Реєстраційна діяльність - це юридична процедура, що передбачає низку заходів, у результаті яких здійснюється документальне підтвердження правового статусу суб'єкта або наділення новими правовимі ознаками об'єкта.
З огляду на мету та результати здійснення проваджень можна виокремити такі реєстраційні провадження:
- реєстрація юридичних осіб;
- реєстрація політичних партій;
- реєстрація громадських організацій;
- реєстрація релігійних організацій;
- реєстрація актів цивільного стану;
- реєстрація транспортних засобів;
- реєстрація прав на нерухоме майно;
- реєстрація обмежень прав на нерухоме майно тощо.
З метою оптимізації системи центральних органів виконавчої влади у 2010 р. було створено Державну реєстраційну службу України.
Державна реєстраційна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМУ через Міністра юстиції України та входить до системи органів виконавчої влади.
Даний орган виконавчої влади є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сферах державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади міста Києва, друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності.
Виходячи зі змісту норм вітчизняного адміністративно-процесуального законодавства реєстраційне провадження - це регламентована адміністративно-процесуальними нормами діяльність уповноважених органів публічної адміністрації, в ході якої вирішуються питання: офіційного визнання законності правових актів; законності дій юридичних та фізичних осіб; наділення суб'єктів права відповідними правами або обов'язками; а також обліку та фіксації юридичних фактів шляхом закріплення їх у реєстраційних документах.
До питання структури реєстраційного провадження, то слід зазначити, що йому притаманна загальна структура адміністративного провадження. Слід підтримати позицію О.В. Кузьменко та виокремити в структурі реєстраційного провадження чотири основні стадії, а саме:
1. Порушення провадження та розгляд справи.
2. Прийняття рішення щодо реєстрації або відмова у реєстрації.
3. Оскарження або опротестування прийнятого рішення.
4. Виконання прийнятого рішення. [86]
Характеризуючи стадії провадження слід зазначити наступне. Перша стадія розпочинається з моменту отримання уповноваженим на проведення державної реєстрації суб’єктом відповідного звернення зацікавленої в реєстрації особи та необхідних для проведення реєстрації документів. Перелік документів визначається в кожному конкретному випадку окремо. У передбачених законом випадках звернення про реєстрації може мати форму реєстраційної картки, форма якої закріплюється законодавчо.
На першій стадії відбувається розгляд справи, що полягає в перевірці уповноваженим суб’єктом повноти та достовірності поданої інформації, наявності необхідних документів, відсутності підстав для відмови у проведенні реєстрації.
Друга стадія включає в себе дії спрямовані на прийняття рішення про реєстрації об’єкту або відмову в її проведені. Відмова у проведенні державної реєстрації повинна бути обґрунтованою, прийнятою у встановлений строк на підставі повноважень суб’єкта, що здійснює реєстрацію. За загальним правилом, відмова про проведення реєстрації об’єкту оформлюється в письмовому виді та надсилається зацікавленій в реєстрації особі для усунення виявлених недоліків, що стали причиною для відмови або подальшого оскарження рішення про відмову.
Третя стадія, представляє собою процедуру оскарження прийнятого негативного рішення про відмову в реєстрації, або навпаки про реєстрацію об’єкту, якщо можливо деяка третя сторона має власні претензії щодо прийнятого рішення. Оскарження здійсняються у встановленому порядку або до вищого органу, або до суду. Рішення про відмову в державній реєстрації може бути опротестовано прокурором на підставі Закону України "Про прокуратуру".
Остання стадія характеризується діями направленими на виконання прийнятого рішення про реєстрації. На цій стадії відбувається внесенням даних про об’єкт реєстрації до спеціальних державних реєстрів, баз даних, книг та можлива видача документу, що підтверджує проведення реєстрації (витяги, виписки, сертифікати тощо).
30. дозвільна система.поняття та види дозвільних проваджень
Дозвільна система — це регламентований правом порядок виготовлення, придбання, обліку й використання спеціально визначених предметів, матеріалів і речовин, а також відкриття та функціонування окремих підприємств, майстерень і лабораторій з метою охорони інтересів держави й безпеки громадян.
В Україні з метою охорони безпеки й порядку дозвільна система діє в різних сферах економічного, адміністративно-політичного та культурного життя. Так, у інтересах забезпечення безпеки судноплавства суднохідні інспекції дозволяють або забороняють плавання суднам, спорудження мостів, запруд та інших надводних чи підводних, а також берегових споруд; дозволяють або призупиняють рух суден, які не укомплектовано екіпажем або не обладнано згідно з чинними правилами, або судна, технічний стан яких загрожує безпеці судноплавства та людей і майна, що перебувають на ньому. Дозвільну систему застосовують також з метою використання нових лікувальних засобів, радіоактивних речовин тощо.
Виходячи зі змісту Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. № 576, а також інших нормативних актів, дозвільну систему можна розглядати в двох аспектах — широкому й вузькому. В широкому розумінні йдеться про особливий порядок вчинення різними суб'єктами будь-яких дій, на що потрібно одержати спеціальний дозвіл. Правом давати дозволи на здійснення певних дій користуються різні органи державного управління (Міністерство економіки України та з питань європейської інтеграції, Міністерство охорони здоров'я, Міністерство транспорту України, Міністерство екології і природних ресурсів України та інші).
поняття дозвільного провадження можна визначити як регламентовану адміністративно-процесуальними нормами діяльність органів публічної адміністрації, в ході якої вирішуються питання про забезпечення реалізації прав фізичних та юридичних осіб на виконання певних дій або зайняття певними видами діяльності шляхом надання їм відповідного дозволу.
У свою чергу, залежно від цілей, види дозвільних проваджень поділяються на:
- провадження із забезпечення реалізації зацікавленими особами своїх суб'єктивних прав (наприклад, на носіння і зберігання вогнепальної зброї або зайняття певним видом діяльності);
- провадження із отримання дозволів (ліцензій) на зайняття відповідною діяльністю суб'єктами господарської діяльності.
За суб'єктами, що здійснюють видачу дозволів провадження, можна класифікувати так:
1) ті, що здійснюють органи внутрішніх справ;
2) ті, що здійснюють інші державні органи (наприклад, Міністерство праці України; Міністерство охорони навколишнього природного середовища України; Міністерство охорони здоров'я України та їхні структурні підрозділи тощо).
До складових елементів дозвільних проваджень належать: 1) суб'єкти дозвільної системи; 2) об'єкти дозвільної системи; 3) предмети правовідносин, що виникають у сфері дозвільної системи; 4) нормативна база дозвільної системи; 5) юридичні факти (або підстави порушення дозвільного провадження); 6) безпосередні дозвільні правовідносини.
Аналіз чинного законодавства, що стосується повноважень органів, які здійснюють дозвільну систему, дає змогу виділити основні стадії дозвільного провадження:
1) порушення дозвільного провадження (підставами порушення є подача заяви зацікавленою в одержанні дозволу особою);
2) безпосереднє вивчення компетентним органом публічної адміністрації поданих документів або обстеження приміщень, речей щодо відповідності їх вимогам дозвільної системи;
3) прийняття рішення;
4) оскарження та опротестування прийнятих рішень;
5) виконання прийнятого рішення (видача дозволу).
Дата добавления: 2015-11-30; просмотров: 172 | Нарушение авторских прав