. 514

4. 2А125

9. Установку заготовок та зняття оброблених зубчастих коліс рекомендується проводити

1. у рукавицях

2. без рукавиць

3. усі відповіді вірні

4. після змащування рук маслом

10. Встановити відповідність: один оборот однозаходної фрези – поворот заготовки

1. на 2 зуба

2. на 4 зуба

3. на 1 зуб

4. на 1 оборот

11. Блоки зубчастих коліс обробляють на верстаті моделі

1. 2Н135

2. 514

3. 5Д32

4. 6Н81

12. Багатозахідні черв’ячні фрези застосовують для

1. підвищення зносостійкості

2. підвищення стійкості

3. підвищення продуктивності

4. підвищення життєздатності

13. Гітара диференціалу на верстаті моделі 5Д32 налаштовується для нарізання зубчастих коліс

1. черв’ячних

2. прямозубих циліндричних

3. косозубих циліндричних

4. усіх типів

14. Для прямозубої циліндричної шестерні кут установки фрези дорівнює

1. ω

2. 90˚

3. ω ± α

4. 0˚

15. Всього гітар змінних шестерень для нарізання черв’ячного колеса на верстаті моделі 5Д32 необхідно настроїти

1. 4

2. 2

3. 5

4. 6

16. Цифра 2 у моделі верстату 6А12П позначає

1. тип верстату

2. групу верстату

3. номер столу

4. модернізацію

17. Буква Н у моделі верстату 6Н81 позначає

1. тип верстату

2. групу верстату

3. номер столу

4. модернізацію

18. На схемі обробки під цифрою 1 позначено

1. рух обкату

2. швидкість різання

3. врізування

4. подача

ТЕСТИ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ ДО ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 15

«Шліфувальні верстати та робота на них»

1. Шліфування, в основному, застосовують для отримання деталей

1. високої шорсткості та невисокої точності

2. високої шорсткості та високої точності

3. низької шорсткості та високої точності

4. низької шорсткості та невисокої точності

2. Верстат 3А151 – це

1. внутрішньошліфувальний

2. універсальнозаточувальний

3. плоскошліфувальний

4. круглошліфувальний

3. Головний рух при шліфуванні здійснює

1. абразивний круг

2. стіл

3. ведучий круг

4. деталь

4. Рух поздовжньої подачі на верстаті моделі 3А151 здійснює

1. магнітна плита

2. стіл

3. бабка виробу

4. абразивний круг

5. У випадку втрати абразивним кругом геометричної форми його

1. заточують або замінюють

2. заточують або правлять

3. замінюють або правлять

4. шліфують

6. Деталі, які оброблюють на верстаті моделі 3А151 закріплюють

1. у лещатах

2. в універсально-ділильній головці

3. на оправці

4. у центрах

7. Шліфування деталей на верстаті моделі 3Б722 відбувається

1. периферією круга

2. торцем круга

3. периферією та торцем круга

4. різцем

8. Деталі, що обробляються на верстаті 3Б722 закріплюють

1. у лещатах

2. на електромагнітній плиті

3. в універсально-ділильній головці

4. на оправці

9.Позначення на абразивному крузі «ПП» або «1» позначає, що круг

1. попередньо перевірений

2. плоский прямий

3. прямого профілю

4. плоского профілю

10. Абразивний круг даної форми – це круг

1. прямого профілю

2. плоский прямий

3. плоскої форми

4. плоского профілю

11. Перевірку кругів на відсутність тріщин здійснюють

1. після просушки оглядом

2. до просушки простукуванням

3. після просушки оглядом або простукуванням

4. до просушки оглядом

12. Перевірку нових шліфувальних кругів при установці здійснюють при робочій частоті обертання на протязі

1. 2 хв.

2. 3 хв.

3. 4 хв.

4. 5 хв.

13. Головний рух при шліфуванні вимірюється у

1. мм /хв.

2. м /хв.

3. мм /подв. хід

4. м /с

14. Цифра 3 у моделі верстату 3А151 позначає

1. групу верстату

2. тип верстату

3. модернізацію

4. технічну характеристику

15. Напрям різьби для кріплення кругу

1. співпадає з напрямом обертання шпинделя

2. зворотній напряму обертання шпинделю

3. не залежить від напряму обертання шпинделя

4. залежить від форми круга

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ № 2

ПРАВИЛЬНІ ВІДПОВІДІ НА ТЕСТИ ДО ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ

68,1,2,67,66,3,4,65

64,5,6,63,62,7,8,61

60,9,10,59,58,11,12,57

56,13,14,55,54,15,16,53

52,17,18,51,50,19,20,49

48,21,22,47,46,23,24,45

44,25,26,43,42,27,28,41

40,29,30,39,38,31,32,37

36,33,34,35

Дата добавления: 2015-07-16