V. Музичний диктант

Клас

· Підготовчі вправи по диктанту:

– спів окремих ступенів, мотивів, фраз по ступеневій «драбинці»;

– запам’ятовування невеликих фраз та відтворення їх ритмоскладами або з текстом;

– письмові вправи для розвитку навичок запису нотного тексту.

· Мелодичні диктанти:

– усні (2-4 такти) – на окремі інтонаційні звороти з рухом по звуках тонічного тризвуку, поступовим рухом, обспівуванням стійких звуків (спів з назвою звуків чи на нейтральні склади, з тактуванням або без нього вслід за програванням);

– письмові (під керівництвом викладача) – запис з попереднім аналізом мелодій, що були вивчені раніше або проспівані з назвою звуків з використанням , , у розмірі ²/₄ та у розмірі ³/₄ при повторності або незначному варіюванні фраз в мажорних тональностях з 1-2 ключовими знаками; обсяг – 4 такти.

· Запис знайомих мелодій, що були вже раніше вивчені (на основі матеріалу збірок українських народних пісень М. Лисенка, Я. Степового, К. Стеценка, М. Веріківського та інших) – для розвинутих груп.

Клас

· Продовження роботи над розвитком музичної пам’яті та внутрішнього слуху з використанням підготовчих вправ:

– самодиктант – запис мелодії, що була вивчена напам’ять вдома;

– підбір нескладних знайомих мелодій на інструменті, їх транспонування.

· Мелодичні диктанти – усні, письмові; обсяг – 4 такти з попереднім аналізом побудови мелодії:

– тональності – мажорні, мінорні з 1-2 ключовими знаками;

– запис мелодії повторної або єдиної будови з незначним варіюванням фраз, з секвенціями у розмірах ²/₄, ³/₄;

– ладові звороти – поступовий рух, рух по звуках тризвуку, обспівування стійких та нестійких звуків, секундові та терцові секвенції, стрибки на ч.4, ч.5, ч.8;

– гармонічний мінор: VII^# як допоміжний звук у зворотах обспівування;

– запис мелодій у розмірі ⁴/₄ з цілою нотою (на розсуд викладача);

– ритмічна група у розмірах ²/₄, ³/₄, ⁴/₄.

Клас

· Усні диктанти:

– мелодії в обсязі 2-4 тактів (спів з назвою звуків);

– підбір нескладних знайомих мелодій на інструменті, їх транспонування.

· Письмові диктанти:

– запис 4-8-тактових мелодій з попереднім аналізом будови мелодії у розмірах ²/₄, ³/₄, ⁴/_4;

– запис мелодій повторної будови з варіюванням фраз, з секвенціями або неповторної будови з 4-8 тактів;

– тональності мажорні та мінорні до 2-х ключових знаків;

– затакти , у розмірах, що були вивчені;

– інтонаційна складність – мелодичні звороти з великою та малою секстами (в.6 та м.6) по стійких ступенях, оберненнями тризвуків, секундовими та терцовими секвенціями, стрибками на ч.4, ч.5 з мелодичним заповненням;

– ритмічна група та інші вивчені у розмірах ²/₄, ³/₄, ⁴/₄;

– сполучення вивчених ритмічних груп та (для розвинутих груп);

– самодиктант;

– транспонування диктантів за наданим інтервалом – для розвинутих груп.

Клас

· Усні диктанти:

– транспонування мелодій (обсяг – 2-4 такти).

· Письмові диктанти:

– запис 4-8-тактових мелодій з попереднім аналізом будови у розмірах ²/₄, ³/₄, ⁴/₄;

– запис мелодій повторної будови з варіюванням фраз, з секвенціями або неповторної будови з 4-8 тактів;

– тональності мажорні та мінорні – з 2-3 ключовими знаками;

– інтонаційна складність – стрибки на сексту, рух по звуках головних тризвуків, тоніч­ного тризвуку з оберненнями, тритонів, малої септими на V ступені, домінантсепт­акорду;

– ритмічні групи , та інші вивчені у розмірах ²/₄, ³/₄, ⁴/₄;

– самодиктант;

– транспонування диктантів у вивчені тональності.

