| КОНСТИТУЦІЯ
| ЗАКОНОДАВЧА ВЛАДА
| ВИКОНАВЧА ВЛАДА
| ВИБОРЧА КОЛЕГІЯ
| ЗАСАДИ І ХАРАКТЕРНІ РИСИ
| ТЕРМІН ДІЇ
|
| Конституція від 3-4 вересня 1791 року
| Однопалатний представницький орган:
Законодавчі Національні Збори. Мають великий чисельний склад, володіють правом законодавчої ініціативи і повноваженнями розробляти закони; визначають обсяги державних витрат, тощо.
| Король. Має виключне право на здійснення виконавчої влади. Сам призначає міністрів, йому доручено питання зовнішньої безпеки королівства. У законодавчих питаннях володіє правом вето.
| Вибори членів Національних Зборів двоступеневі, у вигляді первинних зборів і власне виборчих зборів.
| Ця конституція базується на принципах національного суверенітету (верховенство нації) і розподілу влад.
Встановлений режим є представницьким режимом.
| 1 рік
|
| Конституція року І (24 червня 1793)
| Однопалатний представницький орган (Збори), який “пропонує” закони і видає декрети. Термін повноважень законодавчого органу становить один рік.
| Виконавча Рада у складі 24 членів – лише посередник між “верховними представниками адміністративної влади” та Зборами.
| Первинні збори безпосередньо обирають депутатів.
| Встановлення республіки і проголошення народного суверенітету.
| Ніколи не застосовувалася.
|
| Конституція року ІІІ (5 фруктидора, рік ІІІ -- 22 серпня 1795)
| Дві ради:
а) Рада П’ятисот, що має право законодавчої ініціативи;
б) Рада Старійшин, яка їх ухвалює. Право рішення належить П’ятистам.
| Колегія у складі 5 членів:
Директорія. Директорія призначається законодавчим корпусом.
Вона править шляхом встановлення принципових положень, має регламентарну владу, але не опікується повсякденними справами.
| Повернення до цензового режиму і поява розрізнення між первинними і виборчими зборами.
| Повернення до принципів 1791 року (Розподіл влад і представницький режим). Проте республіканську форму правління і принцип народного суверенітету збережено.
| 4 роки
|
| Конституція року VIII (22 фрімера року VIII -- 13 грудня 1799 року).
| Четверо представницьких органів:
а) Державна Рада (вона ж є і Урядовою радою) вносить проекти законів;
б) Трибунат (100 членів) їх обговорює;
в) Законодавча рада (300 членів) затверджує їх без обговорення;
г) Сенат (80 членів) – гарант Конституції.
| Три Консули, призначувані на термін у десять років, складають Уряд. Лише Перший консул має право приймати рішення.
| Вибори з цензових знову стають загальними.
Натомість функцію виборчого корпусу значно обмежено системою списків (комунальні, департаментські і загальнонаціональний списки довіри).
| У цій Конституції збережено, у зміненому вигляді, революційні принципи (Республіка, національний суверенітет). Але зверхність перейшла до Уряду, представника нації, яка передає йому владу шляхом плебісциту.
| 3 роки
|
| Конституція року Х (Сенатське рішення від 14 термідора року Х -- 8 серпня 1802 року).
| Організація аналогічна наведеній вище, за винятком того, що повноваження Сенату посилено, а склад Трибунату скорочено до 50 членів.
| Призначення Бонапарта довічним Консулом, який фактично призначає своїх колег і свого можливого наступника і має право ратифікації мирних і союзних договорів.
| Виборчий корпус отримує, принаймні у принципі, виборчу функцію.
| Посилення особистої влади.
| 2 роки
|
| Конституція року ХІІ (Сенатське рішення від 28 флореаля року ХІІ -- 18 травня 1804 року).
| Збереження згаданих вище органів з домінуванням Сенату, членами якого є французькі принци, великі сановники, тощо.
Рішенням від 18 серпня 1807 року Трибунат скасовано.
| Імператор. Спадковий інститут Імперії, створений “під” Наполеона Бонапарта.
| Відсутність реорганізацій.
| Закріплює наполеонівську диктатуру. Однак національний суверенітет підтверджено.
| 19 років
|
| “Конституційна хартія” 4 червня 1814 року.
| Дві Палати:
а) Палата Перів, деякі з членів якої призначаються довічно королем; інші місця -- спадкові.
б) Палата Депутатів від департаментів, що обираються виборчими колегіями на сім років.
| Король. Вносить законопроекти, затверджує їх і оприлюднює. Він єдиний володіє виконавчою владою і може розпускати Палату Депутатів. Міністри займають положення між Палатами і Королем; міністерство або кабінет стає автономним органом.
| Виборчий корпус формується на основі цензу.
Щоб стати виборцем треба сплатити 300 золотих франків прямих податків і досягти 30-річного віку.
| Ця хартія має реакційний характер.
Король “подарував” її своєму народові. Вона закріплює принцип королівського суверенітету; фактично нею встановлено обмежену монархію, базовану на цензовому представництві та змаганні влад.
| 16 років
|
| Акт, що доповнює Конституції Імперії, від 23 квітня 1815 року.
| Дві Палати:
а) Палата Перів;
б) Палата Представників.
|
-
| Імператор.
| Йдеться про “Імперію на засадах Хартії”.
| 21 день
|
| Хартія 14 серпня 1830 року.
| Дві Палати:
а) Палата Перів, засідання якої стають відкритими.
Спадковість звання перів буде скасовано законом від 22 грудня 1830 року.
