Групові макроси.

Макрос може бути як власне макросом, що складається з послідовності макрокоманд, так і групою макросів. 2.2. Створення груп макросів

При розробці програми з використанням макросів кількість макросівможе виявитися дуже великим. Тому важливо добре організувати доступ доза потрібне макросу. Для цього в одному об'єкті Макрос можна об'єднатикілька макросів. Наприклад, рекомендується всі макроси, пов'язані зподіями у формі або звіті, об'єднати в окремий об'єкт,що відповідає даній формі або звіту. Для того щоб можна було цезробити, кожен макрос групи повинен мати своє ім'я, а ім'я об'єкта Макросбуде ім'ям групи макросів.
Щоб створити групу макросів:. Відкрийте Конструктора макросів. Відкриття Конструктора макросів. Натисніть кнопку Імена макросів на панелі інструментів. На панелі описів у вікні Конструктора макросів з'явиться ще один стовпець Ім'я макросу. Додатковий стовпчик "Назва Макросу"

. У цей стовпець введіть ім'я першого макросу. Інші поля цього рядка краще залишити порожніми - це полегшить переміщення та копіювання макрокоманд. Введення в стовпець перший імені макросу. Починаючи з наступного рядка, введіть усі дії макросу і відповідні аргументи для кожної дії. Введення всіх макрокоманд і аргументи для кожної дії в макрос Для вказівки кінця макросу не потрібно окремої дії. Accessпродовжує виконання макросу, що входить до групи, поки не виявитьрядок, який містить ім'я в стовпці Ім'я макросу, або поки не дійде доостаннього рядка вікна макросів.При обробці макросу порожні рядки ігноруються, тому їх зручновикористовувати для розділення макросів у групі. Цей прийом, а також введеннякоментарів для складних макросів, що складаються з великого числа макрокоманд,дозволяє поліпшити читаність макросів. Для запуску одного з макросів групи використовується повне ім'я для посилання намакрос. Повне ім'я макросу формується таким чином: імяГрупи.імяМакроса.

64. Використання макросів дій у формах. 65. Використання макросів дій у звітах.(РАЗОМ)

При роботі з базою даних часто доводиться знову і знову виконувати одні й ті ж завдання. Щоб не повторювати одні й ті ж дії, можна використовувати макроси. База даних неухильно розростається в міру того, як туди вносяться нові записи у форми, створюються запити і роздруковуються нові звіти. При цьому розробляються і зберігаються для подальшого використання нові об'єкти. Доводиться регулярно виконувати деякі завдання. Для виконання таких регулярних завдань зручно використовувати макроси Access. Після створення цих невеликих програм можна запускати їх автоматично при певних діях користувача (наприклад, при натисканні на кнопці або при відкритті певної форми). Для автоматичного запуску макросів в Access використовуються так звані події. Макроси Access дозволяють автоматично повторювати різні дії і тим самим рятують від написання складних програм і підпрограм. Виконання прикладної задачі можна представити як результат послідовного виконання дій, кожна з яких може бути записано відповідною командою на мовах Visual Basic і VBA. Крім того, за допомогою макросу можна імітувати вибір команди меню або переміщення миші. Макроси Access зазвичай не дублюють окремих натисків клавіш або переміщень миші, виконуючи особливі, задані користувачем завдання, наприклад відкриття форми або запуск звіту. Використовуючи макроси для виконання рутинних операцій, в істотно заощаджує час і сили. Крім того, оскільки щоразу при запуску макросу буде здійснюватися одна і та ж послідовність дій, макрос зробить роботу з базою даних більш ефективної і акуратною.

Призначати макроси, що залежать від подій, можна за допомогою вікна властивостей форм та звітів. Що стосується таблиць і запитів, вони властивостями подій не володіють. Крім того, при роботі з формами можна запускати макроси за допомогою наявних у Access панелей інструментів, командних кнопок і меню. Використання цих особливостей дозволяє дуже легко і ефективно використовувати макроси, пов'язані з подіями.

Макроси можна запускати і на рівні окремих елементів управління, використовуючи для цього відповідні події. Наприклад, можна перевірити правильність введення складних даних безпосередньо на рівні поля (а не після виходу цього запису), використовуючи для цього властивість даного поля, а не властивості на рівні всієї форми. Будь-який макрос може складатися з однієї або декількох макрокоманд. Можна ввести послідовність виконуваних макрокоманд в стовпець.

66.Створення головної кнопочної форми з використанням макросів.

В режимі Конструктора створити пустий бланк форми.У вікні властивостей форми на вкладці Макет в полях Полосы прокрутки,Разделительные линии, Область выделения, Кнопки переходавстановлюємо режим Нет

За допомогою піктографічної кнопки Набор вкладок панелі елементів створюємо 4 вкладки для розміщення на них кнопок відкриття таблиць, форм, запитів та звітів. Для кожної вкладки у полі Имя вкладки Другие вікна властивостей Набор вкладок задати відповідні імена: Таблиці, Форми, Запити, Звіти.

У полі конструктора створити кнопку закриття форми. Створення кнопок відкриття таблиць на вкладці Таблиці за допомогою елементів керування Кнопка. На вкладці Таблиці в режимі конструктора за допомогою піктографічної

кнопки Кнопка панелі елементів в режимі з відключеним Майстром створюємо кнопки відкриття таблиць у кількості відповідно до кількості таблиць, що будуть відкриватися. На кожній кнопці робимо відповідний напис назви таблиці, що будевідкриватися цією кнопкою.

Зберігаємо форму, задавши формі ім'я (наприклад Головна кнопочна форма). Переходимо до створення групового макроса відкриття таблиць. Переходимо на вкладку Макросы файлу бази даних. Командаю Создать відкриваємо вікно Конструктора макроса. Встановлюємо курсор у полі Макрокоманда і через кнопку спливаючого

меню вибираємо команду Открыть таблицу В области Аргументи макрокоманди у полі Имя таблицы вибираємо зі

списка спливаючого меню таблицю, що буде відкриватися цією кнопкою. Такими чином послідовно задаємо режими відкриття всіх наступних таблиць Натискаємо кнопку Имена макросов. В Конструкторі з'являється поле Имя макроса. В цьому полі задаємо імена макрокоманд відкриття кожної таблиці. Наприклад для першої ТІ, другої Т2 і т.д. В області Аргументьі макрокоманди в полі Режим данных вибираємо

режим Изменения. Зберігаємо макрос, задавши йому ім'я (наприклад Таблиці). Таким чином створено груповий макрос для відкриття таблиць. Відкриваємо Головну кнопочну форму в режимі конструктора. Відкривємо вікно властивостей кнопки Таблиці вкладки Таблиці. На вкладці События вікна властивостей кнопки в полі Нажатие кнопки зі спливаючого списку вибираємо назву групового макросу відкриття таблиць з іменем макрокоманди відкриття першої таблиці (наприклад Таблиці.ТІ. Аналогічно „навішуємо" макроси відкриття всіх наступних таблиць.

Перемикаємося у режим перегляду форми. Натиском кнопок відкриття таблиць здійснюємо їх перегляд.

Дата добавления: 2015-07-16