Його діяльності

₄ Концептуальні основи міжнародно-правової регламентації міс­цевого самоврядування можна уявити у вигляді підсистеми, що вхо­дить складовою частиною в систему державного управління, сферу його внутрішніх та зовнішніх справ. Місцеве самоврядування справ­ляє на цю систему телеологічний, цілеспрямований вплив з метою її стабільного функціонування, шляхом сприяння вирішенню завдання конституційної легалізації та легітимації компетенції органів місце­вого самоврядування в контексті реалізації об'єктивної необхідності керування територією й відповідною територіальною громадою, що існує та функціонує на цій території.

Слід відзначити, що ця підсистема виявляється в наступних різ­нопланових та різнорівневих аспектах:

-220-

Розділ VI. Конституційно-правові основи місцевого самоврядування

а) об'єктивна потреба в міжнародно-правовій регламентації міс-

цевого самоврядування виникла спочатку в межах міжнарод­них неурядових (недержавних) організацій (МНУО) місце­вих влад, до складу яких входили в якості індивідуальних членів органи місцевої влади деяких, зокрема західноєвро­пейських, держав;

б) у процесі європейської інтеграції, яка розгорталася на теренах
Європи після Другої світової війни, виходячи з того, що місцеве
самоврядування є найближчим до населення рівнем державно­
го управління, саме воно стало важливою частиною (об'єктом)
міжнародного співробітництва держав — членів міжнародних
міжурядових організацій (ММУО) (Рада Європи, Європейські
співтовариства). Початком міжнародно-правової регламентації
місцевого самоврядування стало міжнародне співробітництво
органів місцевої влади та територіальних спільнот, яке розви­
валося по висхідній — від двосторонього до багатосторонього
та міжнародного співробітництва в межах МНУО місцевих
влад. Міжнародне співробітництво органів місцевого самовря­
дування України виникло в 60-х роках XX ст. у рамках існу­
ючого СРСР в якості епізодичних контактів із закордонними
партнерами з ініціативи деяких міських рад народних депу­
татів (Київ, Одеса) з метою ведення миротворчої діяльності й
вирішення проблем, які виникали у процесі функціонування
міського господарства;

в) на початковому етапі міжнародні контакти органів місцевого
самоврядування СРСР, зокрема й України, що у майбутньому при­
звели до визнання міжнародио-правової регламентації місцевого
самоврядування з боку МНУО, а потім до активної участі держав у
цьому процесі вже в межах ММУО (Рада Європи), здійснювалися
явочним порядком, потім основним управлінським і контролюючим
органом у цій діяльності стали партійні органи КПУ — КПРС;

г) у ході реконструкції та широкої демократизації державного й
громадського життя, в Україні почався процес передачі міжнародних
зв'язків органів місцевого самоврядування з відення партійних орга­
нів у відення місцевих Рад народних депутатів, який не був заверше­
ний через заборону діяльності й розпуску КПУ;

д) після цього міжнародні зв'язки органів місцевого самовряду­
вання розвивалися по висхідній завдяки процесам демократизації,

-221-

Муніципальне право України

що домінували у суспільстві, однак вони не мали єдиного координу­ючого центра й позитивного протекціонізму з боку держави;

є) процеси становлення в Україні системи місцевого самовряду­вання як такої, а також входження незалежної держави у міжнародне співтовариство держав та структури єдиної Європи, в яких важли­ве місце приділяється становленню й розвитку місцевої демократії, об'єктивно акцентували увагу держави до міжнародних зв'язків ор­ганів місцевого самоврядування, які на той час значно зміцнилися й зросли в кількісному і якісному відношеннях;

є) значний внесок зробили міжнародні зв'язки органів міс­цевого самоврядування в процес становлення міжнародної правосуб'єктності України після отримання нею державної незалеж­ності. Вони виявилися своєрідними індикаторами і каталізаторами до встановлення різнорівневого та ноліоб'єктного гуманітарного й економічного співробітництва, а в більш широкому плані — до вста­новлення міждержавних відносин, передуючи їхньому виникненню в легітимно-правовому аспекті, виконуючи на той час, по суті, функції дипломатичних представництв і доводячи до світової громадськості об'єктивну інформацію про демократичні процеси, що проходили в республіці. Звідси логічний висновок про важливе значення станов­лення й розвитку міжнародного співробітництва органів місцевого самоврядування не тільки для власне їх функціонування, але й для держави у цілому²⁵;

ж) практично початком міжнародно-правової регламентації місцевого самоврядування в Україні стало входження її в 1995 році в якості члена в Раду Європи (РЄ) — найбільшу ММУО континен­ту'; до якої входить 46 держав Європи. При приєднанні до Статуту РЄ Україна взяла на себе міжнародно-правові зобов'язання щодо під­писання Європейської хартії місцевого самоврядування 1985 року та імплементації її положень у національне законодавство про місцеве самоврядування. Саме в Хартії місцевого самоврядування та в ін­ших документах, які були розроблені в межах РЄ та отримали назву міжнародних стандартів місцевого самоврядування, міститься низка положень, що обумовлюють наявність, можливість та необхідність міжнародно-правової регламентації місцевого самоврядування з боку конкретної держави, їх груп та міжнародних утворень.

²⁵ Баймуратов М.А. Мсждународнос сртрудничество органов местного самоуправле-ния Украйни// Дисс... д.ю.н. — Одесса, 1996. — С. 23.

-222-

Розділ VI. Конституційно-правові основи місцевого самоврядування

Таким чином, підсистема місцевого самоврядування в рамках системи державного управління (що одночасно має характерні влас­тивості самостійної системи у рамках макросистеми органів міс­цевого самоврядування) має серйозні концептуальні засади своєї міжнародно-правової регламентації. Зовні вони виявляються у ви­никненні системи міжнародних зв'язків (співробітництва) місцевих влад у глобальному, регіональному, субрегіональному та національ­ному масштабах, а також у виникненні відповідного міжнародно-правового нормативного масиву, до якого входять міжнародно-правові акти, які безпосередньо не тільки регламентують відповідні статутарні та функціональні засади створення та функціонування ін­ституту місцевого самоврядування і його органів у конкретній держа­ві, організаційно-правові форми діяльності таких органів, в тому чис­лі й шляхом міжнародного співробітництва з аналогічними органами зарубіжних держав та міжнародними асоціаціями місцевих влад, а й фактично здійснюють міжнародну регламентацію цього важливого

інституту.

Метою концептуальних засад міжнародно-правової регламента­ції місцевого самоврядування є насамперед упорядкування позиції держави та її спрямованість на існування, соціальну потребу інсти­туту локальної демократії як невід'ємного елемента демократичної державності та громадянського суспільства. Саме концептуальне пророблення й обґрунтування міжнародно-правової регламентації місцевого самоврядування, його міжнародної правосуб'єктності дає можливість визначити сучасний стан об'єкта, його не тільки ретро­спективне минуле, а й перспективний розвиток, виділивши відпо­відні тенденції при дослідженні ролі об'єкта в системоутворюючих процесах, що забезпечують належне становлення й функціонуван­ня інституту місцевого самоврядування в державі, подальше виро­блення управлінських і нормативно-правових пропозицій по розви­тку міжнаррдно-правової регламентації місцевого самоврядування (в якості підсистеми-системи в макросистемі).

-223-

Муніципальне право України

Дата добавления: 2015-11-30