|
Читайте также: |
/. Інформативний реферат 'має зміст критичної рецензії на педагогічний твір, документ або цикл взаємопов'язаних робіт, що містять основні фактичні та теоретичні відомості. У такому рефераті мають бути зазначені: оцінка актуальності роботи, яка рецензується; короткий виклад теоретичної позиції автора роботи, котра рецензується, її критичний аналіз; доведення особистісної позиції з даної проблематики та висновки.
2. Розширений, або зведений (багатоджерельний, оглядовий) реферат містить відомості про певну кількість опублікованих документів з конкретної теми. Тобто, в ньому здійснюється аналітичний огляд педагогічної проблеми, побудований у вигляді викладу історії питання, що вивчається і досвіду його реалізації на сучасному етапі. Аналіз і порівняння робіт дає студентам уявлення про прогресивність авторських концепцій і бачення їх застосування в реальній практиці. Для цього необхідно проаналізувати теоретичні положення, які пропонувалися різними авторами і сформувати особистісне ставлення до визначених протиріч, а також накреслити шляхи вирішення піднятої проблеми. Зразок структури реферату.
Вступ
Розділ 1. Історія та теорія питання.
Розділ 2. Вирішення проблеми в сучасних умовах.
Висновки
Література
Реферат починається з викладу сутності проблеми. При
написанні реферату слід уникати зайвих фраз.
У вступі обґрунтовується актуальність теми, її особливості, значущість з огляду на соціальні потреби суспільства та розвиток наукової дошкільної педагогіки або практики виховання і навчання
дітей дошкільного віку.
У розділі 1 наводяться основні теоретичні, експериментальні дослідження з теми, зазначається, хто з учених минулого вивчав дану проблему, які ідеї висловлював. Визначаються сутність (основний зміст) проблеми, основні чинники (фактори, обставини), що зумовлюють розвиток явища або процесу, що вивчається. Наводиться перелік основних змістових аспектів проблеми, які розглядалися вченими. Визначаються недостатньо, досліджені питання, з'ясовуються причини їх слабкої
розробленості.
У розділі 2 дається поглиблений аналіз сучасного стану процесу або явища, тлумачення основних поглядів і позицій щодо проблеми. Особлива увага приділяється виявленню нових ідей та гіпотез, експериментальним даним, новим методикам, оригінальним підходам до вивчення проблеми. У цьому розділі подається аналіз практики. Висловлюються власні думки щодо перспектив розвитку
проблеми.
У вжжчиігалтподаються узагальнені умовиводи, ідеї, думки,
оцінки, пропозиції.
До списку літератури включають публікації переважно останніх 5-10 років. Особливу цінність мають роботи останнього року.
У додатках наводяться таблиці, схеми, якщо вони суттєво полегшують розуміння роботи.
Виклад матеріалу в рефераті має бути коротким і стислим. Слід використовувати синтаксичні конструкції, властиві мові наукових і державних документів, уникати складних граматичних зворотів. У рефераті бажано вживати стандартизовану термінологію, уникати незвичних термінів або пояснювати їх при першому згадуванні в тексті. Терміни, окремі слова і словосполучення можна замінювати абревіатурами і прийнятими текстовими скороченнями, значення яких зрозуміле з контексту.
Критеріями якісно підготовленого реферату є: «правильно оформлена робота - складений план (у вступі дається обґрунтування актуальності; в теоретичній основній частині розкривається головний зміст теми; у заключній частині подаються висновки та рекомендації), подана бібліографія, грамотно зроблені посилання на використані літературні джерела;
• повний і глибокий теоретичний виклад матеріалу, що базується на авторських роботах, котрі мають практичні висновки (тобто необхідно показати, як ідеї того чи іншого педагога сприяли подальшому розвитку педагогічних теорій, педагогічного досвіду, який вплив вони мали на сучасну дошкільну педагогіку).
У деяких випадках реферат рецензується, а в переважній більшості - оцінюється. СТАТТЯ
Стаття є одним із основних видів оперативної публікації. Вона містить виклад інформації про нові дослідження з конкретної тематики. її мета полягає в поданні одержаних результатів про проведену наукову роботу та перспективи використання їх у подальшій розробці цієї теми, а також визначенні нових актуальних проблем, що потребують свого
розв'язання.
Оптимальний обсяг статті, як правило, складає 6-12 сторінок (0,25-0,5 др. арк.). Вона друкується у фахових виданнях: журналах та наукових збірниках за відповідними рубриками. Тому інформація, що пропонується автором статті, не повинна виходити за межі тематики тієї чи іншої рубрики.
