Поняття цивільних договорів та їх види. Зміст договору.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договір – домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Із цього визначення випливає, що договір трактується як юридичний факт – різновид правочину, в якому бере участь дві або більше сторін.

Відмінність договору від правового акта:

1) договір виражає волю сторін, а правовий акт – органа, який його прийняв (видав);

2) договір поширюється на відносини його сторін, правовий акт створю права та обов’язки для невизначеного кола осіб, тобто має загальний характер.

За кількістю сторін: 1) двосторонні;2) багатосторонні.

За розподілом прав та обов’язків між сторонами: 1) односторонні (односторонньозобов’язуючі); 2) двосторонні (двостронньозобов’язуючі).

За наявністю, або відсутністю майнового еквіваленту: 1) відплатні; 2) безвідплатні.

В цивільному праві існує кілька форм відплатності: грошова; речова (матеріальна); відробіткова.

За моментом укладення: 1) консенсуальні;2) реальні.

За їх взаємозв’язком та значенням: 1)головні 2) додаткові.

За послідовністю досягнення цілей: 1) основні;2) попередні.

За колом суб’єктів для яких створюються правові наслідки договором: 1) на користь сторін договору;2) на користь третіх осіб;3) про виконання третім особам.

За характером прав, які встановлюються договором: 1) зобов’язальні; 2) речові.

Групи цивільно-правових договорів:

1) договори про передання майна у власність (інші речові права);

2) договори про передання майна у тимчасове користування;

3) договори про виконання робіт;

4) договори про надання послуг: - фактичних; - юридичних; - змішаних (юридично-фактичних);

5) договори про розпорядження майновим правами інтелектуальної власності;

6) договори про спільну діяльність.

Ст. 628 ЦК України, відповідно до якої зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З урахуванням цієї законодавчої норми усі умови договору за їх значенням прийнято поділяти на: 1) істотні; 2) неістотні.

Істотними в свою чергу вважаються у мови (ч.1 ст. 638 ЦК):

- щодо предмету;

- включені до тексту договору за вимогою хоча б однієї із сторін;

- в якості істотних передбачені у законі;

- не включені до договору, або не передбачені законом в якості істотних, однак є необхідними для договорів даного виду (умова щодо ціни; щодо строку у попередньому договорі тощо).

Проблема звичайних та випадкових умов:

- звичайні не потребують їх включення до тексту договору;

- випадкові набувають правового значення лише у разі влючення у договір.

---

Дата добавления: 2015-11-14