Читайте также:
|
Державні Кордони держави змінювалися в ході Національно-визвольної війни в міру звільнення
кордони українських земель від польсько-шляхетського панування. Вони зміцнювалися
козацькими заставами, створювалася так звана "козацька лінія"
Територія У перебігу Національно-визвольної війни формувалася територія козацької держави.
держави Територія держави за Б. Хмельницького охоплювала Київське, Брацлавське і Чернігівське
воєводства (відповідно до умов Зборівського мирного договору 1649 p.). Територія
держави не була стабільною. У ході війни вона змінювалася в міру звільнення земель від
польсько-шляхетського панування: деякий час входила частина Волинського і
Подільського воєводств, а також частина Білорусі.
У 1650 р. територія козацької держави сягала 200 тис, кв. км, а населення 1,5 млн. Осіб.
Символіка Українська держава мала власну символіку: гетьманську булаву, державну печать,
козацької гетьманський бунчук, прапор (корогви) і герб.
держави Прапор - малинового кольору. Полкові та сотенні знамена були різних кольорів - сині,
жовті, білі, чорні, зелені, блакитні (було і жовто-блакитне поєднання).
Герб - зображення козака з рушницею.
Це зображення містилося на багатьох печатках Війська Запорозького.
Адміністративно- Територія козацької держави була поділена на округи - полки, на чолі яких стояли
територіальний полковники, які одночасно були головами адміністрації й суду в своїй окрузі.
устрій Полки ділилися на сотні, в яких сотник виконував такі самі функції, як полковник у
своєму полку.
Край було поділено на 16 полків: на Правобережжі - 9 (Чигиринський, Черкаський,
Канівський, Корсунський, Білоцерківський, Уманський, Брацлавський, Кальницький
(згодом Вінницький), Київський);
на Лівобережжі - 7 (Переяславський, Кропив'янський, Полтавський, Прилуцький,
Миргородський, Ніжинський, Чернігівський).
Полки поділялися на сотні, всього 272.
Містами, що мали магдебурзьке право, керували магістрати - виборні міські старшини
на чолі з війтом, якого обирали жителі міста, а затверджував гетьман.
У селах справами відали старости, яких обирала сільська громада, а справами козаків
— обрані ними отамани.
Форма Українська держава, що виникла в ході Національно-визвольної війни - це козацька
державного республіка.
правління 1. Найвищим органом влади була загальновійськова рада, до участі в якій допускали всіх
козаків.
2. Генеральний уряд обирали одночасно з: гетьманом на військовій раді.
3. Виборність вищої влади свідчила про існування козацької демократії.
4. Доступ до управління державою мали лише представники козацького стану.
Фінансова Було створено фінансові органи - Державний скарб Війська Запорозького.
система Керівництво фінансовою системою здійснював Б. Хмельницький.
Головними джерелами прибутку держави були:
· земля;
· сільськогосподарські промисли (горілчані, млини, броварні тощо) та їх оренда;
· торгівля (торгові збори з торгів і ярмарків, торгові мита);
· загальні податки, якими обкладалося все населення (крім козаків).
Щорічні прибутки Державного скарбу становити мільйон злотих.
1649 р. - почалося складання реєстру - перепис чоловічого населення, що спричинило до
великого селянського бунту.
Серед грошових знаків в обігу були:
· польські монети (злоти, талери);
· турецькі гроші (леви, левки);
· згодом - московські гроші (карбованці, єфимки);
з 1649 р., на думку дослідників, розпочалося карбування власної монети (чех).
Судочинство Судова влада зосереджувалася в руках гетьмана, при ньому діяв Генеральний військовий
суд.
Система судочинства складалася з найвищих представників судової влади:
· генерального судді;
· полкових суддів;
· сотенних суддів.
У містах діяли міські, а також церковні суди (розглядали лише внутрішні справи
духівництва).
Правова система в Україні складалася з:
§ литовських статутів, які зберігали свою силу;
§ магдебурзького права;
§ гетьманських універсалів;
§ широко використовувалося козацьке звичаєве право.
Після Національно-визвольної війни судова влада була значно вдосконалена. У ній
дедалі ширше використовували акти Литовської держави.
Українська Українську армію було створено в перший рік Національно-визвольної війни
армія об'єднанням розрізнених селянських і козацьких загонів.
Армія налічувала 80—100 тис. козаків та була організована за полково-сотенним
територіальним поділом; певна територія виставляла кілька сотень козаків, які
об'єднувалися в полк.
Військо складалося з різних верств населення:
§ ядро армії — реєстрове і запорізьке козацтво;
§ селянство, яке становило більшу частину війська;
§ міське населення.
