Невідоме про відоме

Домінуюча роль зорової системи пояснюється ще й тим, що вона є одним з могутніх джерел інформації про зовнішній світ, володіє здатністю візуалізувати практично будь-які сенсорні сигнали: кінестетичні, чуттєві, вкусові.

Актуалізація емоцій посередництвом стимуляції вестибулярного, зорового й слухового аналізаторів можлива в таких іграх, як “Літаки”, “Скрипучі двері”, “Телевізор”, “Соноскоп” та ін.

Перетворюючись у грі в “літаки” (руки в сторони), діти відчувають вестибулярні відчуття й яскраві емоції в процесі активного руху по колу (спочатку – кроком, потім – бігом).

У грі “Скрипучі двері” діти налаштовуються на сприйняття й емоціональне переживання перше непомітних звуків. Виявляється, що двері – скриплять, стілець – жалібно пищить, чудово клацає замочок на ранці, шелестить липучка на рюкзаці й т.ін.

У грі “Телевізор” учитель пропонує кожній дитині налаштувати телевізор на “любиму програму”, тобто за допомогою фарб і пензлика покрасти воду в баночці (на скляну баночку передчасно наклеюється вирізаний з паперу контур телевізійного екрану). Гра виконує також і діагностичну функцію, оскільки обраний дитиною колір указує на його актуальний емоціональний стан.

Слухова гра “Соноскоп” доречна після виконання дітьми складного навчального завдання, що вимагає тривалого зорового напруження. Діти закривають очі або відвертаються. Учитель, маніпулюючи предметами, які знаходяться у нього на столі, заставляє їх видавати звуки: шелестить фольга, шелестить папір, скрипить картон, клацають ножиці й т.ін. Діти визначають звук, своє ставлення до нього (подобається – не подобається, приємний – неприємний); визначають, який предмет його створює. Гра збагачує сенсорний досвід дітей слуховими враженнями, загострою їхню слухову увагу до повсякденних звуків й шумів оточуючої дійсності.

Поступово, продовжуючи розширювати діапазон вестибулярних, зорових, слухових відчуттів, учитель вводить спрямовану дію сенсорних стимулів, що відповідають трьом іншим аналізаторам: обонятельному (дистантному) й двом контактним – вкусовому й осязательному. Це здійснюється в таких іграх, як “Пахощі навкруги”, “Букети”, “Чарівне яблуко”, “Летів лебідь”, “Сліди сніжної людини” й т.ін.

Гра “Пахощі навкруги” передбачає вдосконалення обонятельної й смакової чуттєвості. Увага дітей протягом двох-трьох хвилин заохочується оточуючими їх пахощами. У класі можна вловити легкий аромат квітів на учительському столі, аромат здобних булочок у шкільному буфеті, відчути, як пахне типографською фарбою новий підручних або клей на уроці праці й т.ін. За кожними пахощами – гама емоцій.

Експериментування з запахами в грі “Букети” загострює обонятельную чуттєвість дітей і стимулює поєднану з нею мімічну активність. Дітям пропонується скласти букети з квітів, запах яких кожна дитина визначає як приємний, і залишити в вазі квіти з неприємним для неї запахом (квіти можуть бути штучними, передчасно оброблені якоюсь ароматичною речовиною).

Можливе проведення гри “Летів лебідь”. Діти тримаються за руки й ведуть рахунок по кому, примовляючи: “Летів лебідь, сказав … дев’ять. Раз, два, три…”. На прогулянці (особливо взимку) дана гра набуває додаткових сенсорних можливостей у плані збільшення банку тактильних відчуттів. Можна запропонувати дітям одну руку залишити в рукавичці (колючої, мокрої, холодної, м¢якої, пухнастої), а з другої руки її зняти. Це поповнює й робить більш різноманітною якісну палітру осязательних сенсорних стимулів і відповідних відчуттів.

Зміст гри “Сліди снігової людини” сприяють активізації тактильної чуттєвості. Діти йдуть точно по слідах “сніжної людини” – кожен “слід” має поверхню певної якості, включаючи не досить приємні й навіть неприємні на дотик (колючі, шершаві, ребристі).

