Читайте также:
|
Дитинства та санаторної справи В.В.Бондаренко
ЗАТВЕРДЖЕНО Наказом МОЗ України від 06.02.2008 №56
Клінічний протокол
Санаторно-курортного лікування новоутворень, злоякісних новоутворень, доброякісних новоутворень
Шифр по МКХ-10:К II
Новоутворення (С 00 - Д 48)
Злоякісні новоутворення (С 00 - Д 09) Доброякісні новоутворення (Д 10 - Д 36)
Клінічна класифікація злоякісних новоутворень
• Група І а - хворі з захворюваннями, які мають загрозу на злоякісне
новоутворення. Вони підлягають поглибленому дослідженню та при постановці діагнозу -
зняттю з обліку чи переводу в іншу групу.
• Група І б - хворі на передракові захворювання.
• Група II - хворі на злоякісне новоутворення, які мають в результаті
застосування сучасних методів лікування реальні перспективи повного вилікування чи
довготривалої ремісії.
- Група II а - хворі, які підлягають радикальному, тобто направленому на повне
вилікування від пухлини, лікуванню.
• Група III - практично здорові в результаті радикального лікування
(хірургічного, променевого, комбінованого, комплексного) злоякісного новоутворення
особи при відсутності рецидивів та метастазів.
• Група IV — хворі з розповсюдженими формами злоякісного новоутворення
котрим неможливо провести радикальне лікування, але разом з цим показано чи планується
хірургічне комбіноване, комплексне, хіміогормональне чи інше фармакологічне паліативне
чи симптоматичне лікування.
Діагностика на санаторному етапі*:
- на санаторному етапі не проводиться первинна діагностика онкологічних
захворювань. При реабілітації онкологічного хворого необхідно контролювати загальний
клінічний стан хворого та стан системи, яка уражена (локалізація пухлини), стан серцево-
судинної системи, лімфатичної системи та гемостазу, імунної системи.
- клінічні критерії загального стану хворого: втрата ваги, довготривалий
субфібрилітет, збільшення периферичних лімфатичних вузлів, симптоми кровотечі,
наявність чи почуття наявності об'ємного новоутворення, біль та його еквіваленти.
Обов 'язкові лабораторні дослідження:
- загальний клінічний аналіз крові (при відхиленні від норми повторювати 1 раз у 10
днів)
- коагулограма (при відхиленні від норми повторювати 1 раз у 10 днів)
- біохімічне дослідження крові (при відхиленні від норми повторювати 1 раз у 10 днів)
- загальний аналіз сечі (при відхиленні від норми повторювати 1 раз у 10 днів, аналіз по
Земницькому)
- аналіз калу на приховану кров (при відхиленні від норми повторювати 1 раз у 10 днів).
Обов 'язкові інструментальні дослідження: електрокардіографія;
реоенцефалографія, периферична реовазографія (з метою визначення можливості та доцільності призначення методів курортного лікування);
УЗД ураженого органу та органів «мішеней» на відсутність прогресування онкологічного процесу чи метастазування.
- При необхідності проводять рентгенологічне та ендоскопічне дослідження органу, визначення функціонального стану серцево-судинної, бронхо-легеневої, гастродуоденоентерологічної, нефроурологічної систем.
Додаткові лабораторні та інструментальні дослідження:
проводять залежно від стану основного захворювання, виду проведеного радикального лікування та наявності його ускладнень, характеру супутніх захворювань.
Консультації фахівців:
направлення онкологічного хворого до санаторію повинно здійснюватися онкологом та курортологом - фізіотерапевтом вищої кваліфікації, має бути документально оформлено.
В санаторії онкологічного хворого повинен обов'язково консультувати лікар-психотерапевт, якій володіє питанням проведення психотерапії саме онкологічних хворих. Консультації інших фахівців проводяться за необхідністю.
Санаторно-курортне лікування*
Головні терапевтичні ефекти, які очікуються: покрашення загального та психологічного стану хворого, зменшення ускладнень проведеної попередньої радикальної протипухлинної терапії, якості життя онкологічного хворого та лікування поєднаної патології внутрішніх органів.
Можливості курортного лікування та фізіотерапії у онкології обумовлено кількома відомими механізмами лікувальної дії фізичних чинників. До них, у першу чергу, відноситься універсальна дія фізичних факторів на стан кровообігу та мікроциркуляцію, що являє собою одну з неспецифічних проявів дії будь-якого джерела фізичної енергії. Доведена позитивна дія факторів на серцево-судинну та бронхолегеневу системи хворих, можливість стимуляції функціонального стану ендокринних залоз та нормалізації стану центральної, вегетативної та периферійної нервової системи, імунорегулюючої дії, дії на стан кровотворної системи; протизапальної, репаративної, знеболюючої та седативної дії, психотерапевтичного впливу нових та оригінальних фізіотерапевтичних методик.
Бажано санаторно-курортне лікування в зимово-весняні та осінні пори року.