Згідно з Постановою Президії Вищої Атестаційної Комісії України від 15 січня 2003 р. № 7-05/1 "Про підвищення вимог до фахових видань, внесених до переліків ВАК України" подані до друку статті мають вміщувати такі необхідні елементи: "постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями; аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор, виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття; формулювання цілей статті (постановка завдання); виклад основного матеріалу дослідження з повним обгрунтуванням отриманих наукових результатів; висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку" (Бюлетень ВАК України. - 2003. - № 1. - С. 2.).
Тобто, умовно в тексті статті можна виділити такі
структурні елементи:
1. Вступ - постановка наукової проблеми, її актуальність, зв'язок з найважливішими завданнями, що постають перед Україною, значення для розвитку теорії і практики дошкільної освіти (1 абзац або 5-10 рядків);
2. Основні (останні за часом) дослідження і публікації, на які спирається автор; сучасні погляди на проблему; труднощі при розробці даного питання, виділення невирішених питань у межах загальної проблеми, котрим присвячена стаття (від 1/3 до 2 сторінок);
3. Формулювання мети статті (постановка завдання) -висловлюється головна ідея даної публікації, яка суттєво відрізняється від сучасних уявлень про проблему, доповнює або поглиблює вже відомі підходи; звертається увага на введення до наукового обігу нових фактів, висновків, рекомендацій, закономірностей або уточнення відомих раніше, але недостатньо вивчених. Мета статті випливає з постановки наукової проблеми та огляду основних публікацій з теми (1 абзац або 5-10 рядків);
4. Виклад змісту власного дослідження- основна частина статті. У ній висвітлюються основні положення і результати наукового дослідження, особисті ідеї, думки, отримані наукові факти, виявлені закономірності, зв'язки, тенденції, програма експерименту, методика отримання та аналіз фактичного матеріалу, особистий внесок автора в досягнення і реалізацію основних висновків, які автор вважає за необхідне висловити читачеві тощо (5-6 сторінок);
5. Висновки, що узагальнюють і підсумовують основний зміст статті. Формулюється основний умовивід автора, зміст висновків і рекомендацій, їх значення для теорії і практики виховання і навчання дітей дошкільного віку, суспільна значущість; коротко накреслюються перспективи подальших наукових розвідок з теми (1/3 сторінки);
6. Використана література (обов'язкові посилання на літературу в тексті, які вказуються в квадратних дужках);
7. Резюме (або анотацію) і ключові слова (українською, російською чи англійською мовами відповідно до вимог конкретного видання, журналу та ін.).
"Жанрнауковоїстатті вимагає дотримання певних правил:
• у правому верхньому куті розміщується прізвище та ініціали автора; за необхідності вказуються відомості, що доповнюють дані про автора;
• ініціали ставляться перед прізвищем;
• назва статті стисло відбиває її головну ідею, думку (якомога менше слів, краще - до п'яти);
• слід уникати стилю наукового звіту чи науково-популярної статті;
• недоцільно ставити риторичні запитання; мають переважати розповідні речення;
• не слід перевантажувати текст цифрами 1,2 та ін. при переліках тих чи інших думок, положень; перелік елементів, позицій слід починати з нового рядка, відокремлюючи їх одне від одного
крапкою з комою;
• у тексті прийнятним є використання різних видів переліку: спочатку, на початку, спершу, потім, далі, нарешті; по-перше, по-друге, по-третє; на першому етапі, на другому
етапі та ін.;
• цитати в статті використовуються дуже рідко; необхідно зазначити основну ідею, а після неї в дужках указати прізвище автора, який уперше її висловив;
• усі посилання на авторитети подаються на початку статті, основний обсяг статті присвячують викладу власних думок; для підтвердження достовірності своїх висновків і рекомендацій не слід наводити висловлювання інших учених, оскільки це свідчить, що ідея дослідника не нова, була відома і раніше і не
підлягає сумніву; «стаття має завершуватися конкретними висновками і
рекомендаціями" [47: 277-278].
Рукопис статті підписується автором (-ами) і подається до редакції у двох примірниках. У разі необхідності до неї
додається дискета.
Головна вимога до підготовки статті - її лаконічність,
конкретність і змістовність.
