Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Мушинії.і.. ■ іі|і:іко Уі;|шмін

Читайте также:
  1. СерНОЙ КИСЛ )ТЬЕ ъг> ;\т\С ""„"''■ 1Г4«'ГТ~1

Розділ IV. Основні теорії походження місцевого самоврядування


 


/о (комупаліїного) сощпмшу\ її ідеологами виступали реформісти різ­них країн: посибілісти у Франції, фабіанці та керівники Незалежної робітничої партії у Великій Британії, бернштейніанці у Німеччині, економісти та меншовики у Росії тощо. Серед найбільш відомих ідео­логів цієї теорії були М. Загряцков та М. Курчинський. Муніципаль­ний соціалізм являв собою сукупність програмних положень та уста­новок, спрямованих на забезпечення якомога повної демократизації місцевого життя. Першого вимогою, яка містилася в муніципальних програмах політичних партій, — наділення міської та сільської гро­мади правами більш широкої автономії. Ще одна вимога полягала у збільшенні представництва населення в органах місцевого самовря­дування. Прихильники ідеї муніципального соціалізму сподівали­ся шляхом послідовних реформ, зміни державного та громадського життя без різких стрибків та потрясінь перебудувати життя на но­вих засадах. Тобто її ідеологи виходили з можливості соціалістичної еволюції буржуазного місцевого самоврядування як одного із шляхів безреволюційної трансформації сучасного суспільства у соціалістич-\ не. Створення на місцях оплотів демократії, здатних протистояти І центральним органам, розширення прав місцевого самоврядування І в політичній сфері тлумачилося прихильниками муніципального со­ціалізму як корінна зміна влади в суспільстві2'.

Слід зазначити, що муніципальний соціалізм нічого спільного | з соціалізмом у звичному для нас (радянському) значенні не має. Тези муніципального соціалізму висувалися більшістю буржуазних партій. Ця ідеологія знайшла підтримку лише у частини російських соціал-демократів. Так, Г. Плеханов писав, що самоврядування не­зрівнянно "краще, ніж бюрократичний режим у новому політичному устрої"28. Під час революції 1905-1907 рр. між Плехановим та біль-- шовицьким напрямом РСДРП виникли серйозні суперечності з пи­тань організації місцевого самоврядування. В. Ленін вважав доктри­ну муніципального соціалізму політично ілюзорною та теоретично помилковою. На його думку, він відволікає маси від класової бороть­би і є "соціалізмом у питаннях місцевого управління. Те, що виходить


за межі місцевих інтересів, за межі функцій державного управління, тобто все, що стосується основних джерел прибутку пануючих класів та основних засобів забезпечення їх панування, все, що стосується не управління державою, а устрою держави, тим самим виходить зі сфе-ри муніципального соціалізму -а. У нього ж ми знаходимо тезу про те, що місцеві органи завжди залежні від реакційного центру, який в умовах капіталістичної держави, безумовно, знищить будь-яке міс­цеве самоврядування. За образним висловом В. Леніна, "якщо цен­тральна влада не буде повною мірою демократичною (республікою та ін.), то місцеві влади можуть залишитися лише у дрібницях автоном-ними, самостійними лише у питанні про луження умивальників '.

Перемогли погляди В. Леніна. В резолюції IV з'їзду РСДРП пе­ред пролетаріатом висувалося подвійне політичне завдання: утворен­ня тимчасового революційного уряду та організація революційного місцевого самоврядування у всіх листах та громадах, які підтримують нову владу31. Безумовно, позиція прихильників муніципального со­ціалізму була неприйнятна для більшовицької партії. Ставлячи пе­ред собою мету завоювати державну владу, більшовики зосередили зусилля па вирішенні цього завдання. Природно, що місця у теорії та практиці радянського будівництва муніципальній владі не було.

І [евний інтерес до питань місцевого самоврядування проявлявся у період непу. Однак, незважаючи на це, поняття "самоврядування" в його класичному розумінні так і не було поновлено в правах. У другій половині 20-х років стали з'являтися роботи, в яких висловлювалася думка, що якщо термін "радянське самоврядування" ще зберігся, то це тільки наслідок недослідженості проблеми. Поступово з'явилися ідеї, які відкидали це поняття. Розвиток науки, як і рух держави, пі­шов таким шляхом, на якому самостійності територій не було місця.

'


 


27 Загряцковь М. Соціальная деятельность городского самоуправленія на Западе.
Вьш. 1: Проблеми муниципализаціи. — Кісвь, 1906; Загряцков М.Д. Что такое
мупицинальньїй социализм? — М., 1917; Курчинскій М.А. Муниципальньїй
соціализмь и развитіе городской жизни. — СПб,, 1907.

28 Плеханов Г.В. Соч.: В 24 т. - Т. 16. - С. 177.

-120-


29 Леніні /(// ІІп їм і обр. соч. -Т. 16. - С. 339, 340, 341. :,° Тамсамо, Т 10 С.ЗО.

31 Див:. IV гі.сзд 14 'ДІ'І І // К1ІСС в резолюциях и решениях сьездов, конференцій и пленумом 11.К (1808 1986 іт.). - М, 1983. - Т. і. - С. 184-185.

-121-


Муніципальне право України


Розділ IV. Основні теорії походження місцевого самоврядування


 


Дата добавления: 2015-11-30; просмотров: 25 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)