Розділ IV. Стаття 76

вимог, адресованих депутатам. Наприклад, у ст. 79 Конституції України визначена вимога складання народними депутатами Ук, раїни присяги і сформульоване застереження щодо втрати депутатського мандата в разі відмови скласти присягу. При цьому повноваження народних депутатів починаються з моменту складання присяги. На увагу також заслуговує положення ч. 2 ст. 82 Конституції України, згідно з яким Верховна Рада України є повноважною за умови обрання не менш як двох третин від її конституційного складу. З іншого боку, реалізація повноважень депутатів є залежною від наявності уповноваженого парламенту: ч. 1 ст. 81 Конституції України встановлено, що повноваження народних депутатів України припиняються одночасно з припиненням повноважень Верховної Ради України.

Повноваження народних депутатів України, зокрема у Верховній Раді України, не складають у сумі повноваження парламенту. Зазначені повноваження певною мірою «розведені». Проте визначені в ст. 85 та інших статтях Конституції України повноваження Верховної Ради України об'єктивно можуть бути здійснені тільки за наявності кворуму і відповідної депутатської діяльності. Можна вважати, що здійснення парламентом своїх повноважень вимагає колективного здійснення депутатами їх повноважень у парламенті.

Ще більш «розведені» повноваження парламенту і повноваження депутатів у тих випадках, коли останні реалізуються поза безпосередньо парламентською діяльністю депутатів. Відповідні повноваження викладено в Законі України «Про статус народного депутата України». Прикладом таких повноважень є право на депутатське звернення. І хоча депутати зберігають свій статус виключно за умов існування уповноваженого парламенту, саме депутатські мандати є ключовим елементом у забезпеченні парламенту якості представницького органу державної влади.

В частині другій коментованої статті встановлено кваліфікаційні вимоги щодо кандидата в народні депутати України.

Найбільш загальною вимогою є наявність у кандидата громадянства України. Громадянство визначає постійний правовий зв'язок індивіда та держави, який знаходить вияв в їх взаємних правах та обов'язках. З такого зв'язку, зокрема, може випливати наявність у відповідного індивіда виборчого права. Виборче право іноді визнається одним з так званих власне політичних прав,

тобто таких прав, реалізація яких безпосередньо слугує формуванню певних ланок державного механізму. В ч. 2 ст. 81 Конституції України серед підстав дострокового припинення повноважень народного депутата України встановлено припинення його

громадянства.

Частина друга коментованої статті містить також вимогу наявності у кандидата в народні депутати України активного виборчого права, а також встановлює віковий ценз і ценз осілості.

Між активним і пасивним виборчим правом існує органічний зв'язок. Індивід, який не має права голосу на виборах, реально не може брати участь у здійсненні владарювання на основі виборного представництва. При цьому невдалим є формулювання щодо «права бути обраним», адже у виборців відсутній обов'язок обирати конкретну особу, яка балотується. Точніше було б говорити про право обиратися, тобто балотуватися на виборах.

Об'єктивною вимогою є віковий ценз для кандидата у народні депутати України. Такий ценз завжди зумовлювався необхідністю набуття відповідним громадянином життєвого досвіду, достатнього для активної політичної діяльності. Якщо віковий ценз для виборців традиційно пов'язувався із загальною правоздатністю особи, то межа вікового цензу для тих, хто балотується, значною мірою визначається суб'єктивно, виходячи з доцільності. Світовий досвід засвідчує, що віковий ценз для кандидатів У депутати визначається по-різному. В ряді країн він збігається з віковим цензом для активного виборчого права і становить 18 років. В інших країнах він більший і становить 21, 23 і 25 років відповідно. За радянських часів зазначені вікові цензи збігалися і Дорівнювали саме 18 років. Законом України «Про назву, структуру і кількісний склад нового парламенту України» віковий ценз Для кандидатів у народні депутати України було визначено у 25 Років. Зниження вікового цензу для пасивного виборчого права за чинною Конституцією України створило юридичні умови для розширення кола тих, хто може балотуватися на виборах народних депутатів України, для участі молоді у виборчому процесі.

Ценз осілості не завжди передбачений конституціями стосовно парламентських виборів. Характерно, що вимога до кандидата У народні депутати України проживати в Україні протягом останніх п'яти років, яка вперше визначена саме в чинній Конституції, кореспондується передбаченій ст. 9 Закону України «Про

243-172

Дата добавления: 2015-11-30