Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Двері. Вікна.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

до курсового проекту № 1:

„Індивідуальний житловий будинок ”

 

 

Виконав: ст. гр. БД-09-2

Зубарєв А.В.

Перевірив: ст. викл.,

Сухан О.П.

 

М. Кривий Ріг

Р.


Зміст

 

 

1. Об’ємно – планувальне рішення

2. Будівельні конструкції

2.1. Фундаменти

2.2. Стіни

2.3. Перегородки

2.4. Перекриття

2.5. Підлога

2.6. Покрівля

2.7. Балкони

2.8. Двері, вікна

3. Теплотехнічний розрахунок.

Література


1. Об’ємно – планувальне рішення.

 

Техніко-економічні показники проекту:

- корисна площа: Sкор=Sжил+ Sпід, м2 Sкор=1259,69 м2

- економічність визначається планувальним коефіцієнтом К1 та об’ємним коефіцієнтом К2:

К1= 0,65< К1<0,75 К1=0,62

К2= 4,5< К2<5,5 К2=4,6

 

- будівельний об’єм знаходимо як площу горизонтального перерізу будинку, взяту по зовнішньому контуру, помножену на повну висоту будинку, від відмітки нуля чистої підлоги першого поверху до відмітки верха утеплювача перекриття горища: Vбуд= SповНбуд; Vбуд=5018,4 м3

- площа забудови Sзаб дорівнює площі по периметру будинку:площа горизонтального перерізу по зовнішньому обводу будинку на рівні цоколя, враховуючи частини які виступають.

- Загальна площа Sзог=Sкор+Sліфт+Sсх. м.+ Sлодж

Sзог=655,13 м2

 


Будівельні конструкції та вироби.

 

Фундаменти

Відштовхуючись від інженерно – технічних, гідрогеологічних та кліматичних умов, місцевих умов, був обран Монолітний з/б фундамент. До того ж його застосування дозволяє скоротити строки будівництва та зменшити трудомісткість робіт.

Глибина промерзання гранту дорівнює 120см. Рівень ґрунтових вод розташованих нижче рівня підпілля. Стіни і підлогу підпілля ізолюють від проникаючих через грунт поверхневих вод, а також від ґрунтової вологи, що піднімається по капілярам вгору. При такому рівні ґрунтових вод достатньою ізоляцією є бетонна підготовка та водонепроникна підлога, в даному випадку – асфальт. Гідроізоляцію стін виконують за допомогою їх обмазки двома шарами гарячого бітуму.

Для чотирьох поверхового будинку, що зводиться в середніх умовах будівництва виконують фундаменти з бетону класу не менш ніж В7,5. Цокольна частина великопанельних будівель повинна уявляти собою збірно-монолітну конструкцію, працюючу як одне ціле. Для цього необхідно щоб конструкція підземної частини була зв’язана по периметру шляхом виконання неперервних армованих поясів. Особливістю проектування конструкцій великопанельних будинків є можливість виконання армованих поясів в тілі цокольних залізобетонних панелей. Найбільш раціональною для панельних будинків, які зводяться на підробляємих територіях, є схема, при якій може бути найбільш повно використана збірність конструкцій і при цьому повністю виключені деформації, викликані підробітком.

 

Стіни

В даному проекті житлового будинку використані цегляні стіни товщиною 300 мм для внутрішніх поперечних стін, 220 мм для стін, огороджуючих клітку сходів, для зовнішніх стін – цегляні стіни товщиною 600 мм з протидощовим бар’єром в горизонтальних стиках.

Під час монтажу стіни поверху тимчасово закріплюють спеціальним обладнанням, а потім зв’язують, або стягують болти стальних зв’язків. Далі моноліт ять та герметизують стики панелей стін і укладають цеглу перекриття на шар цементного розчин. Висота стін житлового будинку визначається висотою поверху, прийнятою для житлових будинків 2600 мм. Довжина стін залежить від поздовжнього планувального кроку, номінальна її довжина кратна 300 мм. Внутрішні стіни виповнені з залізобетонних панелей товщиною 160 мм. На внутрішні стіни укладають панелі перекриття з використанням платформного стику. На перекритті по осі нижче лежачих поверхів (стінових панелей) встановлюють стіни вище лежачого поверху.