Гра, окрім передчасно запланованих відчуттів, викликає в дітей палітру різноманітних емоцій, де поряд знаходяться інтерес і легкий страх – тягнуть очевидні й доступні, але невідомі відчуття (тактильні), сумніви (чи варто грати), досаду (оступився), радість (не забоявся, пересилив себе, не пропустив жодного “сліду”), здивованість (а цей “слід” виявляється лише з вигляду “колючий” і неприємний!”. Гра вимагає моторної ловкості й координації рухів (вплив сенсорних стимулів на емоціональну сферу дітей).

Формування позитивної Я-концепції через емоції як у звичайної, так і обдарованої дитини.

Головоломка

9 років, дитина формулює умозаключення на основі абстрактних посилань.

У цьому віці обдаровані діти захоплюються розгадуванням різноманітних головоломок. Треба всіляко заохочувати таке захоплення, снабжаючи дитину відповідними завданнями. У якості прикладів наводимо кілька головоломок, які збуджують значний інтерес у десятирічних акселератів.

Перша головоломка. На полиці зліва направо стоять дві книги: в одній 450 сторінок, в іншій 470. У книжках завелися черви. Вони прогризли їх від першої сторінки першої книги до останньої сторінки другої. Скільки всього сторінок прогризли черви?

Прослухавши завдання, більшість підлітків пожимають плечима й зразу ж повідомляють відповідь: 920 сторінок (скласти об’єм першої книги з об’ємом другої – яка тут проблема?). Але якщо прочитати завдання уважніше й уявити розташування книг на полиці (місцезнаходження верхніх і нижніх кришок обкладинок), стане ясно, що відповідь повинна бути наступною: черви прогризли всього лише верхню кришку обкладинки першої книги й нижню кришку обкладинки другої. Адже книги стоять на полиці таким чином, що верхня кришка однієї з них притуляється з нижньою кришкою другої. Якби розрахунок книг і сторінок вівся справа наліво, тоді правильною була б перша відповідь. Але ж прийнятий порядок рахунку зліва направо…

Друга головоломка. Недосвідчений водій автофургона намагається проїхати у двір через тунель, але неточно розрахував його висоту. У результаті автомашина виявилася заклиненою, та ще й так, що дворі були склади й гаражі, то зразу виникла автомобільна пробка. Навколо зібрався натовк зівак. Розгублений шофер то заводив, то вимикав мотор, вистрибував і знову залазив у кабіну. З усіх сторін чулися поради. більшість сходилася на тому, що необхідно послати за тягачем. Але ось до водія підійшов шофер однієї з машин, що зупинилися біля тоннеля, і щось тихо сказав йому. Винуватець безпорядку гаряче подякував за пораду і, швидко виконавши нескладну роботу, без будь-яких перешкод проїхав до двору. Яку дію виконав шофер? (Злегка випустив повітря з балонів).

Третя головоломка. У ліфт шістнадцятиповерхового будинку входить карлик, піднімається на восьмий поверх, виходить із ліфта, після чого по східцях спускається на 7-й поверх. Виявляється, тут його квартира. Чим може бути викликана досить дивна поведінка, якщо врахувати, що ліфт цілком відремонтований? (Карлик не може дотягтися до кнопки 7-го поверху й тому користується кнопкою 8-го, з якої починається другий ряд кнопок).

Четверта головоломка. Кожна з трьох лампочок, що освітлює мансарду, запалюється окремим вимикачем унизу. Яким чином визначити відповідність вимикачів лампочкам за умови, що для перевірки дозволяється піднятися наверх лише один раз? (Треба користуватися двома будь-якими вимикачами, через хвилину один з них вимкнути, після чого піднятися наверх і визначити помацки, яка з двох незапалених лампочок зберігає залишки тепла).

Перевіримо свої можливості

Мабуть, кожній молодій людині цікаво дізнатися, якою мірою вона здатна успішно займатися тим або іншим видом діяльності, чи готова до творчості, свідомого вибору професії. У цьому розділі пропонуємо читачам ряд практичних завдань, мета яких – допомогти підліткам у пізнанні своєї особистості, озброїти їх методами самопізнання і сформувати установку на самовдосконалення.

