Читайте также:
|
Усадка — скорочення розмірів тіла при переході із розплавленого стану в твердий чи із більш нагрітого у менш нагрітий стан.
Розрізняють об’ємну та лінійну усадку.
- об»ємна усадка – зменшення об’єму тіла.
- лінійна усадка – зменшення розміру тіла в прямолінійному напрямі (за довжиною чи шириною).
Усадка у різних матеріалів різна і залежить від ступеню їх нагрівання, способу охолодження та ін. Ступінь усадки матеріалу характеризується відношенням зменшеного об’єму виробу до початкового його об’єму і виражається у відсотках.
Скорочення об’єму тіла при охолодженні його на 1 градус називається коефіцієнтом усадки.
Лінійну усадку металів і їх сплавів, а також деяких інших матеріалів можна визначити дилатометром.
Об’ємну усадку пластичних мас в процесі їх полімеризації чи структурування визначають за допомогою оптичного катетометра.
При виготовленні зубних протезів та лікувальних апаратів слід враховувати усадку матеріалів. Для більш повної відповідності величини протезів, що виготовляються, підбирають матеріали, що мають мінімальну усадку. Використовують також таку технологію виготовлення і способи обробки виробів, які найбільш повно компенсують усадку матеріалу. Наприклад при відливці безпаяних мостовидних протезів із хромнікелевої нержавіючої сталі в якості формувальної маси використовують маршаліт, пластифікований гідролізованим етилсилікатом, чи сухий кварцовий пісок, який при певному режимі термічної обробки повністю компенсує усадку сталі, тому виготовлені протези мають точно визначену форму і розміри і без додаткового препарування зубів накладаються на опорні зуби.
При переході метала із розплавленого стану у твердий виділяють три періода усадки: усадка у рідкому стані, усадка у період затвердіння і усадка у твердому стані.
1. Усадка метала у рідкому стані, тобто в стані від температури заливки його у форму до появи перших кристалів, характеризується зниженням поверхні рідкого металу у формі внаслідок зменшення об’єму сплаву при охолодженні. Чим вище початкова температура метала, тим більше зниження рівня поверхні розплаву в воронці форми для лиття, однак на розміри відливки в різних її ділянках і щільності маси це не впливає, так як недостатня для заповнення форми кількість сплаву непреривно надходить по литниковим ходам.
2. Усадка в період твердіння характеризується безперервним збільшенням кількості твердіючого металу і зменшенням кількості його рідкої частини. Після затвердіння рідкої частини сплаву (точка S) цей період закінчується. Твердіння (кристалізація) метала спочатку починається там, де найбільш низька температура, тобто в ділянках доторкування його зі стінками форми. В зв’язку із цим контури відливки і його розміри у другому періоді усадки майже завжди залишаються постійними. Більш суттєві зміни відбуваються всередині відливки. У зв’язку з неможливістю надходження нової порції розплаву для компенсації усадки всередині відливки в товщі останньої утворюються усадочні порожнини чи раковини. Об»єм усадочних раковин залежить від величини усадки, яка в свою чергу знаходиться у прямій залежності від величини відливки, ступеню нагріву розплаву і його фізико – хімічних властивостей.
Розміщення усадочних раковин залежить від розміщення термічного вузла відливки, сили тяжіння метала чи сили, під впливом якої відбувається заповнення форми для лиття розплавом.
На утворення усадочних раковин впливає також теплопровідність форми і швидкість охолодження відливки. При штучно уповільненому охолодженні відливки можна досягти такого положення, при якому в період затвердіння усадочні мікрораковини будуть рівномірно розміщенні по всьому січенню відливки. При цьому на розрізі чи відломі деталь буде здаватися добре відлитою, в той час як її механічні властивості насправді знижені, а щільність зменшена. При металографічному дослідженні виявляється велика кількість мікропор.
3.Усадка в твердому стані. Цей період характеризується упорядкованим розміщенням атомів в кристалічній решітці. Розміри цієї решітки із зниженням температури зменшуються, чим пояснюється зменшення об»ємних та лінійних розмірів відливки. Для компенсації цієї усадки слід використовувати формувальні маси, що мають достатній коефіцієнт термічного розширення.
Форму перед заливкою металу попередньо підігрівають до температури, при якій її термічне розширення максимальне, і може компенсувати усадку матеріалу у твердій фазі.
Умовно розділяють усадку на три основні етапи, неправильно розглядати ці процеси ізольовано один від одного. Усадка як у рідкому, так і у твердому стані відбувається паралельно, однак усадка рідкої частини маталів і сплавів найчастіше протікає швидше, що обумовлює утворення усадочних раковин.