Стійкість будинку забезпечується зв’язками між конструктивними елементами, розчинними швами та замоноліченням стиків. Використано наступний вид стику: замонолічені петльові, виконані випусками арматури з бетону, з замоноліченням стиків панелей.

Горизонтальніі та вертикалоьні стики повинні забезпечувати вологонепроникність та ізольованість внутрішнього простору будівлі від зовнішніх кліматичих умов. Утеплення та повітряна непроникність вертикальних стиків забезпечується встановленням утеплюючих вкладишів та обклеюванням стиків з внутрішньої сторони рулонними гідроізоляційними матеріалами. Стики прості та зручні для виконання робіт по їх зарубці в будь-яку пору року. При цьому є можливість заміни герметизуючи матеріалів стиків в процесі експлуатації будинку.

Поряд з використанням герметизуючи матеріалів та водозахисних мір для захисту стиків панелей зовнішніх стін від продування та протікання в стінових панелях передбачено в горизонтальних стиках улаштування протидощового бар’єру з гребенем висотою 100 мм. В стиках зовнішніх стін розміщенні сталеві зв’язки, захищенні від корозії та вогню бетоном. При цьому поперечний перетин бетонуємої ділянки має площу 100 см², а її ширина – 80 мм. Сталеві зв’язки стиків зовнішніх стін, забезпечуючи міцність, стійкість та довговічність будівлі, у зоні можливих тріщин повинні бути однакові. Стальні армовані зв’язки після їх з’єднання зварюванням при монтажі будівлі треба повторно оцинковувати згідно діючим вказівкам. Конфігурація стиків між панелями зовнішніх стін передбачає зручність встановлення герметиків. На вертикальних торцях панелей встановлюють обмежувачі, які гарантують мінімальну ширину стику 10мм. Герметизацію стиків виконують з боку фасаду будівлі, також використана допоміжна смуга герметизації з внутрішнього боку. В якості пружної прокладки використали пароізол (30x40мм) діаметром 10мм, який використаний разом з мастикою ізол. Стик промазують мастикою товщиною 2-3мм. Джгут пароізол закочують спеціальним роликом. Мастику ізол наносять шприцюванням при герметизації або розпиленням при обмазці. Несучі зовнішні стіни з одношарових легко бетонних панелей передають вертикальні навантаження на нижче лежачі панелі через верхній гребінь протидощового бар’єру та перекриття. Панелі зовнішніх стін мають шви товщиною 20мм з цементного розчину марки 100. Вертикальні стики монолітять важким бетоном класу В15 з віброущільненням. В горизонтальних стиках між протидощовим бар’єром та панелями перекриття укладають утеплювач (термовкладиш). Вертикальний закритий стик перед замонолічуванням бетоном зсередини проклеюють повітряно захисною повітряно захисною проклейкою (два шари руберойду на бітумній мастиці). Зовні цей стик герметизують. Устя стику має обмежувачі – компенсатори зазору, попереджуючі стиковку панелей зовнішніх стін без допустимого зазору. Обмежувачі служать основою для герметизації вертикального стику. При несучих легко бетонних стінах для якісної та надійної герметизації стиків використані типові рішення стиків.

 

Перегородки.

Перегородки являють собою внутрішні огороджуючи вертикальні частини будівлі і служать для розділу приміщень і їх звукоізоляції.

Використані цегляні перегородки перегородки товщиною 120мм. Вони виготовленні з гіпсобетону класу В3,5, щільністю 1100кг/м3 з армуванням дерев’яним каркасом. Для цих панелей використано бетон на гіпсових в’яжучих, для санітарних кабін санвузлів використано бетон на гіпсоцементопуцолановому в’яжучому з класом бетону В5. Каркас панелей виконаний з дерев’яних рейок однакової товщини, виготовлених зі здорової деревини хвойних порід (не нижче третього сорту). По периметру і по контуру дверних прорізів передбачають обв’язку з дерев’яних брусків, з’єднаних з брусками каркаса панелей. В панелях є стальні монтажні петлі, які встановлюються на всю висоту панелі. Частота розміщення петель – 1 петля не більш ніж на 1,5 дожини панелі перегородки.

Перегородки встановлюють на розчині на панелі перекриття, а до верхньої панелі перекриття кріплять спеціальними йоржами.