Треба зазначити, що визначення властивостей нервової системи з високим ступенем точності можливе лише в спеціальних умовах під наглядом та за участю кваліфікованих фахівців. Проте запропоновані методи вивчення своїх індивідуальних якостей, що ґрунтуються на самоспостереженні та самоаналізі, дають змогу з певною мірою вірогідності оцінити себе.

Найважливіша роль у визначенні можливостей людини належить таким психологічним характеристикам, як пізнавальні процеси та індивідуально-психологічні особливості. До пізнавальних процесів включають увагу, пам’ять, уяву, до індивідуально-психологічних особливостей – темперамент і характер. Розглянемо шляхи виявлення кожної із згаданих властивостей. Вони можуть бути використані підлітками при допомозі батьків, учителями на уроках та позакласних заняттях.

У в а г а

Увага – це спрямованість нашої свідомості (психіки) на певний об’єкт. Останній може бути будь-яким зовнішнім предметом або явищем, їх окремими властивостями, а також внутрішнім світом самої людини, її думками, почуттями та ін. Увага має цілий ряд характеристик: сталість, коливання, обсяг, розподілюваність і концентрація. Творчі здібності певною мірою залежать від характеристики уваги. Можна стверджувати, що чим більша сталість, обсяг, розподілюваність і концентрація уваги, тим яскравішими буде творчий потенціал людини.

Для навчання самопізнанню властивостей уваги необхідно підготувати плакати, подані на мал. 1, 2, 3, і картки-завдання (текст для визначення характеристик уваги) для кожного підлітка.

Завдання 1. Визначити особливості коливань уваги підлітка (періодична мимовільна зміна її напруження). Для цього дорослий засікає час, а підліток протягом 1 хвилини дивиться на мал.1 і відзначає ті моменти, коли сприйняття зображення у нього змінюється: зрізана піраміда то наближається до нього, то віддаляється.

Мал. 1

Умовні позначення для фіксування: – бачить зрізану піраміду, що наближається; – бачить зрізану піраміду, що віддаляється, йде всередину. Підрахувати, скільки разів протягом 1 хвилини у підлітка змінилося сприйняття малюнка.

Найчастіше у підлітків 14-15 років коливання уваги у межах 10-40 разів на хвилину. Природно, чим менший цей результат, тим краще. Якщо зміна сприйняття відбувається не частіше 10 разів – увага стала, якщо частіше 40 разів – не стала. В останньому разі увагу слід тренувати, затримуючи її з допомогою вольових зусиль на певному об’єкті.

Завдання 2. Визначення сталості уваги підлітка (тривалість затримання її на чомусь, опірність стомлюваності та відволіканню).

З цією метою дорослий засікає час, протягом якого підліток може за допомогою вольового зусилля втримати сприйняття мал. 1 в одній позиції: бачить зрізану піраміду, яка тільки віддаляється або яка тільки йде всередину.

Звичайно у підлітків увага затримується протягом 20-40 секунд. Часто цей показник буває меншим, а дуже рідко – більший за 1 хвилину. Сталість уваги можна поліпшити тренуванням. У дорослої людини вона може доходити до 20 хвилин.

Завдання 3. Визначення обсягу уваги підлітка, тобто спостережливості (кількість об’єктів, що сприймаються одночасно).

Одержавши аркуш паперу із зображенням фігур (мал. 2), підліток розглядає їх протягом 1 секунди й одразу прикриває другим аркушем паперу. Записує, які фігури намальовані і які цифри вписані в кожну фігуру. Перевіряє свої записи, підраховує: а) скільки фігур правильно запам¢ятав; б) скільки цифр правильно сприйняв; в) скільки цифр правильно вписав у фігури.

Обсяг уваги визначається сумою показників а,б,в.

Примітка: для роботи з кількома групами підлітків рекомендуємо підготувати різні малюнки; можна змінювати цифри та фігури, розмалювати їх у різні кольори. У цьому разі краще обмежитися трьома цифрами і трьома фігурами.

