І. Барон де Монтеск’є (1689-1755): конституційна основа.

ЛЕКЦІЯ: ФРАНЦУЗЬКА ІДЕЯ СВОБОДИ Й ВЕЛИКА РЕВОЛЮЦІЯ

ПЛАН:

І. Барон де Монтеск’є (1689-1755): конституційна основа.

ІІ. Руссо і революція. Соціальний контракт Руссо (1762)

ІІІ. Франція і революція.

1) Франція напередодні революції.

2) Універсальні ідеї французької революції.

3) Терор натомість свободи

ІУ. Висновок.

Проблемне питання до теми: що ви думаєте про характер людей які перебувають при владі в конкретній країні й політику та життя людей в цій країні?

Література:

Руссо, Жан-Жак. Про суспільну угоду, або принципи політичного права / Пер. з фр. та ком. О. Хома. — К: Port-Royal, 2001. — 349 с. Складання, переклад з французької, заключна стаття, коментарі, довідкові матеріали О. І. Хоми. – С. 23-55, 121-164, 186-189.

(Відкрита в Інтернеті: http://litopys.org.ua/rousseau/rous.htm)

Токвіль А. Давній порядок і революція. – К.: К.: Юніверс, 2000. – С. 12-16, 27-37, 74-78, 91-100,124-133,175-183.

Пейн Т. Права людини. – К.: Розділ: Декларація прав людини й громадянина.

Додаткова література:

Цвейг Стефан. Жозеф Фуше.

Карлейль Томас. История Французской революции. – Москва: Мысль, 1991.

Napoleon’s Proclamation to his Troops after the Battle of Austerlitz (1805)

ВСТУП.

Спадок Рузвельта: ціна Американської демократії.

v За безпеку й добробут американці поступилися тим, що поклалися на великий, потужний, бюрократичний, затратний і нав’язливий федеральний уряд.

v За це американці заплатили такою ставкою податків, про яку не думали навіть найбільш деспотичні фараони.

Американська й Французька революції були двома найпотужнішими подіями в історії свободи, схожими й взаємопов’язаними, проте зовсім з протилежними наслідками. Причини цих відмінностей лежать походять з історії розвитку ідей та інституцій, але залежать також від характерів і мотивів людей, які спричинилися до цих великих подій. Кінцевим продуктом Американської революції стала Конституція, яка вже понад 200 років продовжує запевняти благословенну свободу. Спадок Французької революції був далеко не однозначним. Ідеї свободи, рівності й братерства часом були поглинуті силами деспотизму й пораженства.

Але саме Французька Революція виявилася головною подією не просто європейської історії до сьогодні, але й головним чинником здійснення свободи в Європейській історії ХІХ-ХХ століть.

Рене Декарт:

Вольтер:

Дідро:

Даламбер:

І. Барон де Монтеск’є (1689-1755): конституційна основа.

v Згідно з філософією Монтеск’є – найбільші політичні мислителі античності, Платон, Аристотель, Полібій, вірили, що політичне суспільство прогресує завдяки законодавству (through a cycle of constitutions).

v Він вірив, що такий кодекс стосується незмінних законів історії, це теорії, яка глибоко вплинула на американських засновників.

Французька цивілізація кінця ХУІІІ – поч.. ХІХ століть була визначальною в Європі. Французька філософія відіграла вагому роль для Американської революції, обґрунтовані в ній ідеї свободи й рівності були втілені в контекст світогляду американських батьків-засновників.

Монтеск’є з аймає особливо важливе значення в розгортанні американської революції. Він був людиною, яка покладалася на силу розуму й висунув раціональне обґрунтування ідеї свободи:

політика повинна спиратися на історичний досвід;

враховувати не тільки емпіричні обставини, але й кліматичні;

конституція держави повинна відповідати ідеї балансу влади заради гарантування свободи народу;

розділення законодавчо, судової й виконавчої влад має бути покладене в основу балансу сил народу і влади;

конституція повинна бути оживлена громадянськими чеснотами;

ІІ. Цілком інакше підходив Жан Жак Руссо (1712-1788):

v підкреслював важливість покладання на інтуїцію й почуття, навіть на ірраціональність;

v ідея природи, як базової для підходу до людини й суспільного життя; відхід від природи – причина людського лиха;

v цивілізація засвідчує відхід від природи як вона є в собі;

v належно сконструйоване суспільство може й повинне змінити людську природу;

v добре сконструйоване суспільство може зробити людину кращою, аніж вона є; це означає, що політичні інструменти стають головними в житті людей;

v ідея зміни людської природи: людина, щоб стати вільною, має бути змінена!; Засновники США й автори американської конституції не приймали цієї ідеї – вони вважали, що людська природа ніколи не може бути змінена, вона є такою від Бога. Руссо ж був атеїстично налаштований;

v Руссо прагнув реконструювати чоловіка й жінку;

v На відміну від Монтескє, який обґрунтовував необхідність поділу владу, Руссо вважав, що влада має бути втілена в єдиній загальній волі; відповідно, кожна людина має підлягати не лише в політичному сенсі, але й в сенсі мислення й свободи слова – такій загальній волі. Він стояв на позиції, що ціле є більшим за його частини, а отже, як йому здавалося, індивіди повинні підлягати волі загальній.

v Загальна воля не може бути виражена через Конституцію чи закони, але повинна виражатися через волю великого Лідера.

v Руссо вважав, що кожен народ має свої особливі характеристики, які виражаються в національній волі.

v Руссо звертається до характеристики суспільної ролі тогочасного середнього класу, яким була французька буржуазія. Він дає негативну оцінку буржуазії загалом, ототожнюючи інтереси цього суспільного класу з наживою й грошима.

Дата добавления: 2015-11-30