Шви по периметру ретельно замазують. Вертикальні стики перегородок на довжині 100 мм від верхнього перекриття заливають пластичним гіпсовим розчином. Горизонтальні стики перегородок з перекриттям проконопачують з укріпленням паклею або мінеральною ватою і промазують гіпсовим розчином. Законопачені стики перегородок проклеюють смугами тканини та зашпакльовують під фарбування або під обклейку шпалерами. Одну з одною перегородки по вертикалі з’єднують також за допомогою кріпильних стальних накладок, що прибиваються цвяхами.

 

Перекриття

Технічні вимоги до одно пролітних залізобетонних панелей визначає ГОСТ 12767-80*. В якості панелей перекриття використані панелі перекриття товщиною 120 мм, які виготовляють з тяжкого бетону класу В15. Панель товщиною 120 мм має по одній великій стороні дві підйомні петлі, по другій – закладні деталі для примикання зварюванням з підйомними петлями панелі, яка лежить поряд в перекритті. На кожному скошеному куту панелі передбачені арматурні випуски, які з’єднуються на сварці з випусками суміжних панелей перекриття. Армування панелей виконується напруженою арматурою при довжині панелей більше 4,8м, і ненапруженою – при довжині менше ніж 4,8м.

В якості заздалегідь напруженої арматури використовують сталь стрижневу гарячекатану періодичного профілю класу Ат-4, Ат-5, Ат-6 та стрижневу термічно зміцнену періодичного профілю класів Ат-4, Ат-5, Ат-6с. При звичайній ненапруженій робочій арматурі використовують сталь класів А-3, Ат-3. Панелі перекриття, що спираються по трьом сторонам, армують зварними арматурними сітками зі збільшеним кроком стрижнів на опорах панелей (мал. 14). При армуванні однорідних панелей перекрить та при малому кроці поперечних стін і спиранню панелей по контуру знижують розхід арматурної сталі на 10-15% за рахунок розрідження арматури по краям панелей і концентрації її в центрі.

Підлога.

Підлоги в житловому будинку виконують на міжповерхових перекриттях, на перекриттях над холодним підпіллям та на ґрунті для створювання поверхні, яка відповідає усім вимогам комфорту.

Підлога по ґрунту виконана у підвальному приміщені та має таке конструктивне рішення: граншлак 200 мм, бетонна стяжка 100 мм, яка виконана з бетону марок М75, М100.

Підлога з покриттям з лінолеуму на теплій підоснові – основна конструкція панельних будівель. Підлоги з лінолеуму еластичні, безшумні, добре опираються до тертя, легко миються. Використання цих підлог в будівництві значно зменшує трудомісткість та витрати робіт по влаштування підлог.

Перед укладанням полотна лінолеуму його кроять в килим, який точно відповідає розмірам приміщення. При цьому поверхня на яку укладають лінолеум має бути рівною. Для цього під покриття підлоги влаштовують вирівнюючу сполошну стяжку. Лінолеум приклеюють до основи спеціальним клеєм та закріплюють плінтусами по периметру кімнати. Таким чином конструктивне рішення підлог має вигляд: підлога першого поверху – пароізоляція 10 мм, плити мінераловатні 120 мм, цементна стяжка 30 мм, лінолеум теплоізоляційний 10 мм; міжповерхова підлога – цементна стяжка 30 мм, лінолеум теплоізоляційний 10 мм.

Підлога горищного перекриття виконана таким чином: пароізоляція 10мм, утеплювач 120 мм, цементна стяжка 40 мм.

В санвузлах та кухнях укладені підлоги з керамічних плиток. Вони водостійкі, гігієнічні та зносостійкі. До недоліків таких підлог відноситься їх жорсткість та велика величина показника теплоусвоєння. Плитки укладають на шар цементного розчину по стяжці. В санвузлах під шар цементного розчину укладають гідроізоляцію з двох шарів руберойду на гарячій мастиці.

Покрівля.

В житлових будинках основним типом даху являється плоский дах. Водовідведення з покриття горища запроектовано внутрішнім. Гідроізоляцію малосхильного даху забезпечує покрівельний шар з рулонних матеріалів та мастик, які нанесені на перекриття горища з залізобетонних ребристих панелей. Схил ребристої покрівлі дорівнює 3%.

