Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Порядок надання населенню інформації про наявність загрози або виникнення НС, правил поведінки та способів дій в цих умовах

Читайте также:
  1. A. виникнення явища кавітації
  2. A. наявність пускового і робочого періоду
  3. II Правильное образование
  4. II. Информация о платных образовательных услугах, порядок заключения договоров
  5. II. Підстави та порядок вжиття запобіжних заходів
  6. II. Порядок заполнения ДТ на товары, ввозимые (ввезенные) на таможенную территорию 1 страница
  7. II. Порядок заполнения ДТ на товары, ввозимые (ввезенные) на таможенную территорию 2 страница

 

На територіях розміщення потенційно небезпечних об'єктів (хімічних підприємств, гідровузлів) величезне значення має організація служби оповіщення населення про надзвичайну ситуацію.

Оповіщення - це попередження населення про стихійні лиха, аварії чи катастрофи, або попередження про виникнення безпосередньої небезпеки використання супротивником ядерної, хімічної, бактеріологічної чи інших видів зброї та необхідність прийняття відповідних заходів захисту.

Оповіщення та інформування населення про надзвичайні ситуації і дії в цих обставинах покладається на органи Цивільної Оборони.

З цією метою в населених пунктах створюються системи централізованого оповіщення, що базуються на мережах зв'язку, радіотрансляційних мережах, спеціальній апаратурі та електросиренах, які здебільшого в містах розташовуються на покрівлях будівель і споруд.

Основним способом оповіщення є передача інформації по радіотрансляційних мережах, через квартирні та зовнішні гучномовці, а також через телевізійні станції, а якщо дозволяє час то також через засоби масової інформації.

В екстрених випадках для зосередження уваги населення перед оповіщенням включається сирена, а також інші сигнальні засоби (наприклад, гудки підприємств).

Включення електросирени - це сигнал ЦО, що означає: «Увага всім!». При цьому сигналі необхідно ввімкнути квартирні теле - і радіоприймачі та слухати повідомлення місцевих органів влади чи штабу ЦО. Всі подальші дії будуть визначатися їх вказівками.

Для оперативного оповіщення населення про аварії на АЕС, хімічно не безпечних підприємствах, гідровузлах або інших об'єктах, де потенційно існує волика небезпека можливого виникнення катастроф, створюються локальні системи оповіщення.

З допомогою таких систем можна своєчасно оповістити не тільки робітників та службовців цих об'єктів, але і всіх тих, хто попадає в зони можливого зараження, руйнування, катастрофічного затоплення і т, ін.. Границі таких локальних систем оповіщення визначаються завчасно.

Всі підприємства і установи, населені пункти об'єднуються в свою самостійну систему оповіщення, яка є частиною територіальної (міської, районної, обласної) системи централізованого оповіщення.

Після сигналу ЦО «Увага всім! » наприклад, при виникненні аварії на хімічному підприємстві, може надійти наступна інформація:

«Увага! Говорить штаб цивільної оборони міста. Сталася аварія з викидом хлору. Хлор - сильно діюча отруйне речовина. Хмара забрудненого повітря розповсюджується в напрямку... В зону хімічного зараження попадають наступні квартали, міста і населені пункти області....».

Людям, що опинилися в зоні зараження, негайно покинути підприємство, будівлі, квартири і вийти в безпечне місце за найкоротшим маршрутом перпендикулярно напряму вітру. Перш ніж вийти з будівель необхідно одягти ватно-марлеву пов'язку, попередньо змочивши її водою або 2% розчином питної води.

Якщо людина не встигла, до приходу зараженого повітря покинути квар­тиру, будинок, необхідно укритися в ньому. Для цього треба щільно зачинити двері, вікна, кватирки, щоб запобігти надходженню зовнішнього зараженого повітря в середину приміщення.

В підвалах або нижніх поверхах укриватися забороняється. Хлор е тяжчим за повітря, тому затікає у всі понижені місця в тому числі і підвали. В подальшому діяти відповідно до вказівок штабу Цивільної оборони і органів місцевого самоврядування.

 

Структурно-функціональна схема державного управління безпекою та захистом у НС в Україні з урахуванням правового статусу і повноважень органів влади. Органи управління, сили і ресурси з попередження та реагування на НС на державному рівні.

 

Державне управління безпекою життєдіяльності в Україні здійсню­ється відповідно до чинного законодавства. За законодавством загальнодержавні завдання і функції управління покладе­но на:

- Кабінет Міністрів України;

- Державний комітет України по нагляду за охороною праці; Міністерство охорони здоров'я;

- Міністерство внутрішніх справ України;

- Міністерство охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки;

- Міністерство соціального захисту;

- Міністерство зпитань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

- Міністерство статистики України;

- Держстандарт України.

Питаннями безпеки життєдіяльності за відповідними напрямами за­ймаються також:

- Прокуратура України;

- Міністерство юстиції;

- Судові органи при порушенні і розгляданні відповідних кримі­нальних чи громадянських судових справ.

При Кабінеті Міністрів України створено Національну Раду з питань безпеки життєдіяльності населення.