Клас

· Усні диктанти:

– різні форми усних диктантів; спів диктантів з диригуванням; транспонування (обсяг – 4-8 тактів).

· Письмові диктанти:

– запис мелодій з попереднім аналізом та без нього;

– структура – період неповторної будови з 8 тактів;

– тональності – з 2-4 ключовими знаками;

– інтонаційна складність: тритони, співзвуччя зменшених гармоній (зменшена септима, зменшений увідний септакорд);

– ритмічна група у розмірах ²/₄, ³/₄, ⁴/₄;

– пауза наприкінці фрази, речення – для розвинутих груп;

– самодиктант;

– транспонування диктантів у вивчені тональності.

Клас

· Різноманітні форми усного диктанту (обсяг – 4-8 тактів). Запис знайомих мелодій по пам’яті.

· Письмові диктанти:

– запис мелодій з попереднім аналізом або без нього;

– структура – період неповторної будови з 8 тактів;

– тональності до 4-х ключових знаків;

– ладово-інтонаційна складність: сполучення трьох видів мінору; нескладні стрибки вгору та вниз по звуках інтервалів та вивчених акордів;

– ритмічні складності: ноти з крапкою, шістнадцяті у різних групах у розмірах ²/₄, ³/₄, ⁴/₄;

– самодиктант;

– транспонування диктантів у вивчені тональності.

VІ. ВИХОВАННЯ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ

Клас

· Доспівування знайомих та незнайомих мелодій до тоніки.

· Складання мелодій за наданим текстом.

· Виконання найпростішого ритмічного акомпанементу (ритмічне остінато) з використанням інструментів шумового оркестру.

· Вільна імпровізація:

– мелодичні фрази у діалозі (запитання – відповідь) – спів на нейтральний склад або з назвою звуків;

– ритмічні фрази у діалозі (початок – закінчення).

· Колективна ритмічна імпровізація на шумових інструментах.

· Підбір до мелодій (для розвинутих груп):

– другого голосу з використанням косвеного або протилежного руху голосів (в обсязі терції);

– басу з чергуванням I та V ст.

Клас

· Підбір ритмічного акомпанементу до музичних творів, які виконує педагог.

· Використання нової ритмічної групи в ритмічному акомпанементі у розмірах ²/₄, ³/₄, ⁴/₄ (у вигляді остінато) в жанрах вальсу, маршу чи будь-яких інших.

· Ритмізація та запис ритмічного рисунку текстів (дитячі вірші).

· Створення другої фрази або речення (за допомогою викладача):

– за наданим текстом, ритмом;

– зі стрибками на вивчені інтервали;

– з секвенціями та повторами у розвитку;

– з вивченими ритмічними групами;

– створення мелодичних варіантів фрази.

· Запис складеної мелодії – для розвинутих груп.

· Підбір до мелодій:

– другого голосу (сполучення паралельних терцій з примами, квінтами);

– акомпанементу з чергуванням I та V ст. – для розвинутих груп.

· Колективна музична імпровізація за наданим текстом.

Клас

· Завершення мелодії з назвою звуків.

· Складання мелодій:

– за наданим ритмом у вивчених розмірах та за наданим текстом;

– з різними варіантами до наданої фрази;

– у вивчених ладах (мажор, мінор, паралельно-змінний) та у вивчених розмірах;

– з інтонаціями засвоєних інтервалів, обернень тонічного тризвуку;

– з різними жанровими ознаками – для розвинутих груп.

· Скласти ритмічний акомпанемент до мелодії з використанням остінато з ритмічною групою та іншими вивченими у розмірах ²/₄, ³/₄, ⁴/₄.

