|
Читайте также: |
Можливість здійснення перекладу ґрунтується на універсальності відбиття дійсності різними мовами. У ході перекладацької практики на кожному кроці спостерігаються приклади невідповідностей. Частковість відтворення системи змістів оригіналу – об'єктивна властивість перекладу. [32, с. 28].
В основі порівняння різних мов лежить безпосередній і нерозривний зв'язок між мовою і мисленням. Перекладач може порівнювати слова і фрази різних мов, тому що може порівнювати думки та поняття, які ними виражаються. Нерозривність зв'язку між мовою та мисленням забезпечує можливість спілкування, обміну думками між людьми, які розмовляють не тільки однією і тією ж мовою, але й різними мовами. Таке різномовне спілкування здійснюється при допомозі перекладу. Закони мислення, закони логіки для всіх народів Землі одинакові. Однак вираження думки в кожній мові підкоряється закономірностям, які специфічні для того чи іншого народу, оскільки кожна мова розвивається за своїми внутрішніми законами [37, с. 123].
У нашому дослідженні ми розглядаємо переклад як «перехід від однієї семіотичної системи до іншої з метою еквівалентної, тобто максимально повної, але завжди часткової, передачі змістів, укладеної у вихідному повідомленні, від одного комуніканта іншому» [11, с. 214]. У ході вторинної комунікації при незмінності автора вихідного повідомлення (тексту оригіналу) практично всі фактори комунікації зазнають змін. Його адресат стає автором – відправником нового повідомлення (тексту перекладу), зверненого до нового адресата. Ще більше ускладнює комунікативний акт майже неминуча розбіжність культурно-історичних контекстів текстів-повідомлень і відбитої в них дійсності [33, с. 277].
В основі будь-якого перекладу, як творчого процесу, лежить інтерпретація, тобто тлумачення, розкриття змісту чого-небудь [37, с. 19]. Те, наскільки повно й точно сприйняте вихідне повідомлення, розшифрована закодована в ньому система змістів, залежить від особистості перекладача, його індивідуальності, психічного стану, його когнітивного досвіду, а також від його етичної установки, тобто розуміння своєї перекладацької місії. Але інтерпретація не обмежується тільки розумінням вихідного мовного добутку, це ще й тлумачення закладеної в ньому системи змістів [15, с. 115].
У комунікативному акті з перекладом все набагато складніше, ніж у звичайній комунікації на одній мові. Переклад завжди припускає одночасну актуалізацію обох мов, тому його можна визначити як білінгвізм динамічний, при якому в контакт вступають не тільки дві мови, але й дві культури, а перекладач відповідно є носієм не тільки двох мов, але й двох культур [33, с. 278].
Відбувається процес взаємопроникнення слів із загальноуживаної лексики до сфери політики, і навпаки. Цікавим, на наш погляд, у цьому відношенні є своєрідний словник лексики президентських виборчих кампаній, що є одними з найважливіших подій у політичному житті демократичних суспільств. Слід вказати на важливу роль засобів масової інформації у процесі народження, формування та подальшого розвитку нових лексем. Зокрема, у мові ЗМІ виникли поняття:
· front runner (головний претендент на висунення на посаду),
· the best man (кандидат на посаду президента США, обраний на партійному з’їзді),
· presidential timber (ймовірний кандидат, людина, що має всі шанси стати президентом),
· hot property (багатообіцяючий кандидат),
· man of the people (людина з народу, народний кандидат, захисник прав народу),
· cemetery vote (голоси мертвих душ, шахрайство),
· kangaroo ticket (незбалансований виборчий список, у якому кандидат на посаду віце-президента користується більшим впливом, ніж кандидат на посаду президента),
· swing voter (незалежний виборець),
· vote-catching (популярний серед виборців),
· Humpty Dumpty (шалтай-бовтай, кандидат, що не має шансів бути обраним),
· presidential fever (президентська лихоманка, палке бажання обійняти посаду президента) тощо [46, с. 34].
У перекладі мова з'являється не у вигляді семіотичної системи, що володіє соціальним призначенням, а у вигляді текстів. Визначити природу тексту намагаються представники всіх напрямків сучасної лінгвістики. Все це обумовлює різноманіття підходів, множинність описів і численність визначень тексту. Специфіка психолінгвістичного підходу до тексту припускає розгляд тексту як одиниці комунікації, як продукту мовлення, детермінованої потребами спілкування [16, с. 9].
2.1.1. Характеристика політичних текстів як об’єкта міжмовленнєвої трансформації. Лінгвокультурний аспект у перекладознавстві, що ставить за мету паралельне вивчення мови і культури, ґрунтується на використанні однієї з соціальних функцій мови – кумулятивної. У цій функції мова виступає сполучною ланкою між поколіннями, засобом передачі позамовного колективного досвіду, тому що мова не тільки відображає сучасну культуру, а й фіксує її попередній стан. Кумулятивна функція властива всім мовним одиницям, проте найбільш яскраво вона проявляється на лексичному рівні – у словах, фразеологізмах, афоризмах.
