Читайте также:
|
|
Народна архітектура Буковини має чимало загальноукраїнських рис, але разом з тим, пройшовши у своєму розвитку складний та багатовіковий шлях удосконалення, набула яскравих і самобутніх особливостей і відзначається певною стильовою неоднорідністю. В тих чи інших районах краю будували по-різному. Це пояснювалось наявністю дерева та інших будівельних матеріалів, умінням майстрів, особливостями клімату та місцевими традиціями.
Так, сільське будівництво у Придністров’ї більш споріднене з подільським. Тут стіни хат валькували або городили лозою, потім їх обмащували глиною і білили. Нерідко господарські споруди й огорожі мурували з каменю. Дахи покривали очеретом або соломою.
У центральній та передгірській частинах області хатині стіни зводилися з дерева, найчастіше з кругляків різного діаметра. Зруб клинцювали, обмащували глиною і білили.
Дахи хат були переважно чотирисхилі, з м’якими обрисами, покриті соломою, рідше дранкою.
По-іншому будували своє житло та господарські споруди гуцули Карпат. Стіни хат викладали з напівкругляків або брусів у зруб з лишком. Глиною їх не обмащували, а лише конопатили щілини мохом. Чотирисхилі дахи покривали дранкою. Окремі хати з південного боку мали відкриті галереї, які утворювалися значним виносом стріх. Господарські споруди теж будувались із дерева. У дворі збудовані необхідні господарські споруди: «шопа» - стодола з приміщеннями для свійських тварин, курник, «карник» для свиней, лозниця для сушіння фруктів, кошниця для зберігання кукурудзи, голуб’ятник. Інколи вони зводились разом із хатою і утворювали єдиний господарський комплекс – замкнутий двір (гражду)
Правдиво доповнювали зовнішній вигляд будівель самобутні інтер’єри з відповідним умеблювання, знаряддям праці, одягом, тканинами та іншими побутовими речами.
Хатні меблі, в основному, були нерухомі: постіль, лави, полиці, жердки виготовлялись одночасно із будівництвом хати і становили з нею одне ціле. Рухомих меблів було мало: стіл, ослін, скрині, колиска тощо.
У хаті, в кутку біля входу, ставили піч, між нею і причілковою стіною – постіль для спання, під стінами – широкі лави. Над постіллю прикріплювали жердку для одягу, на іконах (образах) – рушники. Стіни прикрашали килимами (коверцями, скорсами) та декоративними тарілками. На покуті встановлювали стіл, біля дверей – мисник та полиці для посуду.
Хатні речі розміщувались раціонально і практично, господар прагнув, щоб у нього все було під рукою і найкраще служило потребам сім’ї та дому. Ведучи натуральне господарство, селянин сам виготовляв чимало знарядь праці, предметів побуту. Найнеобхідніші з них тримали в сінях – ножну прядку, мотовило, дергівку, гребінки, зільниці, маглівницю тощо. Тут же стоять бочки для квашених овочів, бринзи, сала.
Святковий одяг зберігався в скрині, буденний – на вішаках, жердках, біля постелі – взуття, а у сінях чи на горищі – речі побуту, харчі, які потрібні для приготування їжі. Свій двір та хату в будні і свята буковинці підтримували в чистоті.
Дата добавления: 2015-12-01; просмотров: 37 | Нарушение авторских прав