· Підбір до мелодій:

– другого голосу з використанням вивчених інтервалів за допомогою паралельних тер­цій, секст, сполучення вивчених інтервалів;

– акомпанементу з використанням головних ступенів та тризвуків – для розвинутих груп.

· Скласти варіації: ритмічні, мелодичні, ладові (в обсязі чотирьох тактів) – для розвинутих груп.

· Колективна імпровізація у паралельно-змінному ладі у вигляді музичного діалогу.

Клас

· Ритмічні та мелодичні варіанти другої фрази речення.

· Доскладання пісень за наданим текстом та початком мелодії.

· Створення мелодій у паралельно-змінному ладі (співставлення тональностей).

· Створювання та запис мелодичних фраз або мотивів для секвенцій з використанням стрибків на інтервали зб.4, зм.5, в.6, м.6, м.7; рухом по звуках D₇.

· Складання мелодій у різних метрах та ритмах на один і той же текст – для розвинутих груп.

· Підбір до мелодії:

– другого голосу з використанням тритонів та м.7 на V ст.;

– акомпанементу з використанням головних тризвуків (за принципом бас – акорд) – для розвинутих груп.

· Запис створених мелодій – для розвинутих груп.

· Колективна імпровізація пісенних мелодій різних жанрів.

Клас

· Створення:

– ритмічних та мелодичних варіантів другого речення періоду;

– окремих фраз або речень з використанням стрибків на інтервали сексти, септими, тритонів, також руху по звуках тризвуків головних ступенів з оберненнями та D₇ у натуральному мажорі та гармонічному мінорі;

– мелодій з використанням секвенцій;

– мелодій (4-8 тактів) у різних жанрах з використанням ритмічних груп (ритмічних формул), характерних для маршу, вальсу, пісні за зразком, що був наданий викладачем – для розвинутих груп.

· Підбір до мелодії:

– другого голосу з використанням характерних інтервалів зб.2 та зм.7 з розв’язанням у гармонічному мінорі;

– другого голосу до відомої народної пісні – для розвинутих груп;

– акомпанементу у паралельно-змінному ладі на прикладі співставлення тональностей – для розвинутих груп.

· Запис створених мелодій – для розвинутих груп.

· Колективна імпровізація мелодій у різних жанрах з використанням їх характерних особливостей.

Клас

· Закріплення навичок, отриманих протягом 1-5 класів.

· Створення та запис власного продовження одноголосної мелодії.

· Створення другої фрази до наданої першої, виконання її голосом або на інструменті.

· Імпровізація мелодій різного характеру та жанру за наданою ритмічною схемою (8 тактів) з використанням інтонацій певних інтервалів, акордів.

· Імпровізація та складання мелодії на задану акордову послідовність – для розвинутих груп.

· Підбір до мелодії:

– другого голосу з використанням вивчених інтервалів зб.2 та зм.7 з розв’язанням у гармонічних ладах;

– другого голосу з паралельним, протилежним, косвеним рухом голосів;

– фактурного акомпанементу в жанрах вальсу, маршу, польки – для розвинутих груп.

· Колективна імпровізація з використанням характерних особливостей запропонованого жанру.

VІI. ТЕОРЕТИЧНІ ЗНАННЯ ТА ПРАКТИЧНІ НАВИЧКИ

Клас

· Звуки: шумові й музичні, високі і низькі, звукоряд.

· Клавіатура фортепіано: назви октав; початкове уявлення про регістри, їх виразні можливості; назви звуків та їх розміщення на клавіатурі.

· Початкові навички нотного письма: нотний запис (головка ноти, штилі, хвости, ребра), правопис штилів, розміщення на нотному стані нот 1, 2 та малої октави (ля і сі), ключі скрипковий та басовий, знаки альтерації (дієз, бемоль).

· Основні елементи нотного письма: нотний стан, ключі, ноти, паузи.

· Правопис штилів у залежності від розташування нот на нотоносці.

