Типова навчальна програма

Факультет сходознавства

Кафедра мов і цивілізацій Далекого Сходу

ТИПОВА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

НОРМАТИВНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«КИТАЙСЬКА МОВА»

для напряму підготовки 6.020303 «Філологія»

(«Переклад» - китайська мова та друга іноземна мова)

(«Мова та література» - китайська мова та друга іноземна мова)

за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» (I-IV курси)

Київ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Типова навчальна програма «Китайська мова» (далі – Програма) розроблена відповідно до освітньо-професійних програм за напрямом підготовки 6.020303 «Філологія» («Переклад», «Мова і література» - китайська мова та друга іноземна, для I-IV курсів).

Типова навчальна Програма визначає цілі, завдання та організацію навчального процесу, об'єм теоретичних знань, практичних навичок і умінь з китайської мови студентів за весь чотирирічний курс і по роках навчання, а також загальні вимоги до студентів. У Програмі зазначаються мовні знання (фонетичні, ієрогліфічні, граматичні і лексикологічні) та навички (аудіювання, говоріння, читання, письмо), якими повинні оволодіти студенти.

Загальний обсяг навчального часу для вивчення дисципліни «Китайська мова» визначений ОПП, затвердженим навчальним планом становить не менше 2646 академічних годин для спеціальності «Переклад», та не менше 2754 академічних годин для спеціальності «Мова та література».

Зважаючи на багатоманітність підходів до викладання Дисципліни у типовій навчальній програмі «Китайська мова» подані тільки загальні вимоги щодо структури та змісту дисципліни, отриманих знань та вмінь. У переліку рекомендованої літератури наведені лише джерела загального характеру, вимоги яких є актуальними для фахівців зазначеного напряму підготовки

2. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Іноземна мова виступає як засіб формування та виховання морально відповідальної особистості, як засіб спілкування, пізнання, осмислення та інтерпретації фактів іншої культури.

Мета вивчення дисципліни навчити студента-філолога вільно володіти усною та письмовою китайською мовою в межах вивченої службової, загальної, побутової, лінгвокраїнознавчої, суспільно-політичної, економічної, наукової, історико-філологічної тематики і виконувати функції перекладача-референта, користуючись активним запасом лексики і фразеології, активним запасом ієрогліфів, нормативними фонетичними, граматичними і лексикологічними моделями.

Завдання вивчення дисципліни передбачають сприяння активації та поглибленню знань грамати­ки, лексики, фразеології та синтаксису сучасної китайської мови, а та­кож розвиткові та удосконаленню вмінь і навичок роботи з текстами розмовно-побутового, художнього, наукового та офіційно-ділового стилю в межах сфери професійного спрямування. прищеплення студентам наступних основних навичок володіння фонетикою, писемністю, граматикою, лексикою і фразеологією:

- навички розуміння усного китайського (діалогічного і монологічного) мовлення;

- навички читання і розуміння китайського письмового мовлення;

- навички листування китайською мовою;

- навички діалогічного мовлення китайською мовою (бесіда в певній ситуації);

- навички монологічного мовлення китайською мовою (повідомлення, доповіді і т.д.);

- навички усного двостороннього послідовного перекладу бесіди українця та китайця;

- навички усного перекладу повідомлень, доповідей і т.п. з китайської мови на українську і з української на китайську;

- навички письмового перекладу з китайської мови на українську і з української на китайську;

- навички усного і письмового реферування і анотування китайсько-українського текстів.

Основні загальнокультурні та професійні компетенції

Засвоївши програму навчальної Дисципліни, майбутні фахівці мають бути здатними вирішувати професійні завдання пов’язані з викладанням китайської мови та перекладом, а також володіти такими основними (загальнокультурними) та професійними компетенціями:

Загальнокультурні компетенції:

· знання найважливіших пам’яток китайської писемності;

· всестороннє розуміння відношення між вивченням культури та мови: мова являє собою важливий компонент культури;

· вільна орієнтація в основних тенденціях розвитку китайської мови та культури;

· вміння використовувати різноманітні методи дослідження та аналізу історичних трансформацій мови, що застосовуються в сучасному мовознавстві;

· знання історії становлення китайської народності, процесу становлення та розвитку єдиної національної мови;

· знання основних теоретичних проблем та напрямків сучасного китайського мовознавства.

