Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Ред.] Після проголошення Україною незалежності

Ред.] 1917 — 1918 роки | Ред.] 1920—1932 роки | Ред.] З 1933 року | Білоруси в Україні | Ред.] Розселення | Ред.] Білоруси в Криму | Ред.] Діяльність | Молдавани (молдовани) в Україні | Болгари в Україні | Ред.] ХVIII-XIX ст. |


Читайте также:
  1. X. Про те, що проказується під час проскомидії після спомину Господа, і про те, що саме приношення Дарів є водночас і подячне, і благальне
  2. XXIII. Про прошення, які йдуть після Євангелія
  3. XXV. Про те, що відбувається після внесення Дарів, про молитви і заклики священика, звернені до народу
  4. XXVI. Про ісповідання віри і про те, до чого після нього священик заохочує вірних, і за що молиться, і що вони йому відповідають
  5. XXXV. Про молитву, віддану Богові, і про схиляння голів, про благодарення, яке йде після цього, і про благання, звернене до Бога, та славослов'я
  6. Буржуазна революція 1789-1794 р. Проголошення республіки.
  7. Визначення редукуючої здатності цукрі після інверсії.

Рухи національного відродження виникли у 1980-х, з болгарськими газетами, що друкувалися, культурними та освітніми асоціаціями, Болгарська мова почала вивчатися у школах як додаткова, але пізніше й як обов’язковий предмет. Асоціація болгар України була заснована в 1993 році.

На початку 1990-х років в Україні розпочалася всебічна трансформація суспільного життя, яка охопила все поліетнічне населення країни. Значного розвитку цей процес набув після проголошення незалежності України. Тоді піднялася і нова хвиля національного відродження болгар, які проживають на південноукраїнських землях – їхньої мови, літератури, фольклору та мистецтва. Болгарські мешканці України отримали змогу навчатися рідною мовою в школах та вищих навчальних закладах, зокрема в Ізмаїльському педагогічному інституті і на болгарському відділенні філологічного факультету Одеського державного університету, яке було відкрите у 1995 р. У місцях компактного їх проживання було організовано періодичну трансляцію болгарською мовою радіопередач і програм телебачення. Розгорнули свою діяльність численні колективи художньої самодіяльності, які представляють культурно-мистецькі традиції болгарського населення України. Великої популярності набули традиційні фольклорно-етнографічні фестивалі. Так, на Болградщині після завершення основних польових робіт щорічно відбувається свято-фестиваль, яке поєднує в собі давні традиції общинно-храмових зібрань з сучасними фольклорно-пісенними виступами.

Активно працює болгарська секція, створена при Спілці письменників України. Налагодилось також видання болгарською мовою книг, підручників і періодичних видань. Так, газета “Роден край”, яка виходить з 1994 р., проводить плідну популяризаторську роботу. У ній оперативно висвітлюються основні події у духовному житті України та Болгарії, публікуються зразки болгарської народнопоетичної творчості, інформація про фольклорні ансамблі та проведення фестивалів народної творчості.

Значну роль у житті країни почали відігравати національно-культурні товариства, об’єднання та асоціації загальнодержавного, регіонального і обласного рівня – Київське товариство болгарської культури “Родолюбіє”, Кримське товариство болгар ім. Паїсія Хілендарського та ін. Асоціація болгарських культурно-просвітницьких товариств України відкрила свої представництва в Києві, Одесі, Сімферополі й Миколаєві.

Національне відродження болгарської спільноти і стан її культури та народно-поетичної творчості викликають дедалі більший інтерес у вчених. Яскраве свідчення цього – численні публікації, присвячені різноманітним аспектам дослідження цього процесу, та неодноразове обговорення цієї проблеми на науково-практичних конференціях. Зокрема, актуальні питання, пов’язані зі складним процесом духовного відродження болгарської діаспори, порушувалися на засіданні круглого столу на тем “Болгари України – в дзеркалі народної культури”, який відбувся у Києві 1992 р., та на міжвузівській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми відродження мов і культур західних і південних слов’ян в Україні”, що проходила в Одесі у 1993 р. Серед обговорюваних питань – вивчення сучасного стану культури і мови болгарських мешканців України, проблеми збереження їхніх традицій та народної творчості тощо. Матеріали конференції та круглого столу лягли в основу збірника “Відродження мов і культур західних і південних слов’ян”. [3]Відродження мов і культур західних і південних слов’ян в Україні. Київ, 1995.

У 1990-х роках значно зріс й інтерес болгарського населення України до рідної мови, національних духовних цінностей, історії свого народу та його народнопоетичної творчості. Велику увагу цим питанням приділяє виходець зі села Банівка Болградського району Одеської області професор І.Стоянов та його дружина – кандидат філологічних наук Е.Стоянова. Так, у 1994 р. вони впорядкували збірник народних казок бессарабських болгар “Късметлива Неда”, опублікований у Софії. Крім того, І.Стоянова цікавлять проблеми, пов’язані з функціонуванням в Україні болгарської мови, та українсько-болгарські мовні контакти, які він розглядає на основі болгарських говірок, що побутують на півдні України.

За роки державної незалежності України болгарська етнічна меншина послідовно реалізує свої національно-культурні прагнення, користається зі створених в Україні умов для збереження та розвитку власної культури, мови та традицій. Болгарську мову як предмет введено у загальноосвітніх навчально-виховних закладах у місцях компактного проживання представників цієї національності в Україні. У 1993 р. в м. Болграді, на Одещині, відкрито болгаро-українську гімназію. Вчителів болгарської мови і літератури готують Одеський і Львівський національні та Київський славістичний університети, Ізмаїльський і Бердянський педагогічні інститути, а вчителів початкових класів — Білгород-Дністровське педагогічне училище. В Одесі виходить болгарський тижневик “Роден край”, у Криму й Одесі ведуться радіо- і телепередачі болгарською мовою. З 1993 р. діє Асоціація болгарських національно-культурних товариств і організацій, яка об’єднує сім міських осередків, активно працює Товариство болгарської культури “Родолюбіє”. Завдяки прямому сприянню Болгарії 24 травня 1999 р., у День слов’янської писемності та культури, в Одесі було відкрито Центр болгарської культури, відбулося святкування 250-річчя поселення болгар в Україні. Слід особливо виділити ще один позитивний аспект новітньої історії України і Болгарії. Всупереч песимістичним прогнозам теорії конфлікту цивілізацій, в обох країнах — чи не єдиних серед держав Центрально- та Південно-Східної Європи — забезпечено з початку 1990-х років мирне, толерантне співіснування представників християнської і мусульманської культур та релігій. При цьому новим українській і болгарській демократіям довелося мати справу зі складним комплексом історичних кривд, заподіяних мусульманському населенню у попередні часи, і вирішувати пов’язані з ним проблеми. В Україні це наслідки масової депортації народів, зокрема кримських татар, у Болгарії — спроби здійснення політики штучного “ослов’янення” громадян турецької національності. Новітній український і болгарський досвід співжиття переважно християнських державотворчих націй з досить численними масивами мусульманських національних меншин мав би стати предметом уваги та інтересу для інших країн Європи і її міжнародних інституцій. [4]


Дата добавления: 2015-07-16; просмотров: 84 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Ред.] ХХ ст.| Угорці в Україні

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)