Поняття тренінгу

К. Л. Мілютіна

ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА

ПСИХОЛОГІЧНОГО

ТРЕНІНГУ

Навчальний посібник

Київ 2004

ББК 88.3я73

М60

Рецензенти: Н. Ю. Максимова, д-р психол. наук, проф.

О. В. Киричук, дійсний член АПН України,

д-р пед. наук, проф.

Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії

управління персоналом (протокол № 6 від 03.07.03)

Мілютіна К. Л.

М60 Теорія та практика психологічного тренінгу: Навч. посіб. — К.: МАУП, 2004. — 192 с.: іл. — Бібліогр.: с. 180–184.

ISBN 966-608-413-9

У посібнику вміщено теоретичні положення та рекомендації, а також приклади різних моделей тренінгової роботи. Матеріал посібника допоможе сформувати уявлення про послідовність і специфіку дій тренера на різних етапах підготовки та проведення роботи з групою.

Для студентів, які вивчають психологію, педагогіку, методику соціальної роботи, а також на допомогу спеціалістам для тренінгової роботи під час навчання і перенавчання персоналу та реалізації профілактичних програм.

ББК 88.3я73

© Мілютіна К. Л., 2004

© Міжрегіональна Академія

управління персоналом (МАУП), 2004

ISBN 966-608-413-9

ВСТУП

Мета посібника — сформувати уявлення щодо послідовності та специфіки дій тренера на різних етапах підготовки та проведення роботи з групою. Тому він складається з теоретичної частини, прикладів, запитань для самоперевірки та проблемних і творчих завдань. Якщо ви користуєтеся ним самостійно, уже маючи власний досвід, то бажано спочатку відповісти на запитання та виконати завдання, а потім ознайомитися з думками автора, викладеними в теоретичній частині.

Посібник не може замінити власного практичного досвіду участі в тренінгах, їх побудови та проведення.

Автор висловлює вдячність кафедрі психології МАУП, зокрема Н. Л. Коломінському, за сприяння у створенні посібника, а також студентам — учасникам тренінгів за непередбачувані та цікаві ситуації.

ПСИХОЛОГІЧНИЙ ТРЕНІНГ: ПОНЯТТЯ, ІСТОРІЯ, ПРИНЦИПИ

Поняття тренінгу

Зазначений тип психологічної діяльності визначився відносно недавно й бурхливо розвивається впродовж останніх років. У сучасній літературі тренінгом називають досить різні варіанти групової роботи: особистісні перетворення дорослих, активне навчання студентів, організаційно-ділову гру на виробництві, розвиток самооцінки в молодших школярів... Що ж саме поєднує ці варіанти діяльності? Дещо складним, але найбільш прийнятним можна вважати таке формулювання цього поняття, запропоноване С. І. Макшановим: “Тренінг — це багатофункціональний метод цілеспрямованих змін психологічних феноменів людини, групи або організації з метою гармонізації професійного та особистісного буття людини”. У цьому визначенні поняття звернено увагу на мету тренінгової роботи як такої, але не зазначені характерні риси тренінгів, які вирізняють їх серед інших варіантів психологічної допомоги людям чи організаціям. Тому слід назвати характерні риси тренінгів:

• потребують чітко визначеної групи учасників (зазвичай 10–15 осіб);

• вирізняються єдністю часу, місця та дії: все відбувається й обговорюється тут і тепер, на особистому досвіді учасників і тренера, без домашніх завдань або попередньої підготовки;
• переважає активність учасників групи та їхній особистий досвід, а не інформація, отримана від тренера;
• заняття спрямовані не лише на формування знань, а й на розширення практичного досвіду учасників та групи в цілому.

Залежно від парадигми, якої дотримується тренер, і мети тренінгу виокремлюють засоби його проведення та загальну спрямованість (табл. 1).

Таблиця 1

Засоби	Спрямованість
Навчальна	Особистісна
Авторитарні	Тренінги конкретних навичок і вмінь.	Гештальтгрупи. Тренінг асертивності. Психодрама.
Демократичні	Тренінги команди.	Групи взаємопідтримки. Групи зустрічей. Тренінги асертивності.

Спробуйте визначити, який тип тренінгу ви хочете розробити.

---

Дата добавления: 2015-11-30