Онкологічним хворим, які направлені на санаторно-курортне лікування одразу після проведеного радикального протипухлинного лікування, рекомендований наступний перелік лікувальних фізичних чинників та об'єм санаторно-курортного лікування:
Дієта повинна бути індивідуально призначена в залежності від стану хворого;
Санаторний режим: І - II;
Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика;
Кліматотерапія: аеротерапія;
Психотерапія: індивідуальна.
Комплексна санаторно-курортна реабілітація повинна призначатися на 3 день перебування у санаторно-курортному закладі, використовувати не більш 3-х методів загальної фізіобальнеотерапії, не більше 2-х методів в один день с урахуванням призначень медикаментозної терапії на госпітальному чи амбулаторному етапах.
Мінеральні води. Даної категорії хворим призначають в разі відсутності пухлин шлунково-кишкового тракту. Вибір мінеральної води та її методика залежать від морфо-функціонального стану шлунково-кишкового тракту. Загальний добовий та курсовий об'єм води повинен бути на половину зменшений в порівнянні з нормами для неонкологічних хворих.
Бальнеотерапія. Застосовують індиферентну температуру води, мінімальну тривалість процедур та їх комбінацій. Показані методи водолікування у вигляді різних душів за винятком душа Шарко та підводного душа-масажу, загальні та напів- перлинні ванни без застосування будь-яких апаратних чи інших механічних коливань води.
Доцільно призначення методів бальнеолікування у вигляді напівванн (для ніг чи ручних) різного хімічного складу низьких концентрацій в залежності від стану хворого, в першу чергу - стану судинної та серцево-судинної системи, а саме: природні морські та мінеральні, сірководневі, вуглекислі та азотні, штучні хлоридно-натрієві, хвойні, кисневі, йодобромні та трав'яні.
Апаратна фізіотерапія. Можливе застосування постійного струму, імпульсних струмів низької частоти, методів електростимуляції, змінного магнітного поля низької частоти, ультразвуку на зони, безпосередньо чи рефлекторно-сегментарно не зв'язані з розташуванням пухлини.
Доцільне призначення інгаляцій різних фармакологічних препаратів в залежності від потреб хворого: масляних чи трав'яних - після проведених операцій з застосуванням інтубаційного наркозу, пухлин голови та шиї; бронхолітичних, муколітичних, ферментних та спазмолітичних препаратів - в разі наявності пухлин бронхо-легеневої системи; інгаляцій вазоактивних препаратів: бета-блокаторів (обзидан) чи антагоністів кальцію (ізоптин) - в разі лікування післяопераційного гіпотиреозу у хворих з пухлинами щитоподібної залози.
Термін санаторно-курортного лікування: 18-24 дні.
Показники якості лікування: відсутність показників психологічної та соматичної декомпенсації, прогресування головного та супутніх захворювань; поліпшення загального клінічного стану та функціонального стану органів і систем.
Протипоказання: не направляють на реабілітацію онкологічних хворих з наявністю морфо-функціональної декомпенсації будь-якої системи ІІ-ІІІ ступеню. З ЛФЧ протипоказані: геліотерапія та загальні ультрафіолетові опромінення, пелоїдотерапія, контрастні, високоінтенсивні високочастотні та ультрависокочастотні електромагнітні коливання.
* - ступінь доказовості С за Ю.Л. Шевченком, І.Н. Денисовим, В.І. Кулаковим, P.M. Хаітовим (см Клинические рекомендации для практикующих врачей, основанные на доказательной медицине. - 2-е изд., - М.: ГЗОТАР-МЕД, 2003. - 1248 с.)
Онкологічним хворим, які радикально вилікувані після перенесеного онкологічного захворювання, рекомендований наступний перелік лікувальних фізичних чинників та об'єм санаторно-курортного лікування:
Дієта повинна бути індивідуально призначена в залежності від стану хворого;
Санаторний режим: ІІ-ІІІ;
Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, дозована ходьба, індивідуальні методи лікувальної фізкультури.
Кліматотерапія: аеротерапія, таласотерапія.
Психотерапія - індивідуальна.
Комплексна санаторно-курортна реабілітація повинна призначатися на 3 день перебування у санаторно-курортному закладі, використовувати не більш 3-х методів загальної фізіобальнеотерапії, не більше 2-х методів в один день з урахуванням призначень медикаментозної терапії на госпітальному чи амбулаторному етапах.
Мінеральні води призначають категорії хворим з метою покращення стану шлунково-кишкового тракту, нирок, профілактики порушень ендокринної та імунної систем, мінерального обміну, стану серцево-судинної системи та гемостазу.
Вибір мінеральної води та її методика залежать від морфо-функціонального стану шлунково-кишкого тракту.
Бальнеотерапія. Застосовують індиферентні температури води, мінімальну тривалість процедур та їх комбінацій, мінімальний тиск течії води в разі проведення підводного душу-масажу. Показаний весь перелік методів водолікування за винятком контрастних методик.
Дата добавления: 2015-12-01; просмотров: 37 | Нарушение авторских прав