Порядок виконання роботи

1. Взяти бульбу картоплi (Solanum tuberosum) та розрiзати її скальпелем. Препарувальною голкою зняти тонкий шар м'якоті і перенести на предметне скельце в краплю води. Обережно, не натискуючи, накрити краплю покривним скельцем.

2. Розглянути препарат при великому збільшенні. У полі зору помітні великі i маленькі крохмальні зерна. При зменшенні потоку світла на препарат за допомогою ірисової діафрагми та конденсора, можна побачити шаровість зерен. Вона залежить від різної обводненостi шарів зерна. Якщо крохмаль висушити, шаровiсть зникне. Більшість крохмальних зерен – прості. Але в полі зору намагайтесь знайти складні i напівскладнi зерна.

3. Намалювати типи крохмальних зерен картоплі, показати на рисунку їх шаровiсть.

4. На цьому ж препараті, не знімаючи його зі столика, провести забарвлюючу реакцію крохмалю розчином йоду у йодистому калію (див. роботу 2). Коли реактив проникне під покривне скельце, відбудеться синьо-фіолетове забарвлення зерен. При надлишку реактиву крохмаль забарвлюється в чорний колір. Записати в лабораторному зошиті назву реактиву i результат реакції.

5. Приготувати препарат з крохмальними зернами вівса посівного (Avena sativa). З напухлого у воді зерна вівса препарувальною голкою взяти трохи суспензійної маси i помістити у краплю води на предметне скельце, потім накрити покривним.

6. Розглянути при великому збільшенні складні зерна вiвса.

7. Також приготувати препарат з крохмальними зернами пшениці (Triticum) або жита посівного (Secale cereale). Крохмальні зерна цих злаків – прості, округлi, дрібніші за картопляні.

8. Замалювати прості крохмальні зерна пшениці або жита.

9. Замалювати крохмальні зерна картоплі, вівса, гороху. Визначити їх форму, підписати.

10. Здати роботу викладачу.

Питання для самоконтролю

1. Яке зображення предмету отримують при використані світлового мікроскопа?

2. Які частини мікроскопа відносяться до оптичної системи, освітлювального й механічного пристрою?

3. У якому світлі – віддзеркаленому або тому, що проходить – помітно об'єкт у світовому мікроскопі?

4. Який принцип роботи електронного мікроскопа?

5. У яких органах рослин частіше утворюються кристали?

6. Які запасні речовини бувають у рослині і де вони накопичуються?

7. Які пластиди бувають у клітинах рослин? Їх роль?

КЛІТИННИЙ ПОДІЛ

Нові (дочірні) клітини утворюються в результаті поділу старих (материнських). Розрізняють три способи поділу: мітоз (непрямий поділ), мейоз (редукційний поділ) амітоз (прямий поділ).

При мітозі утворюються дві однакових клітини з ідентичним материнському набором хромосом. Мітоз характерний для тканин, що ростуть: кореня, стебла, листя, оплодня, насіння та ін.

При мейозі із однієї материнської клітини утворюються чотири дочірніх. У кожній з них число хромосом зменшене порівняно із материнською у два рази. Такий поділ відбувається при утворенні спор.

Найбільш простий і найменш розповсюджений спосіб поділу – це амітоз. Він здійснюється перетяжкою усієї клітини навпіл і зустрічається, головним чином, у низькоорганізованих рослинах.

При мітозі від одного поділу до іншого у клітині відбуваються складні процеси, які забезпечують відтворення нових клітин. Сукупність цих процесів називається мітотичним (клітинним) циклом.

Утворена молода клітина вступає до інтерфази, яка продовжується до початку наступного поділу. В інтерфазі розрізняються три періоди. У пресинтетичному періоді відбуваються синтез білка, накопичення енергії, Формування індивідуальних часток і мембран, з яких потім утворюються органели клітини.

Під час синтетичного періоду подвоюється кількість молекул ДНК. Самоподвоєння (редуплікація) молекул ДНК визначає можливість передачі спадкових ознак у процесі подальшого поділу. Постсинтетичний період характеризується тим, що в ньому продовжується синтез білка і накопичення енергії. Завершується цей період поділом ядра і клітини.

ФАЗИ МІТОЗУ

Ріст органів рослини у довжину і товщину відбувається за рахунок збільшення числа клітин в результаті мітотичного поділу (рис. 8). Клітини, у яких один поділ йде за іншим, називаються меристематичними. Такі клітини мають тонкі целюлозні стінки, густу цитоплазму і крупні ядра. В інтерфазному ядрі хромосоми деспиралізовані і тому у світловому мікроскопі не виявляються. Під час поділу хромосоми спиралізуються, скорочуються і потовщуються. Тоді їх можна підрахувати, визначити їх форму і величину.

У безперервному процесі мітотичного поділу виділяють наступні фази: профазу, метафазу, анафазу, тілофазу та цитокінез. Хромосоми добре помітні у світловому мікроскопі.

Рис. 8. Схема мітозу:

1 – Інтерфаза; 2-3 – Профаза; 4-5 – Метафаза;

6-7 – Анафаза; 8 –Тілофаза; 9 – Цитокінез

Лабораторна робота № 7

Дата добавления: 2015-11-14