Фашиська диктатура.

Фашизм у Німеччині з'явився відразу ж після закінчення першої світової війни в якості одного з різновидів реакційних мілітаристських націоналістичних течій, коли антиліберальні, антидемократичні рухи здобули загальноєвропейський характер. "В 1920 г. Гитлер виступив з програмой з" 25 пунктов", яка программой Национал-соціалістичної німецької робітничої партії

1. Об'єднання усіх німців у кордонах Великої Німеччини. 2. Відмова від умов Версальського договору та підтвердження права Німеччини самостійно будувати відносини з іншими націями. 3. Вимога додаткових територій для виробництва продуктів споживання та розселення зростаючого німецького населення. 4. Надання громадянства за расовими ознаками; євреї не можуть бути громадянами Німеччини. 5. Не німці в Німеччині є лише гостями і суб'єктами відповідних законів. 6. Призначення на офіційні пости не може відбуватись за принципом кумівства, а лише у відповідності до кваліфікації та можливостей. 7. Забезпечення умов існування громадян - перший обов'язок держави. 8. В'їзд у країну не німців повинен бути припинений. 9. Участь у виборах - право і обов’язок усіх громадян.

10. Кожен громадянин повинен працювати на загальне благо. 11. Незаконно отриманий прибуток підлягає конфіскації. 12. Усі прибутки, одержані за рахунок війни, підлягають конфіскації. 13. Всі великі підприємства повинні бути націоналізовані. 14. Участь робітників і службовців в прибутках на всіх великих підприємствах. 15. Належна пенсія по старості. 16. Необхідно підтримувати малих виробників і торговців; великі магазини повинні бути передані їм. 17. Реформа землеволодіння та припинення спекуляцій землею. 18. Безжалісне карне покарання за злочин та введення смертної кари заспекуляцію. 19. Звичайне римське право повинно бути змінене на "німецьке право". 20. Повна реорганізація національної системи освіти. 21. Держава повинна підтримувати материнство та заохочувати розвиток молоді. 22. Заміна найманої професійної армії на національну армію; введення загальної воїнської повинності. 23. Засобами масової інформації можуть володіти тільки німці. 24. Воля віросповідання, за виключенням релігій, небезпечних для німецько раси; партія на зв'язує себе яким-небудь виключним віровченням, але веде боротьбу з єврейським матеріалізмом. 25. Сильна центральна влада, яка здатна ефективно здійснювати законодавство. 1934 році Гітлер об’єднав пости президента ірейхсканцлера, зосередивши в своїх руках всю повноту влади. 24 березня 1933 рокувступив у дію закон "Про захист народу та рейху", що надавав Гітлеру надзвичайні повноваження і конституційні основи для режиму диктатури, посуті анулювавши Веймарську конституцію. Уряд отримав законодавчі права, у тому числі з питань бюджету Формально закон був прийнятий як тимчасовий до 1 квітня 1937 року, фактично він став постійно діючим основним законом фашистської держави.

Управлінський апарат фашистської Німеччини був багаточисельним, громіздким, він перебудовувався за волею Гітлера, котрий поєднував функції президента, рейхсканцлера, фюрера фашистської партії та верховного головнокомандуючого

Поряд з існуванням імперського уряду в фашистській Німеччині були створені Рада міністрів з питань оборони імперії (урядовий орган, який займався питаннями переозброєння та підготовки до війни), Таємний кабінет (заснований Гітлером 4 лютого 1938 року особливий кабінет міністрів, на котрий покладались питання зовнішньої політики, в його склад входили командуючі трьома родами військ та начальник штабу верховного головнокомандування Вермахт), колегія трьох уповноважених (входили начальник партійної канцелярії, начальник імперської канцелярії та начальник штаба верховного командування збройних сил, в завдання входило проведення тотальної мобілізації та вирішення великого кола економічних та військових питань). Німеччина була разділена на 32 партийні області на чолі з партійними гауляйтерами, але зберігався і старий адмін.устрій на землі та провінціїї, Важливою ланкою механізму фашистської диктатури стали органи, що здійснювали широкомасштабну обробку німецького народу. Міністр пропаганди підкорив своїй владі всі сфери ідеологічного впливу на свідомість мас - пресу, радіомовлення, літературу, музику, кінематографію, театр, образотворче мистецтво, комерційну діяльність, туризм

Всі судді призначались нацистським міністром юстиції Роль прокурорів у судових процесах була підсилена, в той же час коли роль суддів та адвокатів послаблена. Адвокатські групи на карних процессах затверджувались прокурором. Судові процедури та вердикти на місцях знаходились під повним контролем місцевого керівництва або керівництва СС.. До 1942 року зникла остання ознака незалежності суддів, коли стало стандартною прцедурою визначати вихід справи до початку суду. Для захисту власного режиму від якого-небудь посягання Гітлер у 1942 році заснував Народний трибунал, що займався особливо небезпечними державними злочинами.

Дата добавления: 2015-07-16