To choose a better history – вибрати кращу історію
the time has come – час прийшов
the faith and determination – віра та рішучість
boots on the ground – наявність збройного формування на території іншої держави;
Bucks tops here - усі найважливіші рішення приймаються тут;
can't fight City Hall - марна справа.
Сheckered career відповідає українському строката кар'єра; кар'єра людини, яка пройшла крізь вогонь, воду і мідні труби.
Коли мова йде про високопосадовців, то їх нерідко називають big guns, great guns чи big shots, а також (рідше) big wigs, big noise, big wheels, biggies, big timers.
Diversionary tactics - відволікаючі маневри.
З цієї точки зору, політичний текст являє собою кумулятивно-організовану інформацію, що має в семантичній структурі екстралінгвістичний зміст, який безпосередньо відображає професійний колорит. Такий текст містить не тільки спеціальні лексичні загальноприйняті стандарти, але і мовні компоненти, зрозумілі тільки в певному контексті. Ці мовні конструкції відносяться до політики, історії, географії, етнографії, інакше кажучи, до культурно-історичних особливостей країни і називаються національно-культурним компонентом. Номінативні одиниці мови політичного тексту, підпорядковані міжнародному протоколу суспільно-політичних подій, оформлені жанровими рішеннями інформаційного стилю.
Домінантною політичного тексту є поняття цінності, яке необхідно відтворити в перекладеному політичному тексті з урахуванням ціннісної ієрархії різних культур. Для політичної аргументації важливі моральні та етнічні цінності, пов'язані з особливостями національного менталітету й темпераменту [13, с. 37]. Неспівпадання в концептуальних картинах світу, наприклад, ключові моменти національного менталітету і свідомості, власне національні риси характеру, ступінь і адекватність відображення дійсності мовою, стають перепоною для комунікації [21, с.76]. Розходження в концептуальних і мовних картинах світу комунікантів робить завдання перекладача надзвичайно складним. Оскільки мета перекладу політичного дискурсу – викликати в іншомовного адресата реакцію, аналогічну реакції адресатів вихідного тексту, то якщо політичний дискурс базується на цінності, яка не здатна при перекладі викликати аналогічну реакцію іншомовного адресата, при його відтворенні іноземною мовою перекладачу доводиться шукати інші цінності, при зверненні до яких зберігається прагматика вихідного дискурсу.
Цінності, які існують в культурі не ізольовано, а взаємопов'язано, складаючи ціннісну картину світу, лінгвістично можуть бути описані у вигляді культурних концептів – багатовимірних, культурно-значущих соціопсихічних утворень в колективній свідомості [47, c. 117]. Етноспецифічні концепти є особливо складними для перекладу, вимагаючи глибоких фонових знань перекладача. Причому повна відсутність концепту в тій чи іншій лінгвокультурі – явище надзвичайно рідкісне, більш рідкісне, ніж відсутність однослівного вираження для певного концепту [47, c. 112]. Практично будь-який концепт може бути перекладений з однієї мови іншою (з можливим редукуванням змісту), тобто підданий, «перекодовувальній інтерпретації» і репрезентований іншою вербальною формою. Відмінності між культурами проявляються у кількісній і комбінаторній варіативності вибору ознак при концептуалізації світу. Пояснення таких особливостей вибору ознак вимагає від перекладача звернення до історії, психології, філософії того чи іншого народу.
2.1.2. Функціонально-стилістичні особливості політичних текстів. Політичний текст може відноситися до різних жанрів, він може бути усним (виступ на мітингу чи в парламентській дискусії, доповідь на партійному з’їзді, телеінтерв’ю політичного лідера тощо) і письмовим (передова або аналітична стаття в газеті, листівка, програма політичної партії та ін.) [30, с. 315].
Політична мова – це використання загальнонародної мови в процесі створення політичного тексту. Специфіка політичної мови визначається її змістом і проблематикою, функціями ідеологічної обумовленістю при відборі і вживанні лексики та інших елементів, а також використанням характерних для цього виду діяльності комунікативних стратегій і тактик [35, с. 14].
Стиль політичної мови – це мовні особливості використання національної мови, притаманні певному політику, певній політичній партії або організації.
Стилістичні прийоми, що відображають багатофункціональність будь-якого виду тексту можуть представити неординарний текст у нових варіаціях, якщо враховано семантичні ознаки і функціональні особливості відповідного лексичного стандарту. Тобто текст, що відноситься до певного мовного жанру або певної інформаційної сфери, виконує функцію, задану йому у перекладному варіанті. У цільовому тексті повинні бути враховані призначення інформації, одержувач інформації, сфера інформаційного поля і зовнішні ознаки тексту перекладу. До зовнішніх ознак перекладного тексту відносяться:
а) жанровий напрямок;
б) стилістичне забарвлення;
в) лексичний колорит;
г) експресивність мови інформації;
д) інтертекстуальність [36].
