Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Варіанти розв'язання

Ф Справа не в тому, скільки ти заробляєш, а в тому, за скільки ти себе про­даєш.

Ф То що? Мені б таке «щастя» не підійшло. А втім, у тебе дійсно є привілеї: постаріти в ЗО років, коли стане «пенсійним» твій зовнішній вигляд: розтрачене здоров'я, сіра шкіра, мішки та зморшки під очима від нічних пильнувань замість сну та цілий букет гінекологічних захворю­вань. Бажати подальших успіхів на шляху до твого «світлого майбутнь­ого»? Але дай Бог, щоб тобі це пробачили твої майбутні діти.

Ф Так, ти заробляєш гроші, але розмінюєш і втрачаєш головніше за гроші — своє життя. А хто розмінює його на копійки, той повільно втра­чає і себе, і його.

Ф Уяви себе на вершині гори. Звідти східці ведуть униз. Верхня сходин­ка — для «інтердівчаток», які часто після вечері в ресторані снідають у шкірвендиспансері. Минає час, і ти опускаєшся на сходинку нижче, до дівчат «вітчизняних», що їх, як в одній пісні співається, приводять додо­му, наче блудних собак..». А потім ще нижче — і ти серед тих, що нази­ваються «плечовими», або «далекобійницями», час від часу нагород­жують водіїв гидкою заразою. Нарешті, уяви себе на вокзалі. Тобі років 30—35, а на вигляд 60. Підходиш до клієнта, щоб узяв тебе за трояк. Це і є твій шлях «вгору сходами, що ведуть донизу».

Ф Я дійсно заробляю менше, але мене не використовують, щоб потім викинути на смітник, як непотріб.

Ф Тоді тобі не залишається нічого іншого, як зареєструватись у подат­ковій інспекції.

Ф Іро, я дуже хвилююсь за тебе і не хочу, щоб ти згодом продавалась за копійки.

Ф Я знаю «дівчаток», які свого часу також заробляли багато грошей. Од­на доживає свій вік на самоті і вже ніколи не зможе мати дітей. Друга опинилась на вулиці без професії, без даху над головою і хліба. А тре­тя — третя померла від важкої хвороби. Вирішуй, яким шляхом йтимеш далі...

Ф Спокійно скажу: «Вибач, я забуваю, що зароблені гроші ти перерахо­вуєш у благодійні фонди. Моя тобі порада: нарощуй потужність, тоді і "слава" про тебе поширюватиметься з неабияким розмахом...»

Ф Те, що ти заробляєш за ніч більше, ніж я за місяць,— прекрасно. Бідо­лашна ж ти. Мабуть, дуже багато працюєш уночі і дуже зморюєшся. На­ступного разу попереджай мене перед уроком, і я жалітиму тебе.


24

Ф Мені шкода, що ти не розумієш простої істини: якою б не була краси­вою річ, вона від частого використання швидко зношується. А живий організм від такого виснаження вночі зношується ще швидше.

Ф Раджу думати не тільки про процес, а й про результат, бо разом з грішми можна придбати такий "подарунок", що заробітків не вистачить на лікування. Корисним і гарним є те, що гарно закінчується...

Ф Товарно-грошові відносини тому і називаються товарно-грошовими, що за гроші продають товар. А яким товаром торгуєш ти?

Ф Єдиний метод, яким можна було б вплинути на цю дівчину,— це вибух силою в 500 кілотонн, тобто досить сильне потрясіння...

Ф Варто співчутливо промовчати. А вдома придумати таку жахливу історію про дівчину з подібною поведінкою!.. А через день-два науроці чи на виховній годині розповісти її в класі, абсолютно не згадуючи цієї дівчини. Думаю, що це б привело до вибуху в невідомості. Будь-що слід дуже постаратися.

Ф Вибач за те, що втручаюсь в особисте. Отже, ти калічиш своє життя свідомо? Цей шлях веде, як правило, до інвалідності, за яку вже плати­ти не будуть. Є ще один шлях — зупинитись. А третього немає — то все ілюзії.

Ситуація № 19

Галя опустила очі: «У нас в класі всі дівчата уже дружать з хлопця­ми, тільки я ні з ким не зустрічаюсь. Не можу сказати, що я негарна, і одягаюсь непогано. Проте мене ніхто не помічає. Дівчата приходять у школу, розповідають, як провели вечір, а мені розповідати нічого. Невже так і не буде в мене першого кохання? Подруги кажуть, що я надто скромна, а сором'язливість сьогодні не в моді. Напевно, вони мають рацію, бо на таких, як я, ніхто уваги не звертає, нікому не ціка­во, що в мене на душі,— головне, щоб було весело, щоб на дискотеки ходила, вміла палити, випивати...».


Дата добавления: 2015-11-30; просмотров: 18 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.005 сек.)