Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Схема XXVIII

Катаральне запалення буває: серозне, гнійне, слизове. | Грануломатозне запалення | Схема XXII | Епітеліоїдноклітинні гранульоми | Схема XXIII | ІМУНОПАТОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ | Термінологія до розділу | Та самонавчання до розділу | Завдання № 15 | ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА |


Читайте также:
  1. II. Схема электроподключения котла
  2. VII. ЕЩЕ РАЗ: СХЕМА МИРОВОЙ ИСТОРИИ
  3. XXVIII. Олены-Ленничи
  4. XXVIII. ПЕСНЯ ВДОВЫ
  5. XXVIII. РОДНАЯ ПЕСНЯ
  6. XXVIII. Що є підґрунтям нашої незаперечної віри в таїнство
  7. XXXVIII

КЛАСИФІКАЦІЯ РЕГЕНЕРАЦІЇ

Назва Різновидності Локалізація
Регенерація Клініко-морфологічнний принцип: — фізіологічна регенерація; — репаративна регенерація:  
 
 


повна неповна

— патологічна регенерація.

Морфологічний принцип:

— клітинна регенерація;

— внутрішньоклітинна регенерація:

 


органоідна внугрішньоорга-

форма ноїдна форма

    Тканини, внутрішні органи

 

аналогічним чином відбувається також розмноження та дозрівання в кістковому мозку еритроцитів, лейкоцитів та ін.

У високодиференційованих клітинах, де регенерація за рахунок клітинного поділу неможлива, цей процес характеризується періо­дичним оновленням тих або інших внутрішньоклітинних органел (головний мозок, серце та ін.).

Репаративнарегенерація є по суті фізіологічною регенерацією у хворому організмі. Іншими словами, під час захворювання фізіоло­гічна регенерація "трансформується" в репаративну, яка в міру одужання хворого знову повертається в рамки фізіологічної.

Репаративна регенерація буває у двох формах. У першому випадку ділянка некрозу, що виник у результаті патологічного процесу, поступово заміщується тканиною, ідентичною тій, що загинула, і місце пошкодження зникає безслідно. Такий вид реге­нерації називають повним, або реституцією. Подібна форма регенерації особливо характерна для тих органів та тканин, в яких регенерація відбувається тільки в клітинній формі (кістковий мозок, епідерміс, епітелій слизових оболонок та ін.), хоча в окремих випадках може спостерігатись і там, де репаративна регенерація відбувається як шляхом поділу клітин, так і за рахунок гіперплазії, внутрішньоклітинних структур (мал.46). До цієї форми необхідно також віднести і відновлення структури дистрофічно змінених клітин, що відбувається за рахунок внутрішньоклітинної регенерації. Ці зміни зникають безслідно у випадках одужання хворого, причому структура окремих клітин та тканин не відрізняється від норми.

В інших випадках репаративної регенерації нормалізація пору­шених функцій забезпечується за рахунок гіперплазії клітин (та внутрішньоклітинних структур) не в самому місці пошкодження, а в навколишніх тканинах. Сама ж ділянка некрозу поступово заповнюється сполучною тканиною, яка в подальшому трансфор­мується в рубець. Така форма називається неповною регенерацією, або субституцією.

Цей вид найчастіше трапляється в органах, в яких превалює внутрішньоклітинна форма регенерації (центральна нервова система, серце). Так, наприклад, в міокарді ділянки некрозу завжди організуються з формуванням кардіосклерозу, а відновлення скоротливої функції серцевого м'яза забезпечується збільшенням кількості ядерних та цитоплазматичних ультраструктур у життєздатних клітинах, які таким чином гіпертрофуються.

 

Субституція часто спостерігається також в органах, для яких є характерним поєднання клітинної та внутрішньоклітинної регене­рації (печінка, підшлункова залоза, нирки, ендокринні залози та ін.). Буде мати місце повна (реституція) або неповна (субституція) реге­нерація, яка залежить від того, загинула в даному випадку тільки паренхіма органа чи і його строма. В останньому випадку процес завжди закінчується формуванням рубця. Нормалізація порушеної функції забезпечується при цьому гіперплазією та гіпертрофією клітин за межами зони пошкодження, тобто виникненням регенера­торної гіпертрофії.

Регенераторна гіпертрофія, таким чином, виникає двома шляхами: у результаті гіперплазії самих клітин та в результаті гіперплазії ультраструктур кожної клітини, тобто власне її гіпертрофії (схема XXIX).

Обидва шляхи можуть розвиватись паралельно. Так, при регенераторній гіпертрофії печінки відбуваються не тільки збіль­шення кількості клітин у тій частині органа, що залишилась непо-шкодженою, а й гіпертрофією їх, що зумовлена гіперплазією ультраструктур. Разом з тим існує припущення, що в м'язі серця регенераторна гіпертрофія може протікати не тільки у вигляді гіпертрофії кардіоміоцитів, але й шляхом збільшення кількості самих м'язевих клітин.

Патологічна (тобто така, що протікає не так, як у звичайних умовах) регенерація трапляється тоді, коли в результаті різних причин спостерігається спотворення ходу регенераторного процесу, змінюються його фази: проліферації та диференціювання клітин. Це спостерігається при порушенні харчування (білкова, вітамінна недостатність), нервової регуляції, гормональних порушень, пригні­ченні імунних реакцій, і характеризується уповільненням або спотво­ренням регенерації. У цих випадках загоєння рани, перелому кістки затримується, набуває в'ялого перебігу, виникають незагойні вира­зки, келоїдні рубці, несправжні суглоби та ін. Патологічна регене­рація спостерігається, як правило, при відсутностіі загальних та місцевих умов (порушення іннервації, хронічне запалення та ін.).

Регенерація сполучної тканини розпочинається з проліферації молодих мезенхімальних елементів та новоутворення мікросудин.


Дата добавления: 2015-07-19; просмотров: 58 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Розрізняють кілька таких принципів.| Схема Х\ІХ

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)