Професійні компетенції:

· розуміння усного китайського (діалогічного та монологічного) мовлення;

· читання і розуміння китайського письмового мовлення;

· листування китайською мовою;

· діалогічне мовлення китайською мовою (бесіда в певній ситуації);

· монологічне мовлення китайською мовою (повідомлення, доповіді і т.д.);

· усний двосторонній послідовний переклад бесіди українця та китайця;

· усний переклад повідомлень, доповідей і т.п. з китайської мови на українську і з української на китайську;

· письмовий переклад з китайської мови на українську і з української на китайську;

· усне та письмове реферування й анотування китайсько-українських текстів.

3. РЕКОМЕНДОВАНИЙ РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ

Рекомендований розподіл навчального часу на вивчення дисципліни за видами занять для різних форм навчання наведений в таблиці 1.

Таблиця 1. Рекомендований розподіл навчального часу

Освітньо-кваліфікаційний рівень	Бакалавр («Переклад» I-IV)	Бакалавр («Мова та література» I-IV)
Форма навчання	денна	денна
Семестр	I-VIII	I-VIII
Кількість годин, всього
Лекції, годин
Семінарські (практичні) заняття, годин
Самостійна робота студентів (СРС), годин
Модульна контрольна робота (МКР), семестр	1 - VIII	1 - VIII
Підсумковий контроль	Іспит

4. ЗМІСТ НОРМАТИВНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

I КУРС

Цільова установка, предметно-тематичний зміст

Вивчення китайської мови на I курсі - період первинного накопичення студентами знань, набуття ними елементарних навичок та умінь в усіх мовних аспектах і видах володіння мовою.

Письмово-усний і усно-розмовний аспекти

Протягом першого року навчання студентам повідомляються основні поняття фонетики (фонетичні моделі), писемності (зокрема ієрогліфіки), граматики (граматичні структури), та лексики китайської мови, і на цій основі, за допомогою багаторазового тренування і вправ, виробляються первинні навички та уміння в галузі застосування письмової і усної китайської мови. За цей час студенти, в основному, опановують фонетичну і граматичну системи, ознайомлюються із лексичними моделями, активно засвоюють встановлену програмою кількість лексичних одиниць, фразеологізмів та ієрогліфічних знаків відповідно до програмної лексико-семантичної тематики. Вони набувають базових навичок читання, письма і усного мовлення (бесіда, повідомлення) китайською мовою, усного перекладу з "аркуша" і "на слух", а також письмового перекладу з китайської мови на українську, та з української на китайську основних моделей речень, структур, а також адаптованих текстів, що містять вивчений попередньо матеріал, відповідно до пройденої тематики.

Весь матеріал з сучасної літературної китайської мови, який подається студентам на I курсі, призначений для активного засвоєння. Встановлюється безпосередній і тісний зв'язок письмово-усного і усно-розмовного аспектів викладання китайської мови. Тексти уроків підручника китайської мови для I курсу вивчаються як в письмовій, так і в усній формах.

Фонетика

Загальні поняття фонетичної системи китайської мови. Звукова структура мови. Тонування китайської мови. Особливості розрізнення вимови складів із різними тонами. Фонетична система та її письмове транскрибування у формі «піньінь». Загальні правила вимови окремих звуків та складів. Труднощі диференціації звукових комбінацій. Загальні відомості про діалектичні фонетичні відмінності.

Писемність

Загальне поняття про ієрогліфічне письмо, його особливості. Структура ієрогліфа, правила його написання. Вивчення основних «ключів» правил їх написання у складі ієрогліфів. Складання словосполучень та речень, вираження їх у письмовому вигляді із застосуванням конкретних граматичних правил, структур та конструкцій.

Словниковий та ієрогліфічний запас, лексико-семантична тематика

Протягом I року навчання для активного засвоєння вводиться 1300-1500 лексичних одиниць і 600-700 ієрогліфічних знаків з такої тематики:

- Загальновживана та побутова лексика.

Людина. Організм людини. Біографічні відомості. Житло. Сім'я. Одяг. Їжа. Учбовий заклад. Робочий і вихідний день. Літній відпочинок (за містом, на дачі, на курорті, в селі). Спорт. Місто. Міський транспорт (метро, автобус, тролейбус, трамвай, таксі). У книжковому магазині. У продовольчому магазині. У їдальні, кафе, ресторані. Зустріч і знайомство. Час і літочислення. Особливості китайського побуту (житло, їжа і т.п.).

- Службова лексика.

- Суспільно-політична лексика.

Державний устрій України. Найвищі органи, власті України. Уряд України.

- Географічна та економічна лексика.