б) Палата Депутатів, яка обирає свого голову на п’ять років.
| Король. Віднині поділяє з палатами законодавчу ініціативу. Його регламентарну владу уточнено і обмежено.
| Виборчий корпус розширено. Обирати можна, досягши 25 років, а бути обраним -- з 30 років.
Майновий ценз скорочено з 300 до 200 франків.
| Хартія 1830 року встановлює революційну монархію, що спирається на національний суверенітет. Королівська влада стає лише представницькою;
парламентська система -- дуалістична.
| 18 років
|
| 61) Конституція від 4 листопада 1848 року.
| Однопалатний парламент: Законодавчі збори, що обираються на три роки і налічують 750 членів.
| Президент Республіки, який обирається на чотири роки. Він є одноосібним главою виконавчої влади; але у непоодиноких випадках він зобов’язаний співпрацювати з Державною радою.
| Запроваджено загальне виборче право; щоб мати право обирати достатньо мати 21 рік і користуватися всіма громадянськими і політичними правами.
Виборчий корпус обирає Збори і Президента.
| Цей черговий республіканський режим є представницьким;
проголошено народний суверенітет і принцип розподілу влад.
| 4 роки
|
| Конституція 1852 року (Сенатське рішення від 14 січня 1852 року, зі змінами й доповненнями, внесеними сенатськими рішеннями від 2 лютого 1852, 31 грудня, 18 липня 1866, 8 вересня 1869 і 21 травня 1870 року, а також численними законами).
| Троє представницьких органів:
а) Державна Рада виносить на суд палат урядові законопроекти.
б) Законодавчий корпус (250 депутатів, обраних на шість років) затверджує закони, але не розробляє їх.
в) Сенат (довічний) є гарантом Конституції і політичних свобод.
| Луї Наполеон Бонапарт, спочатку Принц-президент, обраний на 10 років, потім Імператор (сенатське рішення від 7 листопада 1852 року).
Його роль полягає у встановленні принципових положень.
Він може ініціювати звичайні закони і оприлюднює всі закони.
Міністри є залежними виключно від нього.
| Загальне виборче право збережено. Воно здійснюється у два способи:
1. шляхом плебісциту (установчого або індивідуального) або через
2. вибори депутатів до законодавчого корпусу.
| Реставрація імперії породила режим демократичного цезаризму, який з 1860 року еволюціонуватиме в бік лібералізму.
| 19 років
|
| Коституція 1875 року (конституційні закони від 24, 25 лютого і 16 липня 1875 року, зі змінами і доповненнями, внесеними законами від 29 липня 1879 року і 1 серпня 1884 року).
| Дві Палати:
а) Палата Депутатів;
б) Сенат.
Законодавча ініціатива належить їм водночас із Президентом Республіки.
Поки обидві палати не дійдуть згоди, їхні рішення не мають сили, а тим часом продовжується передача законопроекту з однієї палати до іншої для подолання розбіжностей.
| Президент Республіки, який обирається на сім років обома палатами, об’єднаними у Конгрес.
Він призначає міністрів, обговорює і вирішує разом з ними дії уряду.
Усі видані ним акти повинні бути контрасигновані. Він може розпускати Палату Депутатів за згодою Сенату.
| Палата Депутатів обирається за прямим загальним виборчим правом (втім, права голосу позбавлені військові). Голосування відбувається за мажоритарною системою.
Сенаторів обирають непрямими загальними виборами.
| Ця конституція не містить нічого особливо нового. Республіка, національний, парламентський суверенітети існували і перед тим;
Представницький режим, уряд. Новина полягає у їхньому
поєднанні.
| 65 років
|
| Конституційний закон від 10 липня 1940 року (Конституційні акти 1940, 1941 та 1942 років).
| Глава держави на чолі Ради Міністрів, до сформування нових представницьких органів;
з 1942 року – Глава уряду.
| Глава держави, з 1942 року Глава уряду, призначуваний ним і відповідальний перед ним. Їм належить уся повнота урядової влади.
| Подальший законодавчий акт повинен був встановити форму виборів нових представницьких органів, які так і не відбулися.
| Режим, принципом якого є засади авторитарної держави, і який характеризується персоналізацією, непідзвітністю і концентрацією влади.
| 4 роки
|
| Конституційний закон від 2 листопада 1945 року.
| Однопалатний парламент: Установчі Національні Збори, на які покладено розроблення нової Конституції. Вони призначають Главу уряду і поділяють з ним право законодавчої ініціативи.
| Уряд, який, окрім здійснення виконавчої влади, оприлюднює закони і може вимагати від Зборів їхнього повторного обговорення.
| Закон 1945 року скасовує два істотних обмеження, накладених на загальне виборче право, запроваджуючи виборче право для жінок і надаючи військовим право голоса.
| Ця конституція встановлює у Франції тимчасовий режим доки набуде чинності остаточний варіант Конституції.
| 1 рік
|
| Конституція від 27 жовтня 1946 року (Зі змінами й доповненнями, внесеними у грудні 1954 року конституційним законом).
| Парламент, який складається з Національних Зборів і Ради Республіки. Два органи -- Економічна рада і Французький союз -- відіграють консультативну роль.
| Президент Республіки і Рада Міністрів.
| Національні збори обираються за прямим загальним виборчим правом (Голосування у департаментах списками за мажоритарною системою в один тур з об’єднанням списків і правом зміни порядку кандидатур у списках). Рада Республіки обирається за непрямим загальним виборчим правом.
| Ця конституція визначає основні конституційні інститути Франції і Французького союзу.
| 12 років
|
