Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Розділ 7. Частина перша

Читайте также:
  1. VI – перша пол. ХІІІ ст.
  2. VI-перша пол. ХІІІ ст.
  3. Вступна частина
  4. До розділу V. Міжнародно-правові стандарти місцевого самоврядування
  5. До розділу XVI. Муніципальні асоціації в Україні
  6. До розділу XXI. Муніципальний процес в україні 1 страница
  7. До розділу XXI. Муніципальний процес в україні 2 страница

ІV

1. Мен-цзи сказав: “Усі речі перебувають у мені.

2. Немає більшої радості, ніж, звертаючись усередину себе, досягти щирості.

3. Немає коротшого [шляху] для досягнення гуманності, ніж у своїх діях намагатися бути терпимим [стосовно інших]”.

V

Мен-цзи сказав: “Є багато людей, які діють, не маючи чіткого розуміння; роблять усе за звичкою, не вникаючи глибоко, і тому хоча вони все життя йдуть за дао, але самого дао не розуміють”.

Мен-цзи сказав: “Людина не може бути без сорому. Але той, хто засоромився своєї безсоромності, не буде після цього безсоромним”.

XІV

1. Мен-цзи сказав: “Добре слово не так глибоко проникає в душу людини, як репутація доброго.

2. Добре керівництво не так завойовує [симпатії] народу, як добре навчання.

3. Добре керівництво – народ боїться його; добре навчання – народ любить його. Добре керівництво знаходить багатство народу; добре навчання отримує серця народу”.

XV

1. Мен-цзи сказав: “Уміння, [отримане] без навчання, – це вроджений талант; знання, знайдені без роздумів, – це вроджені знання.


2. Немовлята, яких [ще] носять на руках, уміють любити своїх батьків; коли вони підростають, то вміють шанувати своїх старших братів.

3. Любити батьків – це [прояв] гуманності (жень); шанувати старшого брата – це [прояв] почуття обов’язку (і). Немає нічого [важливішого], ніж поширювати ці почуття на всю Піднебесну”.

XVІІ

Мен-цзи сказав: “Не роби того, що не треба робити; не бажай того, чого не слід бажати, – [завжди] роби тільки так”.

XXXVІІІ

Мен-цзи сказав: “[Наше] тіло з [усіма його] функціями дано нам від природи. Але тільки будучи великомудрим можна відповідати своїй фізичній організації”.

 

“Вчення про середину”

(або “Рівновага й виваженість”, “Чжун’юн”)

 

“Чжун’юн” («中庸») первісно є 31-им розділом “Книги обрядів” (“Ліцзі”, «礼记»), що входить до канонічного конфуціанського “П’ятикнижжя” («五经»). За епохи Сун (960-1279) “Чжун’юн” було виділено філософами-неоконфуціанцями Чен І та Чжу Сі в окремий трактат і включено до “Чотирикнижжя” («四书») разом із працями “Лунь’юй” («论语»), “Дасюе” («大学») та “Мен-цзи” («孟子»). У наведеному нижче перекладі курсивом виділено коментарі до трактату, зроблені Чжу Сі. Він також поділив трактат на розділи (чжани, 章) і дав їм назви.

Учитель Чен-цзи [162] сказав: “Те, що не збочується, зветься рівновагою. Те, що не [піддається] змінам, зветься виваженістю. Рівновага є праведним благом Піднебесної. Виваженість є встановленим порядком Піднебесної”. Ці слова як сутність учення послідовники Конфуція передавали з покоління в покоління. Цзи Си [163] непокоївся, що з часом [точність переказу] втратиться, тому занотував усе в книгу, яку передав Мен-цзи [164]. Його книга на початку виголошує принцип єдиного, всередині розсипається силою-силенною речей і наприкінці знову зливається у принцип єдиного. Вивільняючись, заповнювати всі шість сторін Усесвіту [165], згортаючись, сховатися в найдрібнішому; мати невичерпну глибину, – усе це є [ознаками] справжнього вчення. Сумлінний учень упертістю та наполегливістю опанує [його] й користуватиметься все життя, бо ж [воно] невичерпне.


Дата добавления: 2015-11-30; просмотров: 24 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)