Читайте также:
|
Уже більш 10 років інститут соціальних педагогів-професіоналів, що формується в Україні, багато що може зробити для забезпечення соціально-педагогічної підтримки, захисту прав та інтересів дітей і підлітків, а саме:
§ формування в учнів комплексу соціальних знань і вмінь, необхідних для самопізнання, формування нормативної соціальної поведінки, оптимальної вибудови своїх відношень з оточуючими;
§ соціально-педагогічну профілактику відхиленої (девіантної) поведінки;
§ соціально-педагогічну корекцію поведінки опікуваних та їхні соціальні зв’язки;
§ програмування діяльності, адекватної можливостям дитини;
§ організацію взаємодії соціальних інститутів у вирішенні найбільш гострих соціально-педагогічних проблем;
§ реабілітацію несприятливого освітнього середовища.
Соціальні педагоги можуть допомогти освітнім установам, завдання яких в умовах нинішнього проблемного стану середовища соціалізації дітей і підлітків в Україні значно ускладнились.
Саме на соціального педагога покладена місія, що раніше не мала місця в загальноосвітній школі: бути гарантом прав та інтересів дітей, створювати комфортні умови для їхньої життєдіяльності. Він виконує роль соціального регулятора у вирішенні життєвих проблем дитини в сім’ї, школі, різноманітних соціальних групах.
Діяльність соціального педагога не обмежується межами своєї освітньої установи. Тому він спеціаліст, що працює в соціальному середовищі з соціумом різних рівнів: сім’ями, освітні установи, вулиця, державні установи. Його діяльність спрямована на педагогічно доцільне перетворення соціального середовища посередництвом позитивної зміни стану соціокультурної ситуації в мікрорайоні. Гуманізація і педагогізація середовища – це мета і духовно-моральна основа діяльності соціального педагога.
Від соціального педагога чекають індивідуальної допомоги дитині в інтересах її соціально-педагогічної реабілітації, у подоланні психологічних, педагогічних, соціальних бар’єрів, що заважають успішній навчальній діяльності і самореалізації учнів.
Примірна модель системи діяльності соціального педагога загальноосвітньої школи виглядає таким чином:
І етап
Складові діяльності:
§ формування цілей і завдань соціально-педагогічної діяльності;
§ вибір головних орієнтирів в організації соціально-педагогічної діяльності.
Цілі й орієнтири можуть бути такими:
1. Забезпечити учням соціально-педагогічну підтримку, турботу, сприяти дітям групи соціального ризику у виборі оптимального варіанта навчання (форми навчання, які сприяли б розвитку дитини і збереження її біоенергоресурсів), мінімізувати факти другорічництва й виключити їх у період навчання в V-VI класах. Це можливо на основі використання індивідуального й особистісного підходів.
2. За рахунок просвітницької, соціально-профілактичної (загальної і індивідуальної) роботи, через залучення дітей і батьків до різноманітних видів діяльності, організацію їхніх соціальних ініціатив досягти такого рівня мотивації соціально-корисної діяльності, за якої будуть практично виключені будь-які правопорушення або злочини з боку учнів.
3. Сприяти розвитку учнів на основі загальнолюдських цінностей, формуванню у них відповідних ціннісних орієнтацій, що виявляються у між особистісних стосунках.
Завдання:
а) Загальна соціально-педагогічна діагностика контингенту учнів школи (діагностика умов життєдіяльності учнів у школі, сім’ї і соціумі), формування уявлень про їхнє проблемне поле на основі даних діагностики;
б) дослідження соціокультурної ситуації розвитку дітей і підлітків у мікрорайоні;
в) дослідження соціально-педагогічного потенціалу на рівні школи і мікрорайону (пошук активних досліджених сил-суб’єктів соціально-педагогічної діяльності).
ІІ етап
1. Реалізація цілей і завдань І етапу.
2. Планування, програмування, проектування соціально-педагогічної діяльності її суб’єктами.
3. Здійснення активної соціально-педагогічної підтримки, реабілітаційного соціально-педагогічного сприяння учням.
4. Використовуючи можливості мікрорайону й міста (соціальні структури, служби, студентство, творчу молодь, ветеранські об’єднання), проведення просвітницької, профілактичної роботи з одночасним залученням учнів у різноманітні види діяльності.
5. Дослідження ступеня задоволеності учнів і батьків шкільним середовищем.
6. Проведення професіонально-орієнтаційної діагностики майбутніх випускників ІХ, ХІ класів (з акцентуванням уваги на групу соціального ризику).
7. Симптоматична діагностика педагогічно неспроможних, маргінальних та інших сімей групи соціального ризику, надання їм відповідної допомоги.
8. Робота з педагогами по розвитку педагогічної рефлексії, емпатії у стосунках з дітьми.
9. Залучення батьків до соціально-педагогічної діяльності.
ІІІ етап
1. Прогнозування працевлаштування випускників, що відносяться до групи соціального ризику. Попереднє знайомство з навчальними закладами, які обрали діти.
2. Здійснення соціально-педагогічної профілактичної роботи з мінімізації негативного прогнозу (неуспішності) в навчальній діяльності (малі педагогічні ради, соціально-педагогічні консіліуми, консультаційні групи).
3. Прогнозування орієнтації літнього відпочинку дітей групи соціального ризику.
4. Надання реальної допомоги в працевлаштуванні випускників.
5. Підведення підсумків соціально-педагогічної діяльності.
Дата добавления: 2015-11-30; просмотров: 44 | Нарушение авторских прав