Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Розрахунково-графічна робота 1 страница

Читайте также:
  1. 1 страница
  2. 1 страница
  3. 1 страница
  4. 1 страница
  5. 1 страница
  6. 1 страница
  7. 1 страница

 

з дисципліни «Опір матеріалів»

для студентів напряму підготовки

6.070104 "Морський та річковий транспорт"

Студент_______П.І.П.______

(підпис, дата)

Шифр_________група______

Викладач:

посада, П.І.П.

Відмітка про залік

(підпис, дата)

 

Рис. 1


КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ

Задача 1.

Стальний стержень ( МПа) змінного перерізу (рис.2) знаходиться під дією поздовжньої сили Р і власної ваги ( кН/м3). Потрібно:

1. Зробити креслення стержня за заданими розмірами в масштабі.

 

2. Написати для кожної ділянки аналітичний вираз поздовжньої сили і нормального напруження для довільної координати .

 

3. Побудувати епюри поздовжніх внутрішніх зусиль і нормальних напружень .

 

4. Знайти переміщення нижнього кінця стержня.

 

Початкові дані взяти з таблиці 1.

Таблиця 1

Варіант Схема за рис.2 , см2 , м , м , м , кН
      2,1 2,1 1,1  
      2,2 2,2 1,2  
      2,3 2,3 1,3  
      2,4 2,4 1,4  
      2,5 2,5 1,5  
      2,6 2,6 1,6  
      2,7 2,7 1,7  
      2,8 2,8 1,8  
      2,9 2,9 1,9  
      3,0 3,0 2,0  

 

 

                                                       
   
   
       
 
 
 
     
 
     
   
 
 
   
     
   
 
 
 
 
 
   
       
 
 
 
 
   
   
     
   
 
 
 

 

 


Рис. 2

Задача 2.

До стального валу прикладені три відомих моменти: М1, М2, М3 (рис. 3).

Потрібно:

1) встановити, при якому значенні момента Х кут повороту правого концевого перерізу валу дорівнює нулеві;

2) для знайденого значення Х побудувати эпюру крутних моментів;

3) при заданом значенні [ t ] визначити діаметр валу з розрахунку на міцність і округлити його значення до найближчого, рівного: 30, 35, 40, 45, 50, 60, 70, 80, 90, 100 мм;

4) побудувати епюру кутів закручування;

5) знайти найбільший відносний кут закручування (на 1 м).

Дані взяти з табл. 1.

Таблиця 1

Варіант Схема за рис. 2 Відстані, м Моменти, Н × м [ t ], МПа
а b c М1 М2 М3
  I II III IV V VI VII VIII IX X 1,1 1,2 1,3 1,4 1,5 1,6 1,7 1,8 1,9 2,0 1,1 1,2 1,3 1,4 1,5 1,6 1,7 1,8 1,9 2,0 1,1 1,2 1,3 1,4 1,5 1,6 1,7 1,8 1,9 2,0        

 

 

 

Рисунок 3.

 

Задача 3.

Для заданого в табл. 2 поперечного перерізу, що складається із швелера і рівнобокого кутика или із двотавра и рівнобокого кутика, або із швелера и двотавра (рис. 4), потрібно:

1) визначити положення центра ваги;

2) знайти осьові (экваторіальні) і відцентровий моменти інерції відносно випадкових осей, що проходять через центр ваги (zС і yС);

3) визначити напрям головних центральних осей (и і u);

4) знайти моменти інерції відносно головних центральних осей;

5) викреслити переріз у маштабі 1:2 і вказати на ньому усі розміри в числах і усі осі.

Дані взяти із табл. 2.

Таблиця 2

         
         
Варіант Тип перерізу за рис. 3 Швелер Рівнобокий кутик Двотавр
  I II III IV V VI VII VIII IX X   80´80´8 80´80´6 90´90´8 90´90´7 90´90´6 100´100´8 100´100´10 100´100´12 125´125´10 125´125´12 20а 22а 24а
               

 

 

Рисунок 4.

 

 

Задача 4.

Для заданих двох схем балок (рис. 5) потрібно написати вирази Q і М для кожної ділянки в загальному вигляді, побудувати епюри Q і М, знайти Mmax, і підібрати:

а) для схеми (а) дерев’яну балку круглого поперечного перерізу при [ s ] = 8 МПа;

б) для схеми (б) стальну балку двотаврового поперечного перерізу при [ s ] =160 МПа.

Дані взяти із табл. 3.

Таблиця 3

Варіант Схема за рис.4 l1 l2 Відстань в долях прогону М, кН×м Зосереджена сила Р, кН q, кН/м
м
  I II III IV V VI VII VIII IX X 1,1 1,2 1,3 1,4 1,5 1,6 1,7 1,8 1,9 2,0              

 

 

 

 

Рисунок 5.

 

 

Задача 5.

Чавунний короткий стержень, поперечний переріз якого зображено на рис. 6, стискається поздовжньою силою Р, прикладеною в точці А.

Потрібно:

1) обчислити найбільше розтягуюче і найбільше стискаюче напруження в поперечному перерізі, виразивши ці напруження через Р, і розміри перерізу;

2) знайти допустиме навантаження Р при заданих розмірах перерізу і допустимих напруженнях для чавуну на стиск [ sС ] і на розтяг [ sР ].

Дані взяти із табл. 4.

Таблиця 4

Варіант Схема за рис. 4 а b [ sС ] [ sР ]
см МПа
  I II III IV V VI VII VIII IX X        

 

 

Рисунок 6.

