Загальні засади звільнення від кримінальної відповідальності.

ВСТУП

Проблема злочинності неповнолітніх постійно привертає до себе особливу увагу вчених і практиків. Тому, однією з найважливіших задач вітчизняної юридичної науки є розробка правових заходів і створення юридичного поля, що визначало б якість і ефективність протидії злочинності неповнолітніх. В основі цієї правотворчої діяльності лежить їхня позитивна соціалізація, усунення причин і умов, що формують намір і мотивацію протиправних дій підлітків, попередження рецидиву злочинів.

Примусові заходи виховного характеру, застосовувані до неповнолітніх, які вчинили суспільно небезпечне діяння, являють собою в сучасних умовах одну з необхідних ланок системи заходів протидії злочинності неповнолітніх. Говорячи про дану систему, необхідно мати на увазі комплекс цілеспрямованих заходів, здійснюваних судовими, державними та правоохоронними органами у взаємодії з педагогічними колективами, громадськими організаціями по усуненню причин, що породжують правопорушення серед неповнолітніх, забезпеченню невідворотної, справедливої, своєчасної реалізації відповідальності по відношенню до неповнолітніх осіб, які вчинили злочин, та їх виправлення.

Якість і ефективність протидії злочинності неповнолітніх розглядається як один з напрямків кримінальної політики нашої держави. В її основі – усунення причин і умов, що формують спрямованість протиправних дій; припинення злочинної діяльності неповнолітніх; включення в позитивну соціальну діяльність тих, хто вчинив злочин.

Загальні засади звільнення від кримінальної відповідальності.

Поняття звільнення від кримінальної відповідальності не можна ототожнювати з відстороненням від відповідальності у зв'язку з відсутністю в діях особи складу злочину чи за наявності обставин, які виключають злочинність діяння. Законом передбачається можливість або обов'язок звільнення від кримінальної відповідальності особи, в діях якої міститься певний склад злочину. Відсутність складу злочину в діях особи виключає можливість звільнення, бо не можна звільняти від кримінальної відповідальності того, хто злочину не вчинив.

Звільнення від кримінальної відповідальності не можна ототожнювати зі звільненням від покарання, зокрема у зв'язку зі змінами в законодавстві, що виключають кримінальну відповідальність за певні види злочину. Юридична природа звільнення від кримінальної відповідальності полягає в тому, що діяння було злочинним на момент вчинення та залишається таким під час вирішення питання про звільнення. Тож закон передбачає обов'язковий порядок роз'яснення обвинуваченому на досудовому слідстві сутності обвинувачення, підстави його звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття справи на цій підставі. У разі такого заперечення справа направляється з обвинувальним висновком до суду, який і вирішує питання щодо винності особи.

Звільнення від кримінальної відповідальності - це відмова держави від застосування обмежень, засудження та покарання до особи, що вчинила злочин, передбачений кримінальним законом, якщо така особа не становить значної суспільної небезпеки, виконала певні нормативні умови та спроможна виправитися без примусу держави через покарання.

Звільнення від кримінальної відповідальності — це відмова держави (її компетентних органів) від засудження особи, яка вчинила злочин, та застосування до неї кримінально-правових засобів примусового характеру. Закриття справ щодо таких осіб є проявом загальної тенденції розвитку кримінального законодавства у напрямі пом’якшення відповідальності за злочини невеликої та середньої тяжкості, вчинені вперше, законодавчим втіленням державного гуманізму, наданням державою людині, яка оступилася, можливості виправитися. Водночас звільнення від кримінальної відповідальності не є виправданням особи.

Законодавством передбачено такі види звільнення від кримінальної відповідальності та покарання:

- у зв’язку з дійовим каяттям (ст. 45 Кримінального кодексу України)

- примиренням винного з потерпілим (ст. 46 КК);

- передачею особи на поруки (ст. 47 КК);

- зміною обстановки (ст. 48 КК);

- закінченням строків давності (ст. 49 КК);

- внаслідок акту амністії, а також у зв’язку з помилуванням;

- у зв’язку із застосуванням до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру (ст. 97 КК);

- за наявності спеціальних підстав, зазначених у ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 114, ч. 3 ст. 175, ч. 4 ст. 212, ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 258, ч. 6 ст. 260, ч. 3 ст. 263, ч. 4 ст. 289, ч. 4 ст. 307, ч. 4 ст. 309, ч. 4 ст. 311, ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 401 КК.

Правова підстава звільнення від кримінальної відповідальності – передбачення конкретних видів звільнення в КК, а також у законі України про амністію чи акті помилування. Безпосереднє звільнення від кримінальної відповідальності в усіх випадках здійснює лише суд.

Дата добавления: 2015-11-30