ТЕЗИ
Тези (від грецьк. іЬе$і5 - положення, твердження) - це стислий, короткий, точний і послідовний виклад основних думок, ідей, наукової доповіді, повідомлення, статті або іншої наукової праці, публікація яких передбачає попереднє ознайомлення учасників конференцій, семінарів, симпозіумів та інших наукових форумів з результатами проведеного дослідження. Вони фіксують науковий пріоритет автора, містять матеріали, не викладені в інших публікаціях. їхній зміст у більш повному обсязі повідомляється автором-доповідачем в усній формі.
Складаються тези з послідовного викладу окремих тверджень, що не підкріплюються фактичним матеріалом та висвітленням перебігу дослідження. їхній обсяг не перевищує 2-3-х сторінок машинописного тексту через 1,5-2 інтервали, що зумовлює вимоги до написання: чіткість формулювань принципових позицій автора, які він планує обґрунтовувати, доводити і відстоювати у публічному виступі з доповіддю або повідомленням.
Схематично структура тез наукової доповіді має такий вигляд, теза - обгрунтування - доказ -аргумент - результат - перспективи. Можливий виклад однієї тези.
"При підготовці тез наукової доповіді слід дотримуватися таких правил:
• у правому верхньому куті розміщують прізвище автора та його ініціали; при необхідності вказують інші дані, які
. доповнюють відомості про автора (студент, магістрант та. ін., місце роботи або навчання);
• назва тез доповіді коротко відображає головну ідею, думку положення (до п'яти слів);
• виклад суті доповіді здійснюється за такою послідовністю тез: актуальність проблеми; стан розробки проблеми (перелічуються вчені, які зверталися до розробки цієї проблеми); наявність проблемної ситуації; необхідність у її вивченні, вдосконаленні з огляду на сучасний стан її розробки, втілення; основна ідея, положення, висновки дослідження, якими методами це досягається; основні результати дослідження, їх значення для розвитку теорії та (або) практики" [47:279].
Посилання на джерела, цитати в тезах доповіді використовуються рідко. Допускається опускати цифровий,
фактичний матеріал.
Формулювання кожної тези починається з нового рядка. Кожна теза містить самостійну думку, що висловлюється в одному або кількох реченнях. Виклад суті ідеї чи положення здійснюється без наведення конкретних прикладів.
Публікуються тези невеличким тиражем у відповідних збірниках, присвячених темі конференції чи іншому науковому зібранню. Вони дають читачам коротку інформацію про актуальні питання, що запропоновані програмою для наукового обговорення.
Виступаючи на науковій конференції (семінарі, з'їзді), можна посилатися на опубліковані тези доповіді і спинитися на одній із основних (дискусійних) тез.
ДОПОВІДЬ
Доповідь - це письмовий виклад розгорнутої усної форми виступу, що відповідає тексту тез. Доповідь - документ, в якому викладаються певні питання, даються висновки, пропозиції. Вона призначена для усного (публічного) прочитання та обговорення.
Розрізняють такі види доповідей:
1. Звітні.
2. Поточні.
3. На наукові теми.
Звітна доповідь - містить вичерпні відомості про виконане дослідження. Зміст її має відповідати таким вимогам: чіткість побудови; логічність побудови викладу матеріалу; переконлива аргументація; стислість і точність формулювань; конкретність і доказовість викладу результатів дослідження; обґрунтованість пропонованих рекомендацій.
Поточна доповідь - вміщує характеристику стану проблеми на момент початку її дослідження, аналітичний огляд, обґрунтування обраного напряму дослідження, мету, новизну та актуальність дослідження, доцільність його проведення; методику, зміст і результати проведеного дослідження.
Наукова доповідь - це публічно виголошене повідомлення,
розгорнутий виклад певної наукової проблеми (теми, питання).
■ Доповіді не публікуються, а повідомляються учасникам
наукового зібрання з метою залучення до дискусій та
обговорення викладеного матеріалу.
Структура тексту доповіді практично аналогічна плану статті. Структурними компонентами побудови доповіді є:
• вступ- зазначається актуальність визначених понять, що зумовили необхідність написання доповіді;
• основна частина - аналізується нинішній стан проблеми, наводяться аргументи, обґрунтовується провідна ідея, її теоретичне і експериментальне доведення, авторська інтерпретація проблеми;
• підсумкова частина - формулюються висновки, рекомендації, пропозиції.