 

Задача 6.

Шків з діаметром D1 і с кутом нахилу гілок пасу до горизонту a1 робить n обертів за хвилину і передає потужність N кВт. Два інших шківи мають однаковий діаметр D2 і однакові кути нахилу гілок пасу до горизонту a2 і кожен з них передає потужність (рис. 7).

Потрібно:

1) визначити моменти, прикладені до шківів, за заданими N и n;

2) побудувати епюру крутних моментів МКР;

3) визначити колові зусилля t1 і t2, діючі на шкивы, по знайденим моментам и заданим діаметрам шкивів D1 і D2;

4) визначити тиски на вал, приймаючи їх рівними трьом коловим зусиллям;

5) визначити сили, що згинають вал в горизонтальній и вертикальній площинах (вагу шківів и валу не враховувати);

6) побудувати епюри згинальних моментів від горизонтальних сил МГОР і від вертикальних сил МВЕРТ;

7) побудувати епюру сумарних згинальних моментів, користуючись формулою (для кожного поперечного перерізу валу існує своя площина дії сумарного згинального моменту, але для круглого перерізу можна сумістити площини МЗГ для всіх поперечних перерізів і побудувати сумарну епюру в площині креслення; при побудові епюри потрібно врахувати, що для деяких ділянок валу вона не буде прямолінійною);

8) за допомогою епюр МКР (див. п. 2) і МЗГ (див. п. 7) знайти небезпечний переріз і визначити максимальний розрахунковий момент (за третьою теорією міцності);

9) підібрати діаметр валу d при [ s ] = 70 МПа і округлити його значення (див. задачу 1).

Дані взяти із табл. 5.

Таблица 5

Варіант Схема за рис.6 N, кВт n, об/хв а b c D1 D2
м
  I II III IV V VI VII VIII IX X     1,1 1,2 1,3 1,4 1,5 1,6 1,7 1,8 1,9 1,0 1,1 1,2 1,3 1,4 1,5 1,6 1,7 1,8 1,9 1,0 1,1 1,2 1,3 1,4 1,5 1,6 1,7 1,8 1,9 1,0 1,1 1,2 1,3 1,4 1,5 0,6 0,7 0,8 0,9 1,0 1,1 1,2 1,3 1,4 1,5 0,6 0,7 0,8 0,9 1,0    

 

 

 

I - I

 
 

 

 


Рисунок 7.

 


Задача 7.

Стальний стержень довжиною l стискається силою Р.

Потрібно:

1) знайти розміри поперечного перерізу при допустимому напруженні на простий стиск [ s ] = 160 МПа (розрахунок проводити послідовними наближеннями, попередньо задавшись коефіцієнтом j = 0,5);

2) знайти критичну силу і коефіцієнт запасу стійкості.

Дані взяти із табл. 6.

Таблиця 6

Варіант Р, кН l, м Схема закріплення кінців стержня Форма перерізу стержня
    2,1 2,2
    2,3 2,4
    2,5 2,6
    2,7 2,8
    2,9 3,0

 

 


ПРИКЛАДИ РОЗРАХУНКІВ

Приклад 1. РОЗТЯГАННЯ СТЕРЖНЯ

 

Дано: Схема – рис. 8; м; м; м;

см2; кН; кН/м3; МПа.

 

Рішення:

1. Креслення стержня.

Рис.8, масштаб 1:100 (для довжини по вертикальній осі х).

2. Аналітичні вирази для і .

Вісь направляємо в гору вздовж осі стержня (Рис. 8). Початок координат приймаємо на нижньому кінці стержня. Розбиваємо стержень на ділянки, границі яких визначаються перерізами, де стрибкоподібно змінюється площа поперечного перерізу або прикладене навантаження. В даному випадку стержень має три ділянки:

І ділянка – від 0 до ,

ІІ ділянка – від до ,

ІІІ ділянка – від до .

 

Для складання аналітичних виразів поздовжньої сили і нормального напруження застосовуємо метод перерізів.

Для цього уявно розсікаємо стержень поперечним перерізом в межах кожної ділянки, відкидаємо верхню, в даному випадку частину і розглядаємо рівновагу нижньої частини стержня, що залишилася (Рис. 8), складаємо для неї умову рівноваги – суму проекцій всіх зовнішніх і внутрішніх сил на вісь : .

Після розв'язання цього рівняння рівноваги для кожної ділянки, знаходимо аналітичний вираз для внутрішньої нормальної сили , а потім, відповідно до нього і аналітичний вираз для нормального напруження в залежності від координати .

Розглянемо послідовно всі три ділянки стержня.

І ділянка - м:

Рівняння рівноваги

,

де - власна вага відсіченої частини І ділянки, що розглядається.

Звідки

.

Відповідний аналітичний вираз для має вигляд

.

Оскільки і залежать від лінійно, то для побудови, на наступному етапі розрахунку епюр, достатньо буде визначити їх числові значення на границях ділянок, тобто

при ; ;

при м кН;

МПа;

ІІ ділянка - м:

Рівняння рівноваги

,

де - власна вага І ділянки, - власна вага відсіченої частини ІІ ділянки.

Звідки

.

Відповідний аналітичний вираз для має вигляд

.

Числові значення і на границях ділянок наступні:

при м кН;

МПа;

 

при м кН;

МПа.

ІІI ділянка - м:

Рівняння рівноваги


Дата добавления: 2015-11-30; просмотров: 31 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.029 сек.)