На кожному етапі усадки передбачені свої профілактичні прийоми попередження утворення усадочних раковин, однак найбільш важливими із них є правильне визначення термічного вузла і реальної компенсації усадки за рахунок термічного розширення форми. Кожний термічний вузол повинен мати свій литник і додатковий живильник (прибиль).
Компенсація усадки металів при литті досягається використанням технологічних способів:
1. Виготовлення моделей, що виплавляються збільшеними на величину усадки розмірів. Це досягається застосуванням компенсаційних лаків. Так, при литві шляхом зняття воскових репродукцій з моделі (суцільнолиті коронки, мостоподібні протези), препарованих зубів на моделі перед восковим моделюванням вкривають компенсаційним лаком. При твердінні лак дає плівку певної товщини, яка відповідає величині усадки певного сплаву.
2. Застосування матеріалу типу «Адепта» для моделювання репродукцій каркасів суцільнолитих коронок. При цьому внутрішній ковпачок товщиною 0,1 мм виконує ту ж функцію, що і компенсаційний лак.
3. Литво каркасів знімних (бюгельних, ЧЗ пластинчастих з металевим базисом) на моделях з вогнетривкої маси. Розширення моделі компенсує усадку сплаву при литві.
4. Побудова ливникової системи зі створенням резервних муфт, які забезпечують надходження металу в ділянки розташування деталей каркасів, компенсуючи усадку на периферії відливки.
5. Розміщення ливникової системи в «центрі тепла» опоки, а деталей відливки на периферії забезпечує можливість постійного надходження розплавленого сплаву і профілактики утворення пор у відливці.
6. створення в ливниковій системі додаткових газовідвідних каналів.
7. Використання для створення вогнетривких форм (опок, муфелів, формувальних мас, КТР яких відповідає величині усадки сплаву, що відливається.
8. Використання для створення репродукцій каркасів беззольних моделювальних матеріалів (восків, пластмас) з мінімальною усадкою.
9. Дотримання технології і температурних режимів при формовці і розігріві опок (муфель) та при литві.
VI. План і організаційна структура заняття
| № п/п | Етапи заняття | Рівень засво-єння | Методи контролю та навчання | Матеріальне та методичне забезпечення | Час, хв. | ||
| І. Підготовчий етап | |||||||
| Постановка навчальних цілей | |||||||
| Контроль початкового рівня знань, навиків, вмінь: | |||||||
| а)визначення поняття термінів «формування», «опока»? | α-I | Таблиці.діагностичні моделі | |||||
| б) властивості, яким повинні відповідати формувальні матеріали? | α-II | Фронтальне теоретичне опитування | Питання | 20-30 хв. | |||
| в) види і характеристика формувальних матеріалів? | -II | ||||||
| г)види усадки та основні методи її компенсації? | α-II | ||||||
| ІІ. Основний етап | |||||||
| Формування професійних вмінь та навиків | α-III | Клінічний кабінет, стоматологічне оснащення та інструментарій, пацієнти | |||||
| Провести обстеження пацієнта | Практичний тренінг: (клінічний прийом хворих) | ||||||
| Припасувати каркас бюгельного протезу | |||||||
| Надання рекомендацій пацієнту | |||||||
| ІІІ. Заключний етап | |||||||
| Контроль і корекція рівня професіональних вмінь та навиків | α-III | Індивідуальний контроль практичних навичок, рішення ситуаційних завдань | Діагностичні моделі, малюнки | ||||
| Підведення підсумків заняття (теоретичного, практичного, організаційного) | |||||||
| Домашнє завдання | |||||||
VII. Матеріали методичного забезпечення заняття
VII. 1. Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття.
1.Технологічні етапи лиття каркасів різних видів ортопедичних конструкцій?
2.Метали і сплави, які використовуються для виготовлення різних видів ортопедичних конструкцій. Основні властивості та їх порівняльна характеристика?
3.Симптоми функціональних станів, пов’язаних з помилками при виборі сплавів металів?
4.Патогенез змін в тканинах пародонту, пов’язаний з функціональними змінами при помилковому виборі сплавів металів?
5.Поняття «гальванізму» та «гальванозу»?
6. Функціональний взаємозв’язок і можливості сумісного використання різних конструкцій зубних протезів?
