Фази економічних циклів

ПІК - В економіці спостерігається повна зайнятість, і виробництво працює на повну потужність. Рівень цін має тенденцію до підвищення, а зростання ділової активності припиняється.

Спад - Виробництво і зайнятість скорочуються, проте ціни не завжди мають тенденцію до зниження. Вони падають тільки в тому випадку, коли спостерігається депресія (глибокий і тривалий спад).

Дно - Найнижча точка спаду (депресії): виробництво і зайнятість досягають найнижчого рівня.

Підйом, пожвавлення - Виробництво та зайнятість зростають. Рівень цін може підвищуватися, аж поки не буде досягнуто повної зайнятості і виробництво не почне працювати на повну потужність

При цьому циклічно змінюються обсяг випуску, рівні зайнятості, безробіття, інфляції, процентної ставки, обсяг грошової маси і т.п. Проте основними індикаторами фази циклу служать: - рівень зайнятості; - рівень безробіття; - обсяг випуску.

Основними ознаками, які характеризують економічні цикли, є тривалість циклу, а також його рушійні сили, які зумовлюють генезис і механізм його проходження. З цього погляду всі економічні цикли поділяються наступним чином:

- цикли Китчина з тривалістю три - п’ять років, що обумовлюються динамікою відносної величини запасів матеріально-технічних цінностей на підприємствах;

- цикли Джаглера з періодичністю сім - одинадцять років як підсумок взаємодії багатьох грошово-кредитних факторів;

- цикли Кузнеца – їхня тривалість складає двадцять років, а рушійними силами є зрушення у відтворювальній структурі виробництва;

- цикли Кондратьєва, або довгохвильові цикли, тривалість яких дорівнює 40- 60 років. Їхня головна рушійна сила – радикальні зміни в технологічній базі суспільного виробництва, його структурна перебудова.

Причинами циклічності можуть бути: – технічні нововведення (НТР); – політичні й випадкові події (наприклад, війни, “перебудова”в СРСР та перехідний період у нових незалежних державах); – зміни у кредитно-грошовій політиці (коливання обсягів грошової маси); – нестача національних інвестицій; – зміни цін на нафту, газ та інші види сировини тощо.

рівень сукупних витрат безпосередньо визначає рівень зайнятості і виробництва. Справа в тому, що в економіці, яка орієнтована на ринок, сектор фірм виробляє товари і надає послуги лише тоді, коли на них пред ’ явлено достатній сукупний попит. Якщо ж цей сукупний попит недостатній, то сектору фірм невигідно виробляти товари і послуги у великому обсязі і тому ВВП скорочується. При вищому рівні сукупних витрат сектор фірм, розширюючи обсяги виробництва, буде отримувати прибуток, і ВВП зростатиме.

Коливання фактичного ВВП навколо потенційного ВВП характеризується показником, який називається розрив ВВП. Розрив ВВП= ВВПф-ВВПп/ВВПп*100%

Якщо ВВПф менше за ВВПп це явище наз. відставання ВВП, тобто обсяг продукції, який економіка втрачає через неповне використання виробничого потенціалу.

Тому уряду слід проводити антикризову політику. Антикризова політика – політика держави, яка спрямована на регулювання коливань економічної активності в суспільстві в періоди передкризового стану і запобігання розвитку економічних криз.

Найважливіші заходи антикризової політики

В періоди бумів	В періоди депресії
Грошово-кредитна політика
	Продаж державних цінних паперів на відкритому ринку	Купівля державних цінних паперів на відкритому ринку
	Підвищення норми обов’язкових банківських резервів	Зниження норми обов’язкових банківських резервів
	Підвищення облікової ставки	Зниження облікової ставки
	Фіскальна політика
	Скорочення витрат держбюджету	Додаткові витрати держбюджету
	Збільшення податкових ставок	Зменшення податкових ставок
	Політика заробітної плати і тарифів
	Зниження заробітної плати	Збільшення заробітної плати
	Політика державних інвестицій
	Скорочення державного будівництва	Прискорення виконання інвестиційних програм

Дата добавления: 2015-12-01