Природно-кліматичне районування території

Продуктивність сільськогосподарського виробництва значною мірою визначається ґрунтово-кліматичними умовами.

Клімат є найбільш важливим чинником для досліджень на великих територіях, оскільки з ним тісно пов’язана зональність ґрунтового покриву. Крім того, клімат менше залежить від виробничої діяльності людини, у той час як родючість ґрунту змінюється у результаті агротехнічного і меліоративного впливу.

Найбільш досконала форма обліку кліматичних умов – природно-кліматичне районування території, яке враховує такі показники:

- теплозабезпеченість;

- вологозабезпеченість;

- ступінь континентальності клімату;

- умови перезимівлі рослин;

- особливість природної рослинності;

- рельєф місцевості;

- повторюваність несприятливих явищ (пилові бурі, град, зливи та ін.).

Теплозабезпеченість території характеризується поглинаючими сумами температур вище 0 або 10 ^оС. При цьому суми температур вище 10 ^оС відображають фізіологічно діючу частину тепла, сонячної радіації (радіаційний баланс) і служать показниками можливої тривалості вегетаційного періоду та потенціальної біологічної продуктивності клімату.

Вологозабезпеченість території характеризується показником атмосферного зволоження у формі відношення річної суми опадів до випаровування. Межі зон за вологозабезпеченістю добре узгоджуються з межами ґрунтових зон.

Клімат також важливо враховувати при дрібномасштабному районуванні великих територій, оскільки він, як найважливіший фактор географічного середовища, функціонально пов’язаний з більшістю його компонентів. Наприклад, від клімату залежить ґрунтова зональність і розподіл рослинності. У свою чергу, клімат змінюється залежно від рельєфу, близькості до водоймищ тощо.

Зі зменшенням розмірів (а значить і різноманітності) районованої території великого значення набуває врахування ґрунтового покриву. Тому середньо-масштабне районування окремих частин території країни у межах області необхідно проводити з урахуванням не тільки клімату, але й особливостей ґрунтового покриву, що забезпечує диференційований підхід до окремих частин території, що визначається.

Дата добавления: 2015-07-19