Б. Хмельницький створив також наймані частини із сербів, волохів, татар.
Структура української армії:
· козацька піхота — основна ударна сила;
· козацька кіннота;
· артилерія, що налічувала 80 — 100 гармат;
· була добре налагоджена розвідувальна служба;
· козацький обоз;
· флот.
1648 р. Прийнято військовий статут "Статті про устрій Війська Запорозького".
Зброя у повстанців була як власного виробництва, так і трофейна, захоплена у боях у
польських вояків (шаблі, мечі, списи, луки, самопали, мушкети, карабіни тощо).
Армія була однією з найсильніших у Європі.
Соціальні 1. Змушені були залишити Україну польські магнати і шляхта та католицьке
зміни духовенство.
2. Козацтво стало провідним станом українського суспільства.
3. Ширився процес покозачення населення, тобто вільного вступу до козацького стану,
який тоді користувався значними правами і привілеями.
4. Гетьманськими універсалами за козаками закріплювалося право власності на землю,
звільнення від податків.
5.Головним обов'язком козака була військова служба.
6. Селянство завоювало особисту свободу і власність на землю.
7. У містах було ліквідовано засилля іноземців та усунено національно-релігійні
перешкоди для занять ремеслами. Міщани отримали змогу вільно і безперешкодно
займатися ремеслами, промислами і торгівлею, брати участь у самоврядуванні.
8. Зміцнилися позиції православного духовенства.
Зміни в На землях козацької держави:
економічному 1. Було ліквідовано велике й середнє житті землеволодіння (за винятком
житті монастирського), фільварково-панщинну систему господарства й кріпацтво.
2. Основна частина земель вигнаних феодалів і королівського двору перейшла до
Державного скарбу Війська Запорозького, тобто стала власністю козацької держави,
якою розпоряджався гетьман.
3. Почало зростати гетьманське й старшинське землеволодіння, що існувало у двох
формах:
· ранговій (тимчасовій);
· приватній (спадковій).
4. Б. Хмельницький видав близько 20 універсалів на володіння старшинами старими та
новими селами.
5.Формувалася козацька, селянська й державна власність на землю.
6. Селянська власність на землю створювалася на основі займанщини та спадкового
користування.
7.Було проголошено особисту свободу більшості селян і міщан. Селяни й міщани
спочатку могли вільно вступати до козацького стану.
Висновки
· Ці зміни у формах землекористування сприяли формуванню заможного прошарку Української держави, який складався з козацької старшини, заможного козацтва, дрібної шляхти, верхівки духовенства.
· Наслідком соціально-економічної політики гетьмана на селі було виникнення економічних передумов для розвитку селянських господарств фермерського типу.
· Козацтво перетворювалося на великий привілейований стан українського суспільства, його провідну силу.
Дипломатична 1. Б. Хмельницький особливу увагу зосередив на дипломатичній діяльності, щоб
діяльність зміцнити міжнародну діяльність козацької України.
2. Вів пошук союзників:
· було укладено військово-політичний союз з Кримським ханством (кінець
лютого—початок березня 1648 p.);
· домовився з Трансільванією про координацію спільних військових дій проти Польщі;
· уникнув загострення відносин з Московською державою;
· домовилися з молдовським правителем, щоб не проводилася ворожа політика щодо України;
· встановлено дружні стосунки з Валахією, Венецією;
· почався пошук шляхів порозуміння зі Швецією.
3. Б. Хмельницький домігся міжнародного визнання України.
Висновки
1. В основі створення Української козацької держави лежала ідея української соборності.
2. Зародження й розбудова української державності на визволених землях - один із здобутків боротьби українського народу
3. Незважаючи на постійну польську загрозу, український народ зумів створити власну державу, з якою рахувалася вся Європа
4. Замість скасованого польсько-шляхетського адміністративного апарату було сформовано нову владу.
5. У розбудові української держави Б. Хмельницький геніально поєднав ідею старої княжої України - Русі з новою ідеєю козацької державності.
6. Одночасно він врахував і практику багатьох тогочасних європейських держав.
7. Особливості української державності, що склалася, дають всі підстави вважати, що в ній було закладено основи республіканської форми правління.
8. Формування української держави у 1648-1657 pp. не завершилося, оскільки не було сприятливих умов та й територія України не була стабільною.
9. Створена військово-адміністративна державна система проіснувала ще понад століття й була ліквідована насильницьким втручанням російського царату.
Воєнно-політичні події 1652—1653 pp.
Дата добавления: 2015-11-30; просмотров: 42 | Нарушение авторских прав