Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Термостійкість молока за алкогольною пробою

Фактори, що впливають на якість м'яса | Перелік питань, які необхідно опрацювати самостійно для засвоєння матеріалу лабораторно-практичних занять | Вади молока і причини, що їх викликають | Хід визначення. | Визначення сухої речовини із сухого знежиреного молочного залишку в молоці | Хід визначення. | Хід визначення. | Хід визначення. | Визначення вмісту казеїну у молоці за методом Матіопуло | Хід визначення. |


Читайте также:
  1. Активная кислотность (pH) молока
  2. Аминокислоты и белки молока
  3. Ассортимент молока
  4. Ассортимент молока
  5. Бактериологическое исследование молока
  6. Биологические свойства молока
  7. В зависимости от состояния составные части молока подразделяют на три группы.
Групи Водний розчин етилового спирту, % Густина спиртів при температурі 20 °С, кг/м3 20 °С, кг/м3
І   859,3
II   872,8
ІІІ   880,5
IV   885,5
V   890,4

 

Найбільш термостійке молоко має першу групу. Білки молока нижче 5-ї групи можуть коагулювати. Таке молоко не придатне для переробки при високих температурних режимах.

 

7.2. Визначення ефективності термічної обробки молока (ГОСТ 3623-73)

Ефективність термічної обробки молока визначають виявленням у молоці ферментів пероксидази і фосфатази, які інактивують при температурі пастеризації не нижче 80°С з витримуванням 20-30 с. і температурі не нижче 63°С з витримуванням ЗО хв.

 

7.2.1.Виявлення пероксидази за реакцією з солянокислим парафенілендіаміном

Метод грунтується на розщепленні пероксиду водню ферментом пероксидазою з виділенням атомарного кисню, який, окислюючи парафенілендіамін, утворює сполуку синього кольору.

Припади і реактиви. Ваги лабораторні аналітичні 10 мл з ціною поділки 0,1мл; крапельниці з темного скла; колби мірні на 250 і 500мл, колби коніуні на 250 мл; баня водяна; 2%-ний водний розчин парафенілендіаміну солянокислого (зберігають у щільно закритому посуді із темного скла в темному прохолодному місці); кислота лимонна кристалічна, х.ч. або ч.д.а.; кислота сірчана концентрована, х.ч.; гідроортофосфат натрію х.ч. або ч.д.а.; 0,5%-ний розчин пероксиду водню; дистильована вода.

Для приготування буферної суміші 97 г гідроортофосфату натрію і 0,65 г лимонної кислоти, зважених з погрішністю не більше 0,0002 г, розчиняють дистильованою водою у мірній колбі на 500 мл, доливають до мітки і перемішують. Буферну суміш необхідно зберігати у щільно закритому посуді з темного скла.

Розчин пероксиду водню швидко розщеплюється, тому його необхідно готувати в невеликій кількості і зберігати у посуді з темного скла у прохолодному місці.


Дата добавления: 2015-07-16; просмотров: 454 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Методика визначення.| Хід визначення.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)