Земна куля. Країни і частини світу. Географічне положення Китаю. Рослинність. Тваринний світ. Рельєф. Океани і моря. Клімат і погода

- Науково-культурна лексика.

Галузі науки. Основні наукові і культурні досягнення України та Китаю. Історичні та народні цінності Китаю, його найвідоміші місця. Свята та традиції в Україні і Китаї.

Вимоги до знань, умінь та навичок

До кінця навчання на I курсі студенти повинні засвоїти:

- основні закони фонетичної і граматичної систем, особливості лексичного складу сучасної китайської мови;

- 1300-1500 слів лексико-семантичної тематики;

- особливості сучасної китайської писемності, основні правила написання китайських ієрогліфів.

Уміти:

- після попередньої підготовки читати з правильною вимовою (з урахуванням фонетичних особливостей мовлення) та інтонацією, перекладати зв'язні тексти середньої складності, що містять вивчені граматичні моделі, лексику;

- без попередньої підготовки перекладати з китайської мови на українську і з української мови на китайську (усно і письмово) речення, що містять вивчені граматичні конструкції, лексичні одиниці;

- вести нескладну бесіду і робити прості короткі повідомлення
китайською мовою в межах вивченої тематики;

- записувати слова, речення та ПФЄ (понадфразову єдність) китайською графікою, а також міжнародним фонетичним транскрибуванням «піньінь»;

- знаходити у словниках незнайомі ієрогліфи і слова;

- робити аналіз і синтез тексту, що містить вивчені структури;

- розвивати потенціальний словник шляхом вивчення ієрогліфічних знаків у складі різних слів та розбору їх окремих значень;

- визначати незнайомі граматичні конструкції у складі ПФЄ;

- проводити аналітичний розбір речення, визначати порядок слів, виокремлювати члени речення та його тип;

- самостійно читати неавтентичні (адаптовані) тексти побутової та загальнокультурної тематики, використовуючи словники;

- робити стислий переказ основного змісту прочитаного (почутого), правильно відповідати на поставлені запитання відповідно до змісту конкретного висловлювання;

- робити простий опис графічних зображень, конкретних предметів, явищ тощо.

ПРОГРАМА ДРУГОГО КУРСУ

Цільова установка, особливості і задачі курсу

У 1-му семестрі ІІ курсу продовжується вивчення нормативної граматики (граматичних моделей), лексикології, лексики, фразеології і ієрогліфіки в об'ємі, визначеному програмою, і відповідно до програмної семантико-лексичної тематики, остаточно закріплюються фонетичні навики, засвоєні на I курсі. При цьому від студентів вимагається розмовляти китайською (вести бесіду і робити повідомлення), читати і розуміти китайські тексти, перекладати усно і письмово на вищому рівні, ніж на I курсі.

2 семестр ІІ курсу є перехідним періодом від першого (початкового) етапу вивчення китайської мови до другого (просунутого) етапу. Цей період поєднує в собі характерні риси початкового етапу і ряд елементів, властивих учбовому процесу просунутого етапу. Основна задача 2 семестру ІІ курсу - повністю закріпити і активізувати раніше вивчене (особливо, граматичні моделі) і познайомити з видами і формами роботи з китайською мовою, які повною мірою застосовуватимуться на просунутому рівні.

У 2 семестрі ІІ курсу студенти вперше вчаться розуміти повідомлення китайською мовою по радіо і телебаченню, читати і розуміти нескладні статті з китайських газет. Розширення мовних знань досягається шляхом оволодіння новою лексикою, фразеологією, ієрогліфікою і деякими ненормативними граматичними явищами (особливостями розмовного і публіцистичного стилів).

Велика увага приділяється розвитку основних навичок (бесіда в певній ситуації, двосторонній переклад бесіди, читання і розуміння китайських текстів, їх письмовий і усний переклад тощо) з метою закладання бази для їх вдосконалення на просунутому рівні.

На ІІ курсі починається інтенсивна робота над домашнім читанням і магнітофонними записами.

Обсяг знань, умінь та навичок

Письмово-усний і усно-розмовний аспекти

На ІІ курсі здійснюється закріплення і активізація раніше надбаних знань студентів в області фонетики, писемності і граматики по двох названих аспектах навчання шляхом повторення вивченого матеріалу на основі нових текстів, в нових контекстах і ситуаціях вживання.