Методика підготовки доповіді на науково-практичну конференцію є дещо іншою, ніж статті. Є два методи написання доповіді- Перший полягає в тому, що спочатку готуються тези виступу, а потім на основі тез пишеться доповідь на семінар або конференцію. Наступний етап - це редагування і підготовка до опублікування в науковому збірнику у вигляді доповіді чи статті. Тобто, іноді матеріал доповіді може складати основу статті. Другий, навпаки, пов'язаний з повним написанням доповіді, а потім у скороченому вигляді ознайомленням з нею аудиторії. Вибір способу підготовки доповіді залежить від змісту матеріалу та індивідуальних особливостей студента (магістранта). При написанні доповіді слід зважати на те, що суттєва частина матеріалу опублікована в тезах доповіді, інша частина -подається через наочний матеріал (таблиці, схеми та ін.). Тому доповідь повинна містити коментарі, а не повторення ілюстративного матеріалу. Можна зупинитися лише на одній (найсуттєвішій, дискусійній) тезі доповіді, зробивши посилання на опубліковані тези. Доцільно також реагувати на попередні виступи з теми своєї доповіді. Вартим уваги є полемічний характер доповіді: це викликає інтерес слухачів.
Готуються доповіді в письмовій формі, обсягом 6-12 сторінок (така доповідь розрахована на 15-30 хвилин виступу). Коротша доповідь називається повідомленням (вона складається з 4-6 сторінок і розрахована на 5-10 хвилин виступу).
Л
ДОДАТКИ
Додаток А
Зразок оформлення титульного аркуша курсової роботи
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ПЕРМаїАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ
ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ
Кафедра дошкільної педагогіки і психології
КУРСОВА РОБОТА З
(назва навчальної дисципліни) ТЕМА
Студента(ки)__курсу, групи___
факультету педагогіки і психології, спеціальності "Дошкільне виховання", денної (заочної) форми навчання Прізвище, ініціали.
Науковий керівник:
науковий ступінь, звання чи посада
Прізвище, ініціали.
ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ - 200_
91Додаток Б
Зразок оформлення титульного аркуша бакалаврської, дипломної, магістерської робіт
МІНІСТЕРСТВО ОСВГГИІ НАУКИ УКРАЇНИ
ПЕРЕЖШАВ-ХМЕЛЬНЩЬКИЙ
ДЕРЖАВНИЙ ГЩДАГОПЧНИЙУШВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ
Кафедра дошкільної педагогіки і психології ДИПЛОМНА РОБОТА
ВИКОРИСТАННЯ УКРАЇНСЬКИХ НАРОДНИХ ІГОР У
ПЕДАГОГІЧНОМУ ПРОЦЕСІ ДОШКІЛЬНОГО
НАВЧАЛЬНОГО
ЗАКЛАДУ
Виконавець:
Студент(ка) _ курсу, групи факультету педагогіки і психології, спеціальності "Дошкільне виховання", денної (заочної) форми навчання Прізвище, ініціали.
До захисту допускається: Науковий керівник:
Завкафедри науковий ступінь, звання
Підпис (Прізвище, ініціали) Прізвище, ініціали. Дата
ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ - 200 _
Додаток В
Зразок оформлення змісту ЗМІСТ
ВСТУП..........................................................................................................З
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ
ВИКОРИСТАННЯНАГОДНИХ
ІГОР У ПЕДАГОГІЧНОМУ ПРОЦЕСІ
ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО
ЗАКЛАДУ........................................................................6
1.1. Наукові дослідження про значення гри як засобу навчання і виховання
дітей дошкільного віку.........................................................6
1.2. Розробка класифікації народних ігор у психолого-
педагогічній літературі..............................................................14
1.3. Аналіз програм дошкільного виховання з питання використання
українських народних ігор.................................................22
РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ГОБОТАЗВИКОРИСТАННЯМ УКРАЇНСЬКИХ НАРОДНИХ ІГОР У ПЕДАГОГІЧНОМУ ПРОЦЕСІ......................................30
2.1. Аналіз стану.використання народних ігор у практиці роботи
дошкільних навчальних закладів.........................................30
2.2. Зміст і методи виховання в дітей моральних рис засобами
української народної гри....................................................37
2.3. Оцінка ефективності методики використання народних ігор у
роботі з дітьми дошкільного віку........................................43
ВИСНОВКИ........................................................................50
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ
ДЖЕРЕЛ........................................................................53
ДОДАТКИ.....................................................................57
Дата добавления: 2015-11-30; просмотров: 26 | Нарушение авторских прав