В даному проекті запроектовано дах з покрівлею з рулонних матеріалів. В якості покриття використані залізобетонні панелі з попередньо напруженої арматури. Вказані панелі мають ширину 1490 та 1190 мм та довжину l=4780-6580мм (з градацією 300 мм). На опорних кінцях ребристої панелі передбачені сталеві закладні деталі, які необхідні для зв’язку з стінами крупнопанельної будівлі. Панелі складаються з двох прокольних ребер та 3-4 повздовжніх ребер між ребрами на опорах. Повздовжні ребра армовані напруженими стержнями та двома плоскими арматурними каркасами. Поперечні ребра теж армовані плоскими каркасами. При необхідності між ребрами передбачують вирізи в плиті для люків та пропуску елементів вентиляції. Вентиляційні блоки перетинаються з покрівлею даху та перевищують рівень даху на 50 см.Для виготовлення панелей використовують бетон марки В15. Залізобетонні ребристі панелі перекриття спираються на опорні елементи та опорну раму, на якій знаходиться лоткова панель. Фризові панелі горища запроектовані з наявністю віконних прорізів для світло прозорості горища.Схил лоткових панелей дорівнює 1%. На весь будинок запроектовано 2 водовідводні воронки по одній на секцію.

 

Двері. Вікна.

Вхідні двері в будівлю запроектовано дерев’яними остеклюванними, для забезпечення природного освітлення тамбурів та вестибулів зо ГОСТом: ДН 21-13 ПЩР2 ГОСТ 24698-81. Внутрішньоквартирні двері мають дерев’яну конструкцію типу О з координаційними розмірами 21-9, конструктивними 2071x870. З координаційними розмірами 21-8, конструктивними 2071x770. Балконні двері з подвійним остекленням БС 22-7.5 ГОСТ 11214-78. Вхідні двері в квартири ДГ 21-9 ПГР1 ГОСТ 24698-81. Двері в санвузли ДГ 21-7 ГОСТ 24698-81.

Для будівель масового будівництва здебільшого застосовують дерев’яні стандартні конструкції віконних блоків з світло прозорим заповненням з силікатного скла або склопакетів. Для підвищення довго строковості столярних блоків виконуються облицювання їх з зовнішньої сторони профільними елементами з алюмінію. В даному проекті запроектовані стандартні конструкції вікон з подвійним остекленням у спарених оправах згідно з ГОСТом: ОС 6-9, ОС 9-12, ОС 15-3,5 ГОСТ 11214-78.

 

 

3. Теплотехнічний розрахунок.

Даний будинок запроектовано у м. Івано-Франківськ.

 

1.1. Визначення вихідних даних для теплотехнічного розрахунку огороджуючої конструкції за зимовими умовами.

Вихідними даними для теплотехнічного розрахунку огороджуючої конструкції за зимовими умовами є:

1. Параметри клімату району будівництва:

t10.98 - середня температура найбільшi холодної доби, із забезпеченням

0,98 °С;

t10.92 - середня температура найбільш холодної доби,із забезпеченням 0,92, °С;

t5 - середня температура найбільшхолодних п’яти діб, із заоезпечен-

ням 0,92 °С;

- зона вологості району будівництва (2 зона)

- температурна зона району будівництва (Iзона)

2. Параметри мікроклімату приміщення:

tB - температура внутрішнього повітря, °С (18 °С);

φB - відносна вологість внутрішнього повітря, % (55%).

3. Вихідні теплотехнічні параметри огороджуючої конструкції:

ρ - щільність матеріалу в сухому стані кожного конструктивного шару огорожі (і-номер шару), кг/м';

δ і, - товщина кожного конструктивного шару огорожі, м;

λ і, - розрахункове значення коефіцієнту теплопровідності матеріалу кожного конструктивного шару огорожі, Вт/(м°С);

S i - розрахункове значення коефіцієнту теплозасвоєння матеріалу кожною конструктивного шару огорожі. Вт/(м2-°С);

- наявність та характеристики теплопровідних включень

1.2. Розрахунок опору теплопередачі огороджуючої конструкції.