Виробляється також розширення і поглиблення знань студентів в області ієрогліфіки на основі "Учбового ієрогліфічного мінімуму китайської мови", лексики - на основі "Учбового лексичного мінімуму китайської мови", а також граматики - на основі граматичного мінімуму - дидактолінгвістичної допомоги "Морфологічна і синтаксична підсистеми сучасної китайської мови в мовних зразках і моделях". При цьому, зрозуміло, основна увага зосереджується на оволодінні тими ієрогліфічними, лексичними, морфологічними і синтаксичними одиницями і категоріями, які не вивчалися на першому етапі навчання (І курс).

Фонетика

Система тонування. Інтонація як комплекс просодичних елементів типу паузації, мелодики, ритму, інтенсивності, темпу, тембру голосних і приголосних, експресивно-емоційного тембру, логічного наголосу і т.п. Інтонаційне виділення ввідних слів. Інтонація обігу. Інтонація переліку. Висхідні інтонації як ознака незавершеності вислову. Закінчена інтонація, що виділяє і оформляє пропозицію. Регулярні спеціальні тренування з метою вдосконалення загальних фонетичних навиків.

Писемність

Друкарський і рукописний текст. Рукописні документи. Напівскоропис і скоропис. Скорочені форми ієрогліфів в рукописних текстах. Напівскорописні і скорописні форми ієрогліфів. Історична орфографія. Сучасний рукописний текст. Вивчення ієрогліфів, що входять в "Учбовий ієрогліфічний мінімум".

Словниковий і ієрогліфічний запас. Лексико-семантична тематика

Протягом другого року навчання вводиться для активного засвоєння 1300-1500 нових учбових лексичних одиниць і 2500-2600 ієрогліфічних знаків з наступної тематики:

- Загальна і побутова лексика.

Людина. Зовнішність людини. Елементи етикету. Місто. Поїздки містом і огляд визначних пам'яток. Довідкове бюро. Чищення і прання одягу. У кравця. У перукарні. У годинникаря. У шевця. Зв'язок. На пошті. На телеграфі. Відправка посилок. У готелі. Хвороби. У лікаря. В аптеці. Подорож (Потяг. Пароплав. Літак. Автомобіль. Вокзал. Аеропорт). Елементи китайського побуту (житло, харчування, транспорт, звичаї і т.п.). Суспільно-політична лексика. Лексика з географії і економіки.

Природа Китаю. Корисни копалини Китаю. Сировинні ресурси Китаю. Основні економічні райони Китаю. Адміністративний розподіл і адміністративні центри Китаю. Вибори в Китаї. Політична система Китаю. Лексика з науки і культури. Культурні і наукові зв'язки Україниі.

Вимоги до знань, умінь та навичок

До кінця навчання на П курсі студенти повинні знати:

- нормативну граматику (граматичні моделі) китайської мови в повному об'ємі;

- вивчені лексичні моделі;

- 1300-1500 нових слів з вивченої лексико-семантичної тематики;

- 2500-2600 нових ієрогліфів і уміти:

- після попередньої підготовки читати з правильною вимовою звуків і тонів і перекладати без словника нескладний оригінальний китайський текст, що містить не більш 3% незнайомих слів і ієрогліфів;

- висловлювати китайською мовою усно і письмово зміст прослуханого нескладного китайського тексту із знайомою лексикою;

- нешвидко вести бесіду і робити короткі повідомлення китайською мовою в межах вивченої тематики;

- користуватися словниками при самостійному читанні і перекладі;

- робити фонетичний, граматичний, лексичний і ієрогліфічний аналіз і синтез тексту, що містить вивчені моделі.

IV КУРС

Цільова установка, предметно-тематичний зміст

На ІV курсі розширюється лексичний, фразеологічний та ієрогліфічний запас у студентів у обсязі, встановленому учбовим мінімумом відповідно до програмної лексико-семантичної тематики. На основі оригінальних китайських текстів і магнітофонних записів повторюється раніше вивчена лексика, ієрогліфіка і граматичні конструкції, активізуються основні навички професійного володіння усною і письмовою китайською мовою, зокрема, продовжується вдосконалення навичок письмового перекладу і реферування.

Головне завдання студентів ІV курсу - оволодіння всіма стилями китайської мови, читанням і розумінням текстів, письмовим перекладом і реферуванням, всіма видами усної роботи з китайською мовою, двостороннім перекладом бесіди, навичками бесіди в певній ситуації.

На ІV курсі, в основному, завершується теоретична підготовка студентів.