Певні труднощі викликає і політична термінологія, особливо якщо взяти до уваги залежність низки термінів від відповідних ідеологічних концепцій [41, с. 199]. Широке використання в політичному мовленні імен і назв передбачає значні попередні (фонові) знання перекладача, які дають змогу йому співвіднести назву з названим об'єктом [43, с. 37].
При перекладі на українську мову географічних назв типу американських Massachusetts, Oklahoma, Virginia, як правило, додається слово штат, яке позначає ці найменування, щоб зробити їх зрозумілими для українського читача: штат Массачусетс і т.д.
Розглянемо назви деяких політичних реалій, які відомі всьому світу, наприклад, такі як: The Pentagon – Пентагон; The Capitol – Капітолій; Senate – Сенат.
При перекладі застосовувався метод транслітерації. Такі політичні реалії є добре відомими українському реципієнту, через те, що їх часто можна зустріти в засобах масової інформації, тому перекладачі часто вважають, що надавати додаткову інформацію при перекладі, наприклад: The Pentagon ― Пентагон (Міністерство Оборони США), або переклавши просто як Міністерство Оборони США, при цьому застосувавши спосіб перекладу – утворення нового слова або словосполучення на основі елементів, що вже реально існують в мові, є зайвим і лише обтяжить конструкцію перекладу.
Якщо розглянути виступи 43-го президента США Джорджа Буша, то в них часто вказуються негаразди, від яких потерпає сьогодні американське суспільство: поширення безробіття, підвищення плати за електроенергію, недоліки в сфері освіти, збереження залишків расизму, усталена тенденція до збіднення американських громадян. Окреслено ресурси, за допомогою яких адміністрація Дж. Буша планує їх позбутися: збалансований бюджет, розвинутий військовий комплекс, технічні здобутки найвищого рівня.
Нерідко публічні виступи Джорджа Буша та Барака Обами вимагають інтерпретації для широкої світової громадськості, так як вони звертаються до національних американських цінностей, які не завжди є зрозумілими громадянам інших держав. Президентська промова побудована на різних мовних прийомах, від використання історичних та релігійних понять до іносказань.
У світлі світових проблем, пов'язаних з релігійним екстремізмом, він перетворив поняття свободи в американську релігію. Використовуючи євангелічну мову, Буш оголосив про нову місію:
Now, I've cut taxes for those who need it -- middle-class families, small businessesAmerica, in this young century, proclaims liberty throughout all the world, and to all the inhabitants thereof [39].
Америка, в цьому ще новому столітті, проголошує свободу в усьому світі і для всіх його мешканців.
Якщо говорити про його інаугураційну промову, то в ній Джордж Буш оперує цінностями та поглядами американського народу, звертаючись до такого поняття як «демократія».
It is the policy of the United States to seek and support the growth of democratic movements and institutions in every nation and culture, with the ultimate goal of ending tyranny in our world [56].
Завдання політики США полягає в пошуку і підтримці зростання демократичних рухів і інститутів у кожній нації та культурі, а її кінцева мета – покласти край тиранії в нашому світі. Now, I've cut taxes for those who need it -- middle-class families, small businesses Now, I've cut taxes for those who need it -- middle-class families, small businesses
Now, I've cut taxes for those who need it -- middle-class families, small businessesNow, I've cut taxes for those who need it -- middle-class families, small businessesNow, I've cut taxes for those who need it -- middle-class families, small businessesФорма вираження думок у Президента Буша підкреслює негативний настрій його адміністрації до критики і «інакомислення». Пишномовні фрази нерідко викликають досить дивні асоціації у слухачів. Наприклад, словосполучення «the habits of racism» [53] звучить як якась поведінкова проблема, яка невластива американському соціально-економічному співтовариству і при перекладі може викликати непорозуміння і в інших. А коли Буш говорить, що «history runs on the wheels of inevitability» [53] – «історія рухається в напрямку неминучості», перед очима мимоволі виникає картина, що зображає фізичні вправи «білки в колесі».
Отже, якщо розглядати політичні тексти Джорджа Буша та Брака Обами, то вони сповнені лексичним колоритом, експресивністю мови, що має стилістичне забарвлення, жанровий напрямок та певну інтертекстуальність. Це значить, що перекладач, який володіє прийомами перекладу, повинен знати предмет перекладу – це умова знімає труднощі при сприйнятті, у процесі трансформації та при оформленні перекладу.
Дата добавления: 2015-12-01; просмотров: 37 | Нарушение авторских прав