VII.2. Матеріали методичного забезпечення основного етапа заняття:
Орієнтовна карта для формування практичних вмінь та навиків.
| Етапи дій | Матеріальне оснащення | Критерії самоконтролю |
| Усадити хворого в крісло Обстеження порожнини рота | Стоматологічне крісло, стоматологічна установка, медичний стоматологічний інструментарій (дзеркало. пінцет. зонд), історія хвороби, склянка з полосканням | Визначити стан опорних зубів, стан слизової оболонки тканин протезного ложа |
| Припасувати каркас бюгельного протезу у порожнині рота пацієнта | Каркас бюгельного протезу має точно прилягати до тканин протезного ложа, кламери опорних зубів мають щільно охоплювати зуб, не створюючи значного тиску. Уразі неможливості припасовки каркасу бюгельного протезу слід визначити можливі причини і помилки (як на клінічних, так і на лабораторних етапах його виготовлення) та рекомендувати можливі шляхи їх усунення. |
VІІ.З. Матеріали контролю для заключного етапу
1. Визначення поняття «формування», «формувальний матеріал», «опока»?
2. Визначити основні вимоги, яким мають відповідати формувальні матеріали?
3. Основні види формувальних матеріалів,які використовують у сучасному зуботехнічному виробництві?
4. Гіпсові формувальні матеріали. Їх основні характеристики та використання?
5. Фосфатні формувальні матеріали. Їх основні характеристики та використання?
6. Силікатні формувальні матеріали. Їх основні характеристики та використання?
7. Визначення поняття «усадка». ЇЇ основні види?
8. Які основні періоди усадки?
9. Методи компенсації усадки металів в процесі лиття?
VIII. Література
Основна література:
1. В.П. Неспрядько, Н.Н. Рожко.Ортопедична стоматологія. - Київ, Книга плюс, 2003.
2. Гаврилов Е.И. Теория и практика протезирования частичными съемными
протезами. М., 1973.
3. С.И.Криштаб Ортопедическая стоматология. К., Вища школа, 1986.
4. Е.В.Боровский, В.Н.Копейкин Стоматология (Руководство к практическим
занятиям). М. Медицина, 1987.
Додаткова література:
1. Справочник стоматолога-ортопеда./Под ред. М.Г.Бушана. - Кишинев: Картя Молдовеняскэ, 1988 -428ст.
2. В.В.Высоцкий, Г.Д.Монастырев Профилактика осложнении при изготовлении сьемных протезов: Обзор литературы (МРЖ - 1989 - 12 разд.)
Тестові завдання до теми:
«Компенсація усадки металів. Формовочні маси.»
Варіант 1
1. Який період усадки характеризується зниженням поверхні металу у формі внаслідок зменшення об’єму сплаву при охолодженні?
А. Період усадки у рідкому стані
Б. Період усадки у твердому стані
В. Період усадки в період затвердівання
Г. Період усадки у рідкому та твердому стані
2. Який період усадки характеризується упорядкованим розміщенням атомів в кристалічній решітці?
А. Період усадки у рідкому стані
Б. Період усадки у твердому стані
В. Період усадки в період затвердівання
Г. Період усадки у рідкому та твердому стані
3. З яких основних компонентів складається формувальна маса?
A. Дрібнодисперсного порошку і зв’язуючої рідини
B. З двох рідин
В. Базисного матеріалу та каталізатора
Г. З активатора та інгібітора
4. Яку опоку необхідно використати для плавлення металів, які мають не надто високу температуру плавлення(латунь, сплави золота)?
А. Одношарові
Б. Багатошарові
В. Тришарові
Г. Двошарові
5. Яку формувальну масу необхідно використовувати для лиття виробів з золота?
А. Силікатні
Б. Гіпсові
В. Фосфатні
Г. Силікофосфатні.
6. Які формувальні маси відносяться до гіпсових?
А. Силікан
Б. Експадента
В. Вест-Джи
Г. Фермоліт
7. Усадка це –
А. Скорочення маси тіла внаслідок різкого охолодження;
Б. Скорочення розмірів тіла при переході із розплавленого стану в твердий;
В. Скорочення розмірів тіла внаслідок нагрівання;
Г. Скорочення розмірів тіла внаслідок розплавлення
8. Види усадки:
А. Лінійна та об’ємна
Б. Діагональна
В. Усадка по ширині
Г. Усадка по довжині
9. Що таке коефіцієнт усадки:
А. Скорочення об’єму тіла при охолодженні його на 3 градуса
Б. Скорочення об’єму тіла при охолодженні його на 1 градус
В. Скорочення об’єму тіла при охолодженні його на 5 градусів
Г. Скорочення об’єму тіла при охолодженні його на 10 градусів
10. За допомогою якого приладу можна виміряти лінійну усадку металів та сплавів?
А. Динамометром
Б.Мікрометром
В. Дилатометром
Г. Оптичного кетатометра
Тестові завдання до теми:
«Компенсація усадки металів. Формовочні маси.»
