Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Розділ XII. Стаття 148

Читайте также:
  1. До розділу V. Міжнародно-правові стандарти місцевого самоврядування
  2. До розділу XVI. Муніципальні асоціації в Україні
  3. До розділу XXI. Муніципальний процес в україні 1 страница
  4. До розділу XXI. Муніципальний процес в україні 2 страница
  5. До розділу XXI. Муніципальний процес в україні 3 страница
  6. До розділу XXI. Муніципальний процес в україні 4 страница
  7. До розділу XXI. Муніципальний процес в україні 5 страница

 

влади. Участь у процедурі формування органу конституційної юрисдикції не однієї-двох, а всіх гілок влади найповніше враховує вимоги принципу поділу влади. Подібний порядок формування суду діє в Болгарії, Грузії, Іспанії, Італії, Південній Кореї, Мадагаскарі, Молдові, Монголії та деяких інших країнах.

Якщо звернутися до світового досвіду, то можна знайти різні варіанти вирішення питання щодо кількості суддів. Кількість суддів конституційних судів (рад) у країнах Західної Європи становить від дев'яти до шістнадцяти (Франція – дев'ять, Греція, Бельгія, Іспанія – дванадцять, Португалія – тринадцять, Італія – п'ятнадцять, ФРН – шістнадцять). У більшості країн СНД і Балтії кількість суддів конституційних судів варіюється від п'яти до дев'ятнадцяти (Естонія – п'ять, Молдова – шість, Латвія, Узбекистан, Таджикистан – сім, Азербайджан, Вірменія, Грузія, Киргизстан, Литва – дев'ять, Білорусь – дванадцять, Росія – дев'ятнадцять). Це обумовлено особливістю завдань, які стоять перед конституційними судами, а також намаганням забезпечити у складі суду баланс суддів різних професійних і життєвих спрямувань та переконань.

Конституційний Суд України не має палат і здійснює свою діяльність як єдиний орган за процедурою пленарних засідань та засідань, на яких розглядаються всі питання, що потребують вирішення Конституційним Судом України, крім тих, що вирішуються на його пленарних засіданнях. Він повноважний розглядати справи по суті на своїх пленарних засіданнях за наявності не менше дванадцяти суддів Конституційного Суду України. Для розгляду питань щодо відкриття провадження у справах за конституційними поданнями та конституційними зверненнями у складі Конституційного Суду України утворюються колегії суддів. У разі прийняття колегією суддів Конституційного Суду України процесуальної ухвали про відмову у відкритті провадження у справі відповідні матеріали розглядаються на засіданні Конституційного Суду України, який вирішує питання щодо відкриття провадження у справі. Засідання Конституційного Суду України є повноважним, якщо на ньому присутні не менше одинадцяти суддів.

Слід наголосити на такій особливості організаційної структури окремих конституційних судів (Австрії, Туреччини, Швейцарії), як наявність інституту запасного судді, який не має ана- 742

логів у конституційних судах інших держав, хоча це, на нашу думку, є явищем позитивним.

Свої особливості має організація конституційного судочинства у Молдові, Швеції – наявність суддів-асистентів, які допомагають суддям у здійсненні їх функцій. Іншою вартою наслідування особливістю організації Верховного адміністративного суду Швеції є можливість для відставного судці за певних обставин бути суддею ad hoc.

Формування єдиного органу конституційної юрисдикції в Україні здійснюється шляхом призначення до його складу суддів Верховною Радою України, Президентом України та з'їздом суддів України. Кожен із зазначених суб'єктів формування Конституційного Суду України призначає по шість суддів.

Принцип призначення значно краще забезпечує професіоналізм судової діяльності, ніж виборність, оскільки виборці не дуже розуміються на професійних критеріях, які характеризують кандидата. Саме тому Конституційний Суд України формується шляхом процедури призначення.

Законом України «Про Конституційний Суд України» врегульовано порядок призначення суддів усіма суб'єктами формування Конституційного Суду України. Так, призначаючи суддів, Президент України проводить консультації з Прем'єр-міністром України та Міністром юстиції України щодо кандидатур на посади суддів. Про призначення особи на посаду судді Конституційного Суду України Президент України видає указ, скріплений підписами Прем'єр-міністра України та Міністра юстиції України.

Верховна Рада України відповідно до зазначеного Закону призначає суддів Конституційного Суду України таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів. Пропозиції щодо кандидатур на посади суддів вносить Голова Верховної Ради України. Може вносити пропозиції з цього питання також не менш як одна чверть народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України. Щодо кожної кандидатури на посаду судді відповідний комітет Верховної Ради України подає

• парламенту свої висновки. Призначеними на посади суддіввважаються кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів депутатів, але більше половини від конституційного складу Верховної Ради України. За результатами голосування оформ-

: ляється постанова Верховної Ради України про призначення

суддів Конституційного Суду України.


Дата добавления: 2015-11-30; просмотров: 23 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)