Обсяг знань, умінь та навичок

Письмово-усний і усно-розмовний аспекти

Разом із закріпленням і активізацією раніше вивченого матеріалу, здійснюється подальше вдосконалення фонетичних навичок, розширення і поглиблення знань у сфері ієрогліфіки на основі «Учбового ієрогліфічного мінімуму китайської мови», лексики - на основі «Учбового лексичного мінімуму китайської мови», а також граматики - на основі «Учбового граматичного мінімуму китайської мови». При цьому, звичайно, основна робота здійснюється з метою засвоєння тих ієрогліфічних, лексичних і граматичних одиниць і категорій, які не були вивчені на І-Ш курсах.

Фонетика

Особливості інтонації речень в монологічному мовленні. Інтонація питання і інтонація відповіді. Оклична інтонація. Специфіка інтонації ораторської китайської мови. Відмітні ознаки інтонації передач радіо і телебачення. Особливості вимови (інтонації) в побутовій розмові (зіставлення літературної вимовної норми і просторіччя). Регулярні спеціальні тренування з метою вдосконалення загальних фонетичних навичок.

Писемність

Нормативне (статутне) написання, напівскорописний і скорописний лист. Почерк. Читання скорописних матеріалів і їх переклад на українську мову. Вивчення ієрогліфів, що входять в «Учбовий ієрогліфічний мінімум».

Словниковий та ієрогліфічний запас, лексико-семантична тематика

Протягом четвертого року навчання вводиться для активного засвоєння 900-1000 нових учбових лексичних одиниць і 400-500 ієрогліфічних знаків з наступної тематики:

- Загально-побутова лексика. (Вивчення наступних тем: банкет, прийом, прес-конференція, нарада, у музеї і на виставці, радіо і телебачення, тощо)

- Суспільно-політична лексика. (Вивчення наступних тем: конституція КНР, уряд, політичні партії КНР, місце КНР на світовій політичній арені, КНР і США, зовнішня політика України, тощо)

- Географічна і економічна лексика. (Вивчення наступних тем: зовнішня і внутрішня торгівля КНР, сільське господарство, галузі сільського господарства, найважливіші сільськогосподарські райони, тощо)

- Наукова і культурологічна. (Вивчення наступних тем: наука в КНР, фізико-математичні науки, театральне мистецтво, музика, тощо)

Вимоги до знань, умінь та навичок

До кінця навчання на ІV курсі студенти повинні знати 900-1000 нових слів з вивченої лексико-семантичної тематики і 300-350 нових ієрогліфів.

А також, уміти наступне:

· читати, перекладати без словника китайські суспільно-політичні тексти середньої складності в межах пройденої тематики;

· читати і перекладати за допомогою словника китайські суспільно-політичні, літературно-художні або спеціальні тексти середньої або підвищеної складності;

· перекладати із словником з української мови на китайську суспільно-політичні тексти в межах пройденої тематики;

· писати китайською мовою доповідь на прослуханий або прочитаний китайський текст; писати китайською мовою твори на задану тему;

· робити усний виклад китайською мовою прочитаного українського або китайського суспільно-політичного тексту;

· перекладати «на слух» газетний текст середньої складності з китайської мови на українську і з української мови на китайську;

· перекладати «з аркушу» газетний текст з китайської мови на українську
і з української мови на китайську;

· робити китайською мовою повідомлення або доповіді на суспільно-політичні теми;

· правильно і з достатньою швидкістю вести бесіду китайською мовою на пройдену тему;

· перекладати «на слух» з китайської мови на українську і з української на китайську мову усну розмову (двосторонню бесіду) в межах пройденої тематики;

· читати і перекладати із словником напівскорописні і скорописні матеріали.

5. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

Вимоги до організації самостійної роботи студентів та структура навчальних завдань визначаються робочими навчальними програмами дисципліни.

6. ОЦІНКА ЯКОСТІ ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Оцінка якості засвоєння навчальної Дисципліни включає поточний контроль успішності, модульний контроль та складання підсумкового диференційованого заліку.

Для модульного контролю засвоєння студентами навчального матеріалу, що вивчається під час аудиторних занять і самостійної роботи, передбачено проведення модульної контрольної роботи, порядок проведення та зміст якої наводяться в робочих навчальних програмах з урахуванням наявних засобів діагностики. Вони повинні забезпечувати об’єктивність оцінки знань, умінь та рівнів набутих компетенцій з Дисципліни..

Рівень засвоєння навчального матеріалу дисципліни визначають використовуючи рейтингову систему оцінювання.

Підсумкову оцінку якості засвоєння навчальної програми визначають за результатами диференційованого заліку, порядок проведення якого встановлює робоча навчальна програма.

Дата добавления: 2015-11-30