Варіант 2
1. З яких основних компонентів складається формувальна маса?
А. Дрібнодисперсного порошку і зв’язуючої рідини
Б. З двох рідин
В. Базисного матеріалу та каталізатора
Г. З активатора та інгібітора
2. Яку опоку необхідно використати для плавлення металів, які мають не надто високу температуру плавлення(латунь, сплави золота)?
А. Одношарові
Б. Багатошарові
В. Тришарові
Г. Двошарові
3. Як класифікують формувальні маси в залежності від виду зв’язувальної речовини?
А. силікатні, сульфатні, фосфатні.
Б. Силікофосфатні та полікарбоксилатні
В. Фосфатні та на основі оксид цинку
Г. Склоіномерні та силікатні
4. З яких частин складається гіпсовий формувальний матеріал?
А. Гіпсу та оксиду кремнію
Б. Кварцу та фосфатної кислоти
В. Кристобаліту та гіпсу
Г. Гіпсу та оксид алюмінію
5. Яку формувальну масу необхідно використовувати для лиття виробів з золота?
А. Силікатні
Б. Гіпсові
В. Фосфатні
Г. Силікофосфатні.
6. Які формувальні маси відносяться до гіпсових?
А. Силікан
Б. Експадента
В. Вест-Джи
Г. Фермоліт
7. Який час тверднення фосфатних формувальних мас?
А. 10-15 хв.
Б. 3-7 хв.
В. 20-30 хв.
Г. 30-40 хв.
8. Які формувальні маси мають найбільший коофіціент розширення?
А. Силікатні
Б.Фосфатні
В. Гіпсові
Г. Полікарбоксилатні
9. Усадка це –
А. Скорочення маси тіла внаслідок різкого охолодження;
Б. Скорочення розмірів тіла при переході із розплавленого стану в твердий;
В. Скорочення розмірів тіла внаслідок нагрівання;
Г. Скорочення розмірів тіла внаслідок розплавлення
10. Види усадки:
А. Лінійна та об’ємна
Б. Діагональна
В. Усадка по ширині
Г. Усадка по довжині
Тестові завдання до теми:
«Компенсація усадки металів. Формовочні маси.»
Варіант 3
1. Види усадки:
А. Лінійна та об’ємна
Б. Діагональна
В. Усадка по ширині
Г. Усадка по довжині
2. Що таке коефіцієнт усадки:
А. Скорочення об’єму тіла при охолодженні його на 3 градуса
Б. Скорочення об’єму тіла при охолодженні його на 1 градус
В. Скорочення об’єму тіла при охолодженні його на 5 градусів
Г. Скорочення об’єму тіла при охолодженні його на 10 градусів
3. За допомогою якого приладу можна виміряти лінійну усадку металів та сплавів?
А. Динамометром
Б.Мікрометром
В. Дилатометром
Г. Оптичного кетатометра
4. За допомогою якого приладу можна виміряти об’ємну усадку металів та сплавів?
А. Дилатометром
Б. Оптичного кетатометра
В. Динамометра
Г. Мікрометра
5. Які періоди усадки виділяють при переході металу із розплавленого стану у твердий?
А. Усадка у рідкому та твердому стані
Б. Усадка у рідкому та в періоді затвердівання
В. Усадка у твердому стані та в періоді затвердівання
Г. Усадка у рідкому стані, у періоді затвердівання та в твердому стані
6. Який період усадки характеризується зниженням поверхні металу у формі внаслідок зменшення об’єму сплаву при охолодженні?
А. Період усадки у рідкому стані
Б. Період усадки у твердому стані
В. Період усадки в період затвердівання
Г. Період усадки у рідкому та твердому стані
7. Який період усадки характеризується упорядкованим розміщенням атомів в кристалічній решітці?
А. Період усадки у рідкому стані
Б. Період усадки у твердому стані
В. Період усадки в період затвердівання
Г. Період усадки у рідкому та твердому стані
8. Який час тверднення фосфатних формувальних мас?
А. 10-15 хв.
Б. 3-7 хв.
В. 20-30 хв.
Г. 30-40 хв.
9. Які формувальні маси мають найбільший коофіціент розширення?
А. Силікатні
Б.Фосфатні
В. Гіпсові
Г. Полікарбоксилатні
10. Усадка це –
А. Скорочення маси тіла внаслідок різкого охолодження;
Б. Скорочення розмірів тіла при переході із розплавленого стану в твердий;
В. Скорочення розмірів тіла внаслідок нагрівання;
Г. Скорочення розмірів тіла внаслідок розплавлення
Тестові завдання до теми:
«Компенсація усадки металів. Формовочні маси.»