· Правила запису мелодії: ключ, ключові знаки, позначення розміру, тактові риски, за­ключна риска, позначення репризи.

· Напрямок мелодичного руху: повторність звуків, поступовий рух вгору і вниз, плавний, стрибковий, хвилеподібний.

· Метроритм:

– метроритмічна пульсація в музиці, метр, сильні й слабкі долі, порядок їх чергування у розмірах ²/₄, ³/₄;

– темп – повільний, помірний, швидкий (швидкість метричної пульсації).

– назви основних тривалостей (ціла, половинна, четвертна, восьма), їх утворення, основний поділ, вимір; ритмізація тексту;

– тактовий розмір, такт, тактова риска; затакти (, ) у розмірах ²/₄, ³/₄;

– метри: 2-дольний (маятниковий рух) і 3-дольний (коловий рух);

– прості розміри ²/₄, ³/₄ – тактування, групування; крапка біля ноти () у розмірі ³/₄;

– паузи (, , ) у розмірах ²/₄, ³/₄;

– складний розмір ⁴/₄ – для розвинутих груп;

– ритмічні: групи, рисунок, партія, партитура, остінато, канон, вільна імпровізація;

– сольмізація нотних прикладів.

· Лад:

– звуки ладу, їх складове позначення і розташування у висхідному та низхідному напрямках;

– мажор і мінор, порівняння пентахордів та тризвуків (різниця у висоті ІІІ ступеня);

– тон, півтон, побудова мажорного ладу, тетрахорди верхній та нижній;

– ступені ладу, їх позначення римськими цифрами;

– головні ступені ладу тоніка і домінанта (у вигляді І та V ступенів) при створенні супроводу до мелодії – для розвинутих груп (на розсуд викладача);

– стійкість і нестійкість; стійкі як опорні звуки ладу, закінчення мелодій на І, III, V ступенях, тоніка;

– нестійкі ступені, їх спрямованість у стійкі (тяжіння); увідні ступені з розв'язанням у тоніку;

– обспівування тоніки увідними ступенями, обспівування III і V ступенів.

· Тональність:

– поняття тональності, складання назви тональності з назви тоніки і ладу;

– хроматичні знаки – дієз, бемоль;

– ключові знаки, порядок їх появи, запису; кількість ключових знаків у тональностях Ре, Соль, Фа мажор, визначення тональності за ключовими знаками;

– випадкові знаки; різниця між ключовими та випадковими знаками;

– тонічний тризвук у мелодичному і гармонічному звучанні; акорд;

– гама, тетрахорд (спів, гра на прикладі вивчених тональностей);

– однойменні тональності на прикладі пісень;

– гра на інструменті вивчених пісень у засвоєних тональностях;

– транспонування мелодій на тон вгору або вниз у вивчені тональності.

· Загальна характеристика та структура твору:

– фраза – закінчення стійке і нестійке, повторність та неповтор­ність фраз, цезура, речення, секвенція, реприза та ї визначення;

– куплет (заспів, приспів), мелодія та супровід (вступ, закінчення); кульмінація.

· Засоби музичної виразності: динаміка – f, P, регістр; штрихи – legato, non legato, staccato; темп. Визначення характеру музичного твору через аналіз засобів музичної виразності.

· Жанри: пісня, танець, марш.

· Назви простих інтервалів. Загальне уявлення про консонанси та дисонанси, вузькі та широкі інтервали (ознайомлення на слух без визначення назви інтервалів).

Клас

· Лад:

– будова мінорного ладу, порівняння мажору та натурального мінору;

– три види мінору – натуральний, гармонічний та мелодичний;

– запис та гра на інструменті вивчених гам мажору, трьох видів мінору;

– тетрахорди мажору і трьох видів мінору (порівняння);

– тяжіння нестійких ступенів до стійких, розв’язання нестійких ступенів;

– мінорний тонічний тризвук;

– розв'язання увідного тону в натуральному і гармонічному видах мінору (на основі порівняння);

– ступеневі послідовності (в обсязі 3-5-ти ступенів);

– головні ступені ладу: тоніка, субдомінанта, домінанта (T, S, D), головні тризвуки ладу у вигляді автентичного та плагального зворотів на прикладі створення супроводу до мелодії – для розвинутих груп.

