Вправи на вміння слухати

1. "Чи вміємо ми слухати?"

а) Учасники стоять у колі. За командою ведучого кожен починає ділитися з групою своїми проблемами, але всі говорять одночасно. Це продовжується до сигналу ведучого. Після цього учасники діляться своїми враженнями.

б) Члени групи рахуються на перший-другий. Перші номери вихо­дять за двері і отримують завдання розказати, як вони сьогодні провели ранок (тема розповіді може бути іншою). Другі номери отримують завдан­ня не слухати своїх співрозмовників і будь-яким чином показують свою незацікавленість тим, про що розповідає співрозмовник, але після того, як ведучий подасть сигнал (наприклад, плесне в долоні), вони повинні проявити надмірну зацікавленість розмовою.

Після закінчення вправи перші номери діляться своїми враженнями та обговорюють вміння, якими необхідно оволодіти, щоб стати добрим співрозмовником.

2. "Плечима до плечей"

Двоє учасників сідають плечима один до одного і розмовляють на довільну тему протягом 3-5 хвилин. Після цього вони діляться своїми враженнями і відповідають на питання:

Чи це нагадувало знайому життєву ситуацію (наприклад, телефонну розмову)? Чим відрізнялося? Чи було легко розмовляти? Чи легко бути відвертим?

3. "3агальна увага"

Всі учасники будь-якими способами, крім фізичної взаємодії, намагаються привернути до себе увагу оточуючих.

Після закінчення ведучий пропонує визначити, кому це вдалося найкраще. Які способи він застосовував?

Дана вправа особливо корисна для невпевнених у собі молодих людей, які звикли залишатися непомітними, не вміють привернути уваги до себе, своїх потреб.

4. "Прохання"

Члени групи обирають учасника, який буде виконувати прохання інших. Вони почергово звертаються до нього з будь-яким проханням, наприклад: "Відкрий, будь ласка, вікно". Учасник відповідає: "Я відкрив вікно. Той, хто просив, має відповісти: "Дякую". Якщо він забуде сказати такі слова, то сам починає виконувати команди інших.

Ці вправи спрямовані на розвиток спостережливості у спілкуванні з іншими, вміння "читати" невербальні сигнали.

5. "Від чого залежить відповідь?"

а) Учасники створюють коло (обличчям назовні). Ведучий заздалегідь з ними домовляється, що ті, хто має закриту позу (перехрещені руки або ноги), на будь-які запитання відповідають "ні", хто має відкриту – "так". За межами кола знаходяться 3-4 учасники, які ставлять закриті запи­тання (на які дається відповідь "так" або "ні") тим, які знаходяться у колі. Вони повинні з’ясувати, від чого залежить та чи інша відповідь.

б) 3-4 учасники виходять за двері. Вони виконують роль продавців. Решті учасників пропонується завдання: "Ви група людей, яка планує доб­ре відпочити на природі. Ви купуєте у супермаркеті товари, що почина­ються на букву... (називається будь-яка буква)”.

Продавці пропонують відповідний товар і отримують відповідь "так" або "ні". Вони відгадують, від чого залежала відповідь.

Після закінчення обговорюється, що допомогло "продавцям" виконати завдання.

6. "Вгадай, у кого знаходиться предмет"

Учасники сідають у коло і вибирають одного, хто буде відгадувати. За сигналом ведучого вони непомітно передають за спинами шарик або явись інший маленький предмет. Той, хто відгадує, стоїть у центрі кола і повинен за виразом обличчя визначити, в чиїх руках знаходиться предмет.

7. "Тарабарщина"

Учасникам пропонується за допомогою "тарабарщини" розіграти якісь ситуацію, наприклад: мати просить дочку, яка дивиться телевізор, пі­ти з нею на базар, або показати діалог двох дівчат, одна з яких хоче піти на балет, а друга на танці. Ситуацію і перебіг подій "актори" обговорюють між собою, а група відгадує, про що йшлося.

8. "Розмова через скло"

Група обирає двох учасників, яким ведучий говорить, що їх розділяє скло. Розмовляти заборонено, тому що партнер все одно не чує. Не домовляючись з партнером про зміст розмови, треба передати через скло інформацію і отримати відповідь на неї.

Коли пара працює, решта учасників спостерігає без коментарів. Після виконання завдання відбувається обговорення.

Дата добавления: 2015-11-30