Варіант 4
1. З яких частин складається гіпсовий формувальний матеріал?
А. Гіпсу та оксиду кремнію
Б. Кварцу та фосфатної кислоти
В. Кристобаліту та гіпсу
Д. Гіпсу та оксид алюмінію
2. Яку формувальну масу необхідно використовувати для лиття виробів з золота?
А. Силікатні
Б. Гіпсові
В. Фосфатні
Г. Силікофосфатні.
3. Які формувальні маси відносяться до гіпсових?
А. Силікан
Б. Експадента
В. Вест-Джи
Г. Фермоліт
4. Який час тверднення фосфатних формувальних мас?
А. 10-15 хв.
Б. 3-7 хв.
В. 20-30 хв.
Г. 30-40 хв.
5. Які формувальні маси мають найбільший коофіціент розширення?
А. Силікатні
Б.Фосфатні
В. Гіпсові
Г. Полікарбоксилатні
6. Усадка це –
А. Скорочення маси тіла внаслідок різкого охолодження;
Б. Скорочення розмірів тіла при переході із розплавленого стану в твердий;
В. Скорочення розмірів тіла внаслідок нагрівання;
Г. Скорочення розмірів тіла внаслідок розплавлення
7. Види усадки:
А. Лінійна та об’ємна
Б. Діагональна
В. Усадка по ширині
Г. Усадка по довжині
8. Що таке коефіцієнт усадки:
А. Скорочення об’єму тіла при охолодженні його на 3 градуса
Б. Скорочення об’єму тіла при охолодженні його на 1 градус
В. Скорочення об’єму тіла при охолодженні його на 5 градусів
Г. Скорочення об’єму тіла при охолодженні його на 10 градусів
9. За допомогою якого приладу можна виміряти лінійну усадку металів та сплавів?
А. Динамометром
Б.Мікрометром
В. Дилатометром
Г. Оптичного кетатометра
10. За допомогою якого приладу можна виміряти об’ємну усадку металів та сплавів?
А. Дилатометром
Б. Оптичного кетатометра
В. Динамометра
Г. Мікрометра
Тестові завдання до теми:
«Компенсація усадки металів. Формовочні маси.»
Варіант 5
1. Який період усадки характеризується зниженням поверхні металу у формі внаслідок зменшення об’єму сплаву при охолодженні?
А. Період усадки у рідкому стані
Б. Період усадки у твердому стані
В. Період усадки в період затвердівання
Г. Період усадки у рідкому та твердому стані
2. За допомогою якого приладу можна виміряти лінійну усадку металів та сплавів?
А. Динамометром
Б.Мікрометром
В. Дилатометром
Г. Оптичного кетатометра
3.. Усадка це –
А. Скорочення маси тіла внаслідок різкого охолодження;
Б. Скорочення розмірів тіла при переході із розплавленого стану в твердий;
В. Скорочення розмірів тіла внаслідок нагрівання;
Г. Скорочення розмірів тіла внаслідок розплавлення
4. Які формувальні маси відносяться до гіпсових?
А. Силікан
Б. Експадента
В. Вест-Джи
Г. Фермоліт
5. Яку опоку необхідно використати для плавлення металів, які мають не надто високу температуру плавлення(латунь, сплави золота)?
А. Одношарові
Б. Багатошарові
В. Тришарові
Д. Двошарові
6. З яких частин складається гіпсовий формувальний матеріал?
А. Гіпсу та оксиду кремнію
Б. Кварцу та фосфатної кислоти
В. Кристобаліту та гіпсу
Д. Гіпсу та оксид алюмінію
7. Який період усадки характеризується упорядкованим розміщенням атомів в кристалічній решітці?
А. Період усадки у рідкому стані
Б. Період усадки у твердому стані
В. Період усадки в період затвердівання
Г. Період усадки у рідкому та твердому стані
8. За допомогою якого приладу можна виміряти об’ємну усадку металів та сплавів?
А. Дилатометром
Б. Оптичного кетатометра
В. Динамометра
Г. Мікрометра
9. Який час тверднення фосфатних формувальних мас?
А. 10-15 хв.
Б. 3-7 хв.
В. 20-30 хв.
Г. 30-40 хв.
10. З яких основних компонентів складається формувальна маса?
А. Дрібнодисперсного порошку і зв’язуючої рідини
Б. З двох рідин
В. Базисного матеріалу та каталізатора
Г. З активатора та інгібітора
Дата добавления: 2015-12-01; просмотров: 100 | Нарушение авторских прав