· Тональність:

– тональності натурального мажору і мінору трьох видів (до 2-х ключових знаків включно); знак альтерації – бекар;

– поняття квінтове коло тональностей (до 2-х ключових знаків), квінтове коло як один із засобів закріплення інтервалу квінта або тризвуку;

– паралельні тональності до 2-х знаків (співвідношення тонік);

– однойменні тональності (порівняння III, VI, VII ступенів).

· Інтервали:

– поняття про інтервал, визначення назви простих інтервалів (у межах октави);

– мелодична та гармонічна форма викладення інтервалів; консонанси та дисонанси;

– звучання, кількість ступенів, тонів та півтонів, позначення прими, секунди, терції, кварти, квінти, октави;

– поняття про якість інтервалів – чисті, великі і малі;

– побудова вивчених інтервалів крім секст і септим від звука та на ступенях ладу (письмово, усно та на інструменті).

· Акорди:

– мінорний тонічний тризвук (t⁵₃) у мелодичному виді та гармонічному звучанні;

– тонічні тризвуки паралельних та однойменних тональностей (порівняння);

– мажорний (В.⁵₃) і мінорний (м.⁵₃) тризвуки, їх звучання, інтервальний склад і побудова від звука (письмово, усно та на інструменті).

– тоніка, домінанта у вигляді тризвуків Т⁵₃, D⁵₃ на прикладі створення гармонічного супроводу – для розвинутих груп.

· Метроритм:

– розмір ⁴/₄ – тактування, групування, ритмічні тривалості (, , ), затакти (, ); ціла нота та пауза;

– ритмічна група у розмірах ²/₄, ³/₄, ⁴/₄;

– варіювання ритму дробленням тривалостей: заміна четверті або двох восьмих – на чотири шістнадцятих, двох четвертей – на ритм – для розвинутих груп.

· Засоби музичної виразності:

– динамічна шкала (f, ff, mf, p, pp, mp, crescendo, diminuendo);

– зміна темпу (прискорення та уповільнення); фермата.

· Загальна характеристика та структура твору:

– речення; фраза, повторність фраз (аа), їх варіювання (аа ₁); більш складне варіювання фраз (аабб, аа ₁ бб ₁ або абаб ₁ тощо) – для розвинутих груп;

– закінчення твору першою та другою вольтами;

– жанрові особливості вальсу, маршу (розмір, нота з крапкою).

· Підголоскова поліфонія – для розвинутих груп на розсуд викладача.

З клас

· Лад:

– паралельно-змінний;

– головні ступені ладу: тоніка, субдомінанта, домінанта (Т, S, D).

· Тональність:

– натуральний мажор і мінор (3 види) до 3-х ключових знаків включно;

– квінтове коло тональностей до 3-х ключових знаків (квінтовий принцип зростання кількості ключових знаків та розташування тональностей);

– визначення тональностей за ключовими знаками.

· Інтервали:

– обернення інтервалів (запис та гра);

– інтервал секста в ладу та від звука; визначення секст між стійкими ступенями;

– використання терцій для визначення якості секст;

– мала та велика сексти (м.6 та в.6) як крайні звуки секстакорду й квартсекстакорду;

– збільшена секунда (зб.2) у гармонічному мінорі (загальні відомості);

– вміння знаходити вивчені інтервали у нотному тексті.

· Акорди:

– обернення тонічного тризвуку в мажорі і мінорі та їх назва; визначення знаходження в них основного тону; розміщення чистої кварти (порівняння);

– головні тризвуки ладу (Т⁵₃, S⁵₃, D⁵₃) – для розвинутих груп.