Відтворювати малюнок діти будуть у такій послідовності: а) які цифри зображені; б) яка цифра в якій фігурі; в) який колір має кожна фігура.

Обсяг уваги відповідає кількості правильних відповідей. Якщо він дорівнює числу 7±2, підліткові притаманний великий обсяг уваги, якщо менше 5 – обсяг уваги незначний і його слід поліпшувати вправами.

Мал. 2

Завдання 4. Визначення особливості розподілу уваги підлітка (вміння одночасно робити кілька справ).

Дорослий засікає час, протягом якого підліток називає по черзі цифри від 1 до 20, одночасно записуючи їх у зворотному напрямі.

Чим менше витрачено часу і зроблено помилок, тим краще розподілена увага. Якщо завдання виконано протягом 30 сек. і зроблено не більше однієї помилки, то має місце високий розподіл уваги.

Завдання 5. Визначення особливості переключення уваги підлітка (перенесення останньої з одного об’єкта на інший).

Користуючись запропонованою таблицею (мал. 3), підліток визначає, за який час (у секундах) він зумів:

§ показати олівцем арабські цифри у зростаючому порядку від 1 до 25;

§ показати римські цифри у зворотному порядку від ХХІV до 1;

§ показати навперемінно арабські цифри у зростаючому порядку, а римські – у зворотному: 1, XXIV, 2, XXXIII, 3, XXII і т.ін.

	IV		VI			XII
	XIII			II	XVІ	ХІХ
IX			XV		ХХІІI
		XVІІ	VIIІ			XXIV
XIV			X	XX	І	VII
XX1	III		V
	XVIIІ	X1		ХХІІ

Мал. 3

Переключення уваги = в- (а + б)

48

Чим менший результат, тим краще в підлітка розвинене переключення уваги. Уважається, що результат, який не перевищує 1, є показником досить розвиненого переключення уваги.

Завдання 6. Визначення особливості концентрації уваги підлітка (ступінь її зосередженості тільки на одному об¢єкті).

Перед ним текст. Переглядаючи його рядок за рядком зліва направо, підліток викреслює якомога швидше без помилок літери “о” перед “в” і “о” після “р”. Працює протягом 2 хвилин, після чого ставить у тексті вертикальну риску.

“Великі фізичні та хімічні відкриття не робились і не робляться ізольовано одним якимсь ученим або ізольованою групою вчених однієї країни; вони дістають вияв у результаті довгого ряду досліджень, зроблених ученими різних країн протягом багатьох років, десятиліть і навіть століть. Той, кого звичайно прийнято вважати автором даного відкриття, не міг не спиратися на всю сукупність попередніх досліджень речовини; його заслуга значною мірою полягає в тому, що він підсумував наявні в цих дослідженнях елементи майбутнього великого відкриття і висловив з них – як результат їх подальшого розвитку та узагальнення – новий закон природи, нове природничонаукове поняття або нову наукову теорію.

Про інтернаціональний характер науки свідчать генезис і зміст самих фізичних та хімічних відкриттів, наприклад, таких, як відкриття Лавуазьє і Дальтона, Фарадея і Максвелла, Менделєєва і Бутлерова, Планка і Резерфорда, Ейнштейна і Бора. Не меншою мірою про це свідчить подальший розвиток та розробка здійснених відкриттів, які викликають тим сильніший резонанс у світі науки, чим видатнішими є відкриття. Про це ми можемо судити з історії всіх тільки що названих відкриттів і багатьох інших.

Але перш ніж перейти до аналізу конкретних історичних зв¢язків між ученими різних країн, між їхніми поглядами, необхідно охарактеризувати деякі особливості світової науки про речовину”.

Необхідно підрахувати:

а)скільки знаків підліток встиг переглянути; б)скільки знаків викреслено правильно; в)скільки знаків пропущено.

Концентрація уваги = а х б ___

а + в

Якщо вдалося набрати більше 8 балів – з концентрацією уваги все гаразд. Якщо ні – підліток недостатньо зосереджений, це може завадити його творчим намірам.

Дата добавления: 2015-11-30