Основними завданнями, що вирішує Національна Рада є:

- розробка і здійснення заходів з побудови цілісної системи дер­жавного управління безпеки життєдіяльності;

- організація і забезпечення контролю за виконанням законодав­чих актів і рішень Уряду України;

- розробка Національної програми і законопроектів, пов'язаних з реалізацією державної політики у сфері безпеки життєдіяльності населен­ня;

- координація діяльності центральних і місцевих органів держав­ної виконавчої влади в сфері охорони життя та інше.

Державний комітет України по нагляду за охороною праці реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Міністерство охорони здоров'я України є спеціально уповноваже­ним органом виконавчої влади, який здійснює управління, нагляд і кон­троль за виконанням санітарного законодавства і забезпеченням охорони здоров'я працюючих і епідемічного благополуччя населення.

Міністерство праці України здійснює державну експертизу умов праці, контроль за якістю проведення атестації робочих місць, встановлює їх від­повідність діючим нормативним актам з охорони праці.

Міністерство внутрішніх справ України здійснює державне управ­ління у сфері пожежної, а також безпеки автомобільного руху в межах своїх повноважень.

Міністерство охорони навколишнього природного середовища і ядер­ної безпеки є спеціально уповноваженим державним органом управління у сфері ядерної безпеки.

Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської аварії здійснює державну політи­ку у сфері запобігання надзвичайним ситуаціям і захисту населення в умо­вах розвитку негараздів, стихійних лих та ін.

Прокуратура України здійснює вищий нагляд за додержанням і пра­вильним застосуванням законів про безпеку життєдіяльності.

В інших міністерствах і центральних органах державної виконавчої влади створюються і працюють відповідні управління, відділи чи служби, які здійснюють державне управління охороною праці на галузевому рівні.

 

4. Мета і загальна характеристика рятувальних та інших невідкладних робіт. Здійснення карантинних та інших санітарно-протиепідемічних заходів. Технічні засоби і способи проведення дезактивації, дегазації та дезінфекції території, техніки, транспорту, будівель, приміщень, одягу, взуття і засобів захисту, продовольства, води, продовольчої сировини і фуражу.

 

Внаслідок НС виникають руйнування будинків, споруд, шляхів спо­лучення, зараження місцевості радіоактивними та хімічними речови­нами, затоплення, пожежі тощо. Люди можуть опинитися у завалах, у пошкоджених, підтоплених або палаючих будинках, інших непередбачуваних ситуаціях. У зв'язку з цим необхідні заходи з рятування лю­дей, надання їм допомоги, локалізації аварій та усунення пошкоджень. При вирішенні цих проблем виходять з того, що в осередках ураження і районах лиха будуть проводитися не тільки суто рятувальні роботи, а й деякі невідкладні, не пов'язані з рятуванням людей.

Рятувальні та інші невідкладні роботи (РіНР) проводяться з метою:

- порятунку людей та надання допомоги ураженим;

- локалізації аварій та усунення пошкоджень;

- створення умов для наступного проведення відновлювальних робіт.

При проведенні РіНР велике значення має до­тримання таких умов, як *своєчасне створення угруповань, сил, що залу­чаються для проведення РіНР; *своєчасне ведення розвідки; *швидкий рух і введення сил в осередок ураження; * безперервне проведення РіНР до їх повного завершення; *тверде й оперативне управління силами, що залучаються до проведення РіНР; * всебічне забезпечення їх діяльності.

Рятувальні роботи включають:

* розвідку маршрутів висування формувань і об'єктів робіт;

* локалізацію і гасіння пожеж на маршрутах висування і на ділянках робіт;

* пошук уражених і витягування їх з пошкоджених та палаючих будинків, загазованих, затоплених, задимлених приміщень, із завалів;

* розкриття зруйнованих, пошкоджених, завалених споруд та рятування людей, які там знаходяться;

* подання повітря в завалені споруди з пошкодженою фільтровентиляційною системою;

* надання першої долікарської допомоги ураженим та евакуація їх до лікарсь­ких установ;

* виведення (вивезення) населення з небезпечних зон у безпечні райони;

* санітарну обробку людей, ветеринарну обробку сільськогосподарських тва­рин, дезактивацію та дегазацію техніки, засобів захисту, одягу, продовольства, води, фуражу.

Інші невідкладні роботи включають:

* прокладання колонних шляхів та влаштування проїздів (проходів) у завалах та в зонах ураження;

* локалізацію аварій на газових, електричних мережах з метою забезпечення умов для проведення рятувальних робіт;

* укріплення чи руйнування конструкцій будинків та споруд, які загрожують обвалом та перешкоджають безпечному руху і проведенню рятувальних робіт;

* ремонт та відновлення пошкоджених і зруйнованих ліній зв'язку та комунально-енергетичних мереж з метою забезпечення рятувальних та інших невідкладних робіт, а також захисних споруд для укриття людей у випадку повторних НС;

* пошук, знешкодження та знищення боєприпасів, що не розірвалися, та інших вибухонебезпечних предметів.

РіНР проводяться безпосередньо в осередках ураження за будь-якої погоди до повного їх завершення.

 


Дата добавления: 2015-07-19; просмотров: 331 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Класифікація НС за причинами походження, територіального поширення і обсягів заподіяних або очікуваних збитків.| ЗАХИСТ СИРОВИНИ, ПРОДОВОЛЬСТВА, ФУРАЖУ І ВОДИ

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.01 сек.)