– мажорний та мінорний тризвуки від звука вгору та вниз, назва тонів тризвука.

· Метроритм:

– ритмічна група у розмірах ²/₄, ³/₄, ⁴/₄;

– варіювання ритму дробленням тривалостей: заміна двох восьмих на групу – для розвинутих груп;

– розмір ³/₈ без шістнадцятих (тактувавння, групування, паузи).

· Загальна характеристика та структура твору:

– період повторної та неповторної будови, складові періоду (речення, фраза, мотив);

– прості форми: період, двочастинна та тричастинна форми (реприза);

– жанрові особливості польки (розмір, ритмічна група );

– імітаційна поліфонія – для розвинутих груп на розсуд викладача.

Клас

· Лад (закріплення, поглиблення та систематизація знань й навичок).

· Тональності:

– мажорні і мінорні до 3-х ключових знаків включно;

– квінтове коло тональностей (до 3-х ключових знаків);

– літерне позначення звуків і тональностей.

· Інтервали:

– септими в натуральному мажорі та мінорі;

– використання секунд для визначення якості септим;

– мала септима на V ступені як крайні звуки домінантсептакорду (з розв’язанням);

– тритони: збільшена кварта (зб.4) на IV ступені та зменшена квінта (зм.5) на VII ступені з розв'язанням у натуральному мажорі та гармонічному мінорі;

– поняття енгармонізм інтервалів (на прикладі тритонів).

· Акорди:

– чотири види тризвуків – мажорний, мінорний, збільшений, зменшений;

– головні тризвуки ладу, їх літерне та цифрове позначення й розпізнавання на слух;

– обернення мажорних та мінорних тризвуків як переміщення (від звука);

– зменшений тризвук (зм.⁵₃) з розв’язанням на VII ступені мажору та VII^# гармонічного минору;

– домінантсептакорд (D₇) з розв’язанням у мажорі та гармонічному мінорі;

– головні тризвуки ладу у вигляді повного гармонічного звороту Т⁵₃ – S⁵₃ – D⁵₃ – Т⁵₃ з плавним голосоведінням на прикладі створення супроводу до мелодії – для розвинутих груп.

· Метроритм:

– ритмічні групи , у розмірах ²/₄, ³/₄, ⁴/₄;

– розмір ⁶/₈ з ритмічними групами без шістнадцятих;

– варіювання ритму дробленням тривалостей: заміна четверті на групи , (для розвинутих груп);

– інструментальне та вокальне групування тривалостей.

· Загальна характеристика та структура твору:

– лад, зміна ладу, розмір, ритмічний рисунок та його особливості;

– загально структура: кількість фраз, частин; види простих форм;

– засоби тематичного розвитку (повторність, секвентність, варіантність);

– жанрові особливості мазурки й полонезу (розмір, ритмічні групи , );

– музична форма варіації (загальне ознайомлення).

Клас

· Лад (закріплення, поглиблення та систематизація знань й навичок).

· Тональність:

– мажорні та мінорні тональності до 4-х ключових знаків – практично, до 7-ми ключових знаків – теоретично; дубль дієз, дубль бемоль;

– квінтове коло тональностей (до 4-х ключових знаків);

– відхилення, модуляція, споріднені тональності.

· Інтервали:

– перша пара характерних інтервалів збільшена секунда й зменшена септима (зб.2 й зм.7) з розв’язанням у гармонічному мінорі; енгармонізм зб.2 та зм.7;

– тритони з розв'язанням у натуральному мажорі та гармонічному мінорі.

· Акорди:

– мажорні та мінорні тризвуки з оберненням від звука, їх інтервальний склад;

– тризвуки головних ступенів з оберненнями;

– домінантсептакорд від звука з розв'язанням в мажорі та гармонічному мінорі;

– обернення домінантсептакорду з розв'язанням в мажорі та гармонічному мінорі;

– субдомінантовий і домінантовий тризвуки в мажорі й мінорі з розв'язанням (S⁵₃ – Т⁶₃, D⁵₃ – Т⁶₄);

– увідні септакорди малий (м.VII₇) та зменшений (зм.VII₇) з розв'язанням у тонічний тризвук у натуральному мажорі та гармонічному мінорі.