Опір теплопередачі RΣ, м2°С/Вт, огороджуючої конструкції визначається за формулою

RΣ= RВ+ RК+ RЗ

де RВ - опір теплосприйняттю внутрішньої поверхні огороджуючої конструкції, м 2°С/Вт;

RК - термічний опір огороджуючої конструкції, м 2°С/Вт;

RЗ - опір тепловіддачі зовнішньої поверхні огороджуючої конструкції, м 2°С/Вт

Опір теплосприйняттю внутрішньої поверхні огороджуючої конструкції RВ, м2°С/Вт, визначається за формулою

RВ=

де αВ- коефіцієнт теплосприйняття внутрішньої поверхні огороджуючої конструкції, Вт/(м2°С), (8,7 Вт/(м2°С).

RВ=0,1149

Опір тепловіддачі зовнішньої поверхні огороджуючої конструкції RЗ, м2°С/Вт. визначається за формулою

RЗ=

де αЗ - коефіцієнт тепловіддачі зовнішньої поверхні огороджуючої конструкції, Вт/(м2°С), (23 Вт/(м2°С).

RЗ=0,0435

Термічний опір огороджуючої конструкції визначається в залежності від прийнятої розрахункової схеми. В даному випадку використана однорідна огороджуючи конструкція. - конструкція, яка складається з одного матеріалу (одношарова панель, необштукатурена стіна суцільної цегляної кладки, монолітна залізобетонна стіна і т.ін.).

Термічний опір RК, м2°С/Вт, однорідної огороджуючої конструкції ви-значається за формулою

RК =

де δ- тонщина огороджуючої конструкції, м:

α - коефіцієнт теплопровідності матеріалу, зякого зроблена конструкція. Вт/(м2°С).

RК= =2,35 м2°С/Вт

Таким чином маємо RΣ=RВ+RК+ RЗ =0,1149+0,0435+2,35=2,5084 м2°С/Вт

 

Термічний опір RК м2°С/Вт, огороджуючої конструкції зпослідовно розташованими однорідними шарами визначається за формулою

RК=

 

Термічний опір Rк визначається за формулою. При цьому конструкція розглядається як однорідна, складена з матеріалу, який має коефіцієнт Теплопровідності λсер.

Опір теплопередачі заповнень світлових отворів, балконних дверей та ліхтарів може бути визначено за дод.

Опір теплопередачі неоднорідних огороджуючих конструкцій з ребрами жорсткості, що розташовані у двох напрямках, слід визначати на підставі розрахунку їх температурних полів. Виняток складають зовнішні стінові панелі житлових будинків, для яких існує спрощена методика розрахунку.

Товщина стіни-0,51.

 

 


Література:

1. Справочник по инжинерно-строительному черчению/Рускевич Н.Л.,Ткач Д.И., Ткач М.Н.-2-е изд.,перераб. И доп. – Киев:Будівельник,1987.-264 с.

2. Архитектура гражданских и промышленных зданий: учебник для вузов.В 5-ти т./ Моск. Инж.-строит.ин-т им. В.В.Куйбышева. – М.:Стройиздат,1983.-239 с.

3. Архитектура гражданских и промышленных зданий. Гражданские здания: Учебник для вузов по спец. «Пром. И гражд. Стр-во»/МиловидовН.Н.,- М.: Высш. Шк.,1987.-352 с.: ил

4. конспект лекцій з дисципліни «архітектура цивільних будинків», викладач: доцент Тімченко Р.О.

5. Сергейчук О.В. Арх.. – буд.фізика, К., 1999.

6. Гражданские здания массового строительства: Учебник для вузов по спец. «Пром. И гражд. Стр-во»/Сербинович П.П.,- М.: Высш. Шк.,1975.-319 с.: ил

7. Конструкции гражданских зданий: Учебн. Пособие для вузов/ Т.Г. Маклакова, С.М. Нанасова; Под ред. Т.Г. Маклаковой. – М: Строй-издат, 1986.-135.:ил.

8. Архитектурные конструкции гражданских зданий: Учебн. Пособие для вузов/ С.Б. Дехтяр, Д.В. Кузнецов. – К.: Будівельник,1987.

9. Конструкции гражданских зданий: Учебн. Пособие для вузов/ Шерешевский. - М.: Высш. Шк., 1985.

 


Дата добавления: 2015-12-01; просмотров: 20 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.025 сек.)