Методи розрахунку фінансово-експлуатаційної потреби в оборотному капіталі.

Період часу, впродовж якого готівкові ресурси відсутні у підприємства називається фінансовим циклом або часом оборотності оборотних засобів. На його основі можна розрахувати фінансово-експлуатаційні потреби підприємства (ФЕП), або інакше кажучі потребу в чистому оборотному капіталі. Остання розраховується як різниця між сумою засобів, вкладених у запаси сировини, готової продукції, дебіторську заборгованість і величиною кредиторської заборгованості, або, інакше кажучи, як різниця між поточними активами і поточними пасивами. На величину цієї потреби впливає ціла низка факторів, таких як продовжуваність виробничо-збутового циклу, сезонність виробництва, темпи росту виробництва, ринкова кон’юнктура, величина і норма доданої вартості і.т.п. Фінансово- експлуатаційні потреби підприємства можна розраховувати різними методами:

-різниця між поточними активами (без грошових коштів) і товарною кредиторською заборгованістю;

-різниця між коштами, що мобілізовані у запасах сировини, готової продукції, а також дебіторською заборгованістю, і сумою комерційного кредиту постачальників;

-частина чистих оборотних ативів, що не перекрита ні власними коштами, ні кредиторською заборгованістю, ні довгостроковими кредитами;

-нестача власних оборотних коштів;

-дірка у бюджеті підприємства;

-потреба в короткостроковому запозиченні.

Задача фінансового менеджера – перетворення ФЕП у від’ємну величину:

ФЕП=запаси сировини і готової продукції+дебіторська заборгованість-кредиторська заборгованість.

Звідси видно, що є для підприємства позитивним у плані зменшення ФЕП, а що – негативним.

Широко відомий на практиці метод визначення (ФЕП) у відсотках до виручки від реалізації. Наприклад, якщо величина ФЕП дорівнює 40%, це означає, що підприємство 146 днів на рік (365х0,4) працює лише на покриття своїх експлуатаційних потреб.
Тривалiсть фiнансового циклу (ТФЦ) у днях обiгу розраховується за формулою:
ТФЦ = ТОЦ - ЧОК = ЧОЗ + ЧОД - ЧОК,
де ТОЦ – тривалiсть операцiйного циклу,
ЧОК – час обiгу кредиторської заборгованостi,
ЧОЗ – час обiгу виробничих запасiв,
ЧОД – час обiгу дебiторської заборгованостi,

де Т – тривалiсть перiоду, за яким розраховуються середнi показники (як правило, рiк, тобто Т=365)
Операційний цикл характеризує загальний час, протягом якого фiнансовi ресурси омертвленi в запасах i дебіторській заборгованостi. Оскiльки пiдприємство оплачує рахунки постачальникiв з тимчасовим лагом, час, протягом якого грошовi засоби вилученi з обiгу, тобто фiнансовий цикл, менший операцiйного на середнiй час обiгу кредиторської заборгованостi. Скорочення операцiйного i фiнансового циклiв розглядається як позитивна тенденцiя. Якщо скорочення операцiйного циклу може бути здiйснено за рахунок прискорення виробничого процесу i обiгу дебiторської заборгованостi, то фiнансовий цикл може бути скорочений як за рахунок даних факторiв, так i за рахунок деякого некритичного сповiльнення обiгу кредиторської заборгованості.

Потреба в нематеріальних активах визначається виходячи з технології здійснення операційного процесу. Потреба в оборотному капіталі, що авансується в запаси ТМЦ кожного виду, визначається шляхом множення одноденного їх витрачання на норму запасу в днях. Потреба в грошових активах визначається на основі наступного їх використання на розрахунки по оплаті праці, по різних платежах тощо. Потреба в інших активах визначається методом прямого розрахунку по окремим їх різновидам з урахуванням особливостей підприємства. Розрахунок здійснюється окремо по оборотним і позаоборотним активам.

Дата добавления: 2015-11-14