Стаття 22. Право на працю

1. Кожен білоцерківець має право на працю.

Білоцерківці мають право на працевлаштування і вибір місця роботи шляхом звернення до підприємства, установи, організації, до іншого роботодавця або при безплатному сприянні міського центру державної служби зайнятості.

Громадяни, які звернулися до міського центру державної служби зайнятості як особи, що шукають роботу, мають право на безплатну професійну орієнтацію, консультацію, підготовку, перепідготовку, одержання відповідної інформації для вибору виду діяльності, професії, місця роботи, режиму праці.

2. Кожен білоцерківець, що працює, має право на своєчасну оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Наймані працівники або їх уповноважені представники мають право захищати свої колективні права та соціально-економічні інтереси в порядку, встановленому для колективних трудових спорів (конфліктів), у межах примирних процедур, а при їх невирішенні – шляхом проведення страйку в порядку, визначеному законом. Нікого із білоцерківців не може бути примушено до участі або неучасті у страйку.

Міська влада, забезпечуючи конституційне право громадян на гідний життєвий рівень для себе і своєї сім`ї (достатнє харчування, одяг, житло), пропонує в договорах про соціально-економічне співробітництво з підприємствами, установами і організаціями міста встановлювати мінімальну заробітну плату працівникам на рівні, що перевищує визначений законом прожитковий мінімум.

Керівники підприємств, організацій і установ усіх форм власності, які не сплачують своєчасно заробітну плату, несуть адміністративну і кримінальну відповідальність. Посадові особи органів міського самоврядування можуть порушувати клопотання перед компетентними органами про притягнення таких керівників до відповідальності, а також порушувати питання про їхню невідповідність займаним посадам на умовах та в порядку, визначеному чинним законодавством.

3 Білоцерківці мають право на охорону праці.

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівниками, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Міська влада у межах своєї компетенції:

а) затверджує у програмах соціально-економічного розвитку міста цільові міські програми поліпшення стану безпеки, умов праці та виробничого середовища, а також заходи з охорони праці;

б) забезпечує належне утримання, ефективну і безпечну експлуатацію об`єктів комунальної власності, додержання вимог щодо охорони праці працівників, зайнятих на цих об`єктах;

в) приймає рішення щодо створення комунальних аварійно-рятувальних служб для обслуговування території міста та об`єктів комунальної власності.

4. Міська влада сприяє забезпеченню ефективної зайнятості населення, запобіганню безробіття, створенню нових робочих місць та умов для розвитку підприємництва. З цією метою вона розробляє річні та довгострокові програми зайнятості населення, передбачає в міському бюджеті кошти для залучення до праці учнівської та студентської молоді, організує і фінансує громадські роботи з благоустрою міста.

Дата добавления: 2015-12-01