Зміна форми деревних рослин

У декоративному садівництві ще з часів Стародавнього Риму почали використовувати підстрижені рослини для влаштуван­ня шпалер, бордюрів, огорож. Мистецтво стриження рослин у XVI ст. дістало назву «зеленої пластики», або «рослинної архітектури». З’явилися навіть певні стилі цього мистецтва

Особливо захоплювалися стриженням рослин французи, вна­слідок чого виник «французький стиль», який широко вико­ристовувався під час створення регулярних і ландшафтних садів та парків.

Завдяки стриженню деревним рослинам можна надавати різних форм, створювати фантастичні фігури, групувати їх в одному місці або розміщувати по всій території скверу, пар­ку, саду.

Залежно від намірів створити ту чи іншу декоративну фор­му спеціалісти садово-паркового будівництва підбирають відповідний асортимент деревних рослин. При цьому врахо­вують життєву форму, розміри, енергію росту рослин, її декора- імниі якості, здатність витримувати стриження та обрізування

іі регенерувати нові пагони. Бажана штучна форма створюєть­ся поступово, а тому, розпочинаючи роботу, спеціаліст має уявляти цю форму в кінцевому вигляді й створювати її сис­тематичним стриженням.

Для створення солітерів з формованою кроною на висоті понад 1,5 м придатні граб звичайний, в’язи гладенький і гра­болистий, клени гостролистий і польовий, липи, тополя чорна, шовковиця біла, на висоті до 1,5 м — калина звичайна, глід звичайний, клени татарський і польовий, черемха звичайна, горобина звичайна, самшит вічнозелений. Низьких штамбових форм можна надавати бирючині звичайній, бузку угорському та звичайному, смородині золотистій, штамбовим сортам троянд.

Солітери з фігурною кроною формують із граба звичай­ного, жостеру проносного, бузку угорського, маслинки вузь­колистої, самшиту вічнозеленого, ялівця віргінського, тиса ягід­ного.

Високі стрижені стіни (3 — 5 м) влаштовують з бука лісо­вого, граба звичайного, дуба звичайного, кленів гостролистого, польового, татарського і прирічкового, лип, ялини звичайної і колючої, ялівцю звичайного і віргінського, ялиці білої і кав­казької, тиса ягідного, туї західної і складчастої, платикладуса східного, шовковиці білої, самшиту вічнозеленого. Живі стри­жені огорожі заввишки від 0,5 до 3 м створюють із листопад­них та вічнозелених хвойних і листяних деревних рослин з колючками і без них.

Стрижені бордюри (заввишки до 0,5 м) формують із би­рючини звичайної, бруслини карликової, самшиту вічнозеле­ного, жимолості блискучої.

Живі огорожі створюють і без наступного стриження. Для цього використовують свидину кров’яну, бирючину звичай­ну, глід звичайний, бузину, тамарикси, жимолость звичайну, іргу круглолисту, клен прирічковий, пухироплідник калино- листий, рододендрон жовтий, горобииник горобинолистий, карагану деревоподібну та кущову, таволгу, чубушник, дейцію та інші види.

Для квітучих бордюрів можна використати карагану кар­ликову, зіновать, поліантові троянди, кизильник самшитолис- тий, магонію повзучу, рододендрон японський, лаванду фран­цузьку

Дата добавления: 2015-11-30