Розділ IV. Стаття 77

ня до проведення парламентських виборів. У країнах з іншим_и формами державного правління саме глава держави звичайно уповноважений призначати чергові і позачергові вибори.

Частиною 2 коментованої статті визначено загальні умови щодо проведення позачергових виборів до Верховної Ради України. Такі вибори призначає Президент України, і його відповідне повноваження має характер обов'язку, а не права. Вказаний характер повноваження Президента України призначати вибори непрямо засвідчує те, що акт, виданий на його реалізацію, не потребує скріплення відповідно до ч. 4 ст. 106 Конституції України. З урахуванням природи і сутності парламентських виборів відповідний акт Президента України є указом. Таку ж форму повинен мати акт про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України.

Умова проведення дострокових виборів до Верховної Ради України у період шістдесяти днів з дня опублікування рішення про дострокове припинення повноважень парламенту попереднього скликання є загалом об'єктивною, а сам відповідний підхід – загальноприйнятим. Проте така умова спричиняє фактичну відсутність протягом зазначеного періоду уповноваженого складу Верховної Ради України. З іншого боку, підготовка парламентських виборів потребує значних організаційних зусиль і тому є тривалою у часі. До того ж тим, хто балотується на виборах, потрібен час для проведення виборчої кампанії. Тому конституції звичайно встановлюють певні строки для підготовки та проведення як чергових, так і позачергових виборів (як правило, від одного до трьох місяців). Відлік цих строків розпочинається з різних дат: з дня закінчення строку повноважень парламенту попереднього скликання, з дня прийняття рішення про дострокове припинення його повноважень, з дня проголошення нових парламентських виборів тощо.

Коментоване положення Конституції України передбачає, що позачергові вибори проводяться в період шістдесяти днів з дня опублікування рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України. Це означає, що, по-перше, дату позачергових виборів призначає саме Президент України. По-друге, ця дата може бути визначена в межах відповідного періоду, але має бути реальною. В даному випадку шістдесятий день після дати опублікування рішення про дострокове припинення

повноважень Верховної Ради є не лише «верхньою межею» заз наченого періоду, а й орієнтиром для визначення конкретної дати виборів. По-третє, відлік строку (період) для визначення дати позачергових виборів розпочинається з дня офіційного опублікування указа Президента України про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України.

Фіксація дати чергових виборів до Верховної Ради України та їх чотирирічна циклічність спричиняють труднощі при встановленні строку повноважень парламенту, сформованого за результатами позачергових виборів. Зокрема, така складність виникає за умов дострокового припинення повноважень Верховної Ради України. Конституція України не містить застереження щодо закінчення строку повноважень Верховної Ради України, сформованої за результатами позачергових виборів, у конституційно визначений строк повноважень її попереднього складу. На день наступних чергових виборів строк, на який за результатами позачергових виборів обрані народні депутати України, може не дорівнювати визначеним в ч. 1 ст. 76 Конституції України чотирьом рокам.

У частині 3 коментованої статті визначено правову форму встановлення порядку проведення виборів народних депутатів України, якою є закон. Законодавче регулювання виборів є загальноприйнятим явищем. Підзаконні акти, прийняті з відповідних питань, можуть відігравати лише допоміжну роль, а самі ці акти мають бути видані на основі Конституції та законів про вибори та на їх виконання. Віднесеність сфери організації і порядку проведення виборів до регулювання виключно законами зафіксована п. 20 ч. 1 ст. 92 Конституції України.

У Конституції України, на відміну від основних законів ряду інших держав, не визначено, за якою виборчою системою проводяться парламентські вибори. За чинним Законом України від 18 жовтня 2001 р. «Про вибори народних депутатів України» встановлено так звану змішану (мажоритарно-пропорційну) виборчу систему.

В основу мажоритаризму на виборах до Верховної Ради України покладено принцип відносної більшості, коли обраним визнається той кандидат, який отримав більше голосів, ніж кожний окремий його конкурент, хоча це може становити менше Половини голосів, поданих в окрузі. В такий спосіб обирається половина складу Верховної Ради України. Інша половина оби-

Дата добавления: 2015-11-30