· Метроритм:

– ритмічна група у розмірах ²/₄, ³/₄, ⁴/₄;

– тріоль, різні види внутришньотактової синкопи у розмірах ²/₄, ³/₄, ⁴/₄;

– ритмічні групи з шістнадцятими у розмірах ³/₈ та ⁶/₈;

– більш складні поєднання вивчених ритмічних груп.

· Загальна характеристика та структура твору:

– мелодії вокальні та інструментальні, кантиленні та речитативні;

– типові ритмічні рисунки та мелодичні звороти як характерні ознаки різних жанрів (у межах міжпредметних зв’язків з музичною літературою та фахом);

– відхилення, модуляція, споріднені тональності, їх визначення за нотним текстом;

– музична форма рондо (загальне ознайомлення).

Клас

· Лад:

– гармонічний мажор;

– старовинні діатонічні лади, пентатоника (загальне ознайомлення);

– двічі гармонічний мажор, двічі гармонічний мінор, гуцульський лад (ознайомлення);

– штучні лади збільшений, зменшений (загальне ознайомлення).

· Тональність:

– мажорні та мінорні тональності до 4-х ключових знаків включно;

– квінтове коло тональностей до 4-х ключових знаків – практичне засвоєння;

– квінтове коло тональностей до 7-ми ключових знаків – теоретичне засвоєння; дубль дієз, дубль бемоль;

– альтерація, хроматизм, хроматична гама (загальне ознайомлення);

– відхилення, модуляція, споріднені тональності – закріплення, поглиблення та систематизація теоретичних знань й практичних навичок.

· Інтервали:

– інтервали чисті, малі та великі в тональностях мажору та мінору (натуральних) та від звука (вгору та вниз);

– тритони з розв’язанням у натуральному та гармонічному мажорі та мінорі, а також від звука (вгору та вниз);

– характерні інтервали (збільшена секунда та зменшена септима) з розв’язанням у гармонічних ладах, а також від звука (вгору та вниз).

· Акорди:

– мажорний та мінорний тризвуки з оберненнями від звука вгору та вниз;

– види тризвуків (мажорний, мінорний, збільшений, зменшений), їх побудова та визначення від звука;

– тризвуки головних ступенів з оберненнями та для розвинутих груп з розв’язаннями в ладу;

– увідні септакорди 2-х видів з розв’язаннями (2 способи) в натуральних і гармонічних ладах та від звука (вгору та вниз);

– домінантсептакорд та його обернення з розв’язаннями в тональностях мажору і мінору та від звука (вгору та вниз).

· Загальна характеристика та структура твору:

– визначення засобів музичної виразності: розмір, лад, регістр тощо;

– диференціація у межах одного жанру, наприклад: марші – військові, дитячі, казкові, урочисті тощо;

– види каденцій у періоді;

– типові ритмічні рисунки та мелодичні звороти як характерні ознаки різних жанрів (жанри обираються викладачем на власний розсуд);

– відхилення, модуляції; їх розпізнавання у нотному тексті;

– альтерація, хроматизм (загальне ознайомлення);

– органний пункт (загальне ознайомлення).

· Знаки скорочення та спрощення нотного письма (загальне ознайомлення).

· Знаки збільшення тривалості звука (загальне ознайомлення).

[1] З моменту вивчення музичної літератури значна частина роботи з розвитку музичного сприйняття переноситься на ці уроки, коли виконується цілісний аналіз та аналіз елементів музичної мови, при цьому слід використовувати знання, що були отримані на уроках сольфеджіо.

Дата добавления: 2015-11-14