Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Період Київської Русі

Читайте также:
  1. Визвольні змагання поляків у період наполеонівських війн
  2. Визвольні змагання поляків у період наполеонівських війн
  3. Визвольні змагання поляків у період наполеонівських війн
  4. Визвольні змагання поляків у період наполеонівських війн
  5. Визвольні змагання поляків у період наполеонівських війн
  6. Визвольні змагання поляків у період наполеонівських війн
  7. Генезис та періодизація національно-культурного відродження в україні наприкінці XVIII-початку XX ст.

Музей народної архітектури та побуту в Києві, сектор Буковина. Хата з с. Великий Кучурів

Впродовж 10-11 ст. Буковина перебувала у складі Київської Русі, в 12 — I пол. 14 ст. — Галицького князівства, а згодом Галицько-Волинської держави. В цей час центрами цих земель були міста Василів, Городок, Сучава, Онут та ін. Після монголо-татарської навали зв'язки Буковини з галицько-волинськими землями послабились, що призвело до утворення тут на початку 14 ст. окремої Шипинської землі, яка визнавала зверхність золотоординських ханів. У 40-50-х роках 14 ст. буковинські землі перебували під владою Угорщини, король якої Людовик призначив сюди намісником воєводу Драгоша, який сприяв переселенню на Буковину румунського населення з Семигороддя (Трансільванії) та Мармарощини.

Століття

 

Музей народної архітектури і побуту у Львові, сектор «Буковина». Садиба початку ХХ століття з с. Бережонка

 

Музей народної архітектури і побуту у Львові, сектор «Буковина». Вітряк початку ХХ століття з с. Ширівці

Коли 1349 р. Польща захопила Галицьке князівство, Буковина відійшла до союзниці першої — Угорщини. Але невдовзі молдавські феодали виступили проти угорського короля з вимогою надати незалежність Молдові. Тоді Польща спробувала захопити Буковину, яку в ті часи називали Шипинською землею. Однак похід поляків 1359 р. закінчився невдало, і ця слов'янська земля надовго (до 1774 р.) потрапила в залежність від молдавських господарів. Майже століття Буковина зберігала автономію в складі Молдовського князівства. Аж у середині XV ст. Шипинська земля як адміністративно-територіальна одиниця була ліквідована. Вкрита в основному буковими лісами, вона з кінця XV ст. стала називатися Буковиною.

Впродовж 1387–1497 рр. Молдова визнавала зверхність Польщі. В цей час Буковина відігравала важливу роль в економічному та політичному житті князівства, яке охоплювало землі між Дністром, Карпатами та Чорним морем. У 15 ст. Молдова вела запеклу боротьбу проти турецької агресії, очолювану князем Стефаном Великим (1457–1504 рр.). Однак після його смерті, у 1514 р., Молдова потрапила у васальну залежність від Османської імперії і зобов'язувалась платити щорічну данину султанові. Наприкінці 16 ст. її було перетворено на звичайну провінцію Туреччини. Тоді ж розпочалася активна румунізація буковинських земель, яка особливо посилилась після перенесення у 1564 р. столиці князівства з Сучави до Ясс. У 1490−1492 землі Буковини та Галичини були охоплені повстанням під керівництвом Мухи. Протягом 16-17 ст. загони українських козаків часто вели воєнні дії на території Молдови проти турецько-татарських нападників. У 1570-х роках походи сюди очолював Іван Підкова.


Дата добавления: 2015-12-01; просмотров: 22 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)