Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Основні процедури персональних експертних оцінок.

Технологія побудови систем моніторингу. | Критерії оцінки якості функціонування системи моніторингу. | Оцінки точності в системах моніторингу. | Нормальний закон розподілу. | Дискретність спостережень у системі моніторингу. | Сутність, причини і види економічного ризику об’єктів моніторингу. | Оцінювання ризику в системах моніторингу. | Методи прогнозування змін вимірюваних величин. | Регресійний алгоритм прогнозування. | Алгоритм екстраполяції. |


Читайте также:
  1. The capital stock -основний капітал/основні виробничі фонди.
  2. А. Основні рішення та доповіді
  3. Бази даних на персональних комп'ютерах.
  4. Бенчмаркінг: основні принципи. Використання в Інтернет-маркетингу.
  5. Беспровідні оптичні системи зв’язку. Основні абревіатури
  6. В2.Основні поняття у галузі охорони праці, їх терміни та визначення
  7. Вид бойового забезпечення, розвідка. Мета, основні вимоги, види, завдання.

Ранжування. Прогнозування проводиться по m чинниках і в ньому беруть участь n експертів. Кожний експерт установлює ранг j -му чиннику (j = 1, 2, …, m).

При цьому для j -го чинника визначається ранг Rj за формулою:

,

де Rij — ранг, привласнений i -им експертом j -му чиннику.

Далі обчислюється вага чинників Wj:

,

де: Wj — середня вага j -го чинника по всіх експертах;

m — число чинників.

Нормування. Початкові оцінки, приписані експертами кожному чиннику r ij перетворюються до вигляду:

.

Далі визначається нормована оцінка j -го чинника:

.

Попарне порівняння. Для його виконання визначається серед­ня вага кожного чинника.

Послідовне порівняння. Виконується відповідно до отриманих ваг.

Після одержання експертних оцінок Wij і Wj виконується статистичний аналіз отриманих даних. Він полягає у визначенні ступеня узгодженості думок усієї групи експертів, що беруть участь в експертизі, з відносною важливістю аналізованих чинників. Мірою узгодженості є коефіцієнт конкордації, що розраховується так: за результатами опитувань експертів складає­ться матриця rij розміром m × n. Підраховуються суми для кожного чинника:

і середнє значення цих сум по всіх чинниках Sj:

,

обчислюється сума квадратів відхилень :

,

визначається коефіцієнт конкордації К:

.

Введення нормувального множника 12 / (m 3m) n 2 здійснюється для того, щоб Кk змінювався в межах від 0 до 1.

При Кk = 1 досягається повний збіг думок експертів, при Кk = 0 — має місце повна розбіжність.

Низьке значення коефіцієнта конкордації може бути отримано як за відсутності спільності думок усіх експертів, так і за наявнос­ті протилежних думок між підгрупами експертів.

В організаційному плані експертні методи реалізуються у вигляді індивідуальної роботи експертів з подальшим опрацюванням результатів, способом роботи за «круглим столом», методом «мозкової атаки», методом Дельфі.

Індивідуальна робота експертів не потребує збору їх в одному місці у той самий час, тобто припускається можливість дистанційної роз’єднаності, проте при цьому виключаються компроміси та взаємодії експертів. Метод «круглого столу» дає змогу вільно обмінюватися думками і дискутувати, тобто цілком реалізується колективна експертиза, але результат експертизи визначається логікою компромісу. При «мозковій атаці» збираються експерти, що представляють коло найрізноманітніших професійних інтересів. При цьому реалізується метод «круглого столу», коли можуть обговорюватися будь-які неймовірні висловлення. Метод Дельфі являє собою конгломерат усіх зазначених методів і використовується при вирішенні проблем, що не мають достатньої теоретичної бази. Збирання та опрацювання індивідуальних думок експертів про прогнози розвитку об’єкта здійснюються, виходячи з таких принципів:

¾ питання в анкетах формулюються так, щоб можна було дати кількісну характеристику відповідям;

¾ опитування проводиться в декілька (4—5) турів, усі опитувані експерти після кожного туру ознайомлюються з результатами попереднього туру опитування;

¾ у наступних турах питання і відповіді уточнюються, експерти обгрунтовують оцінки і думки, що відрізняються від думки більшості;

¾ статистичне опрацювання відповідей проводиться після кожного туру із встановленням узагальнених характеристик.

За допомогою методу Дельфі виявляються переважні судження експертів в обстановці, що виключає спілкування, але дає змогу кожному експерту зважувати свої судження з урахуванням відповідей і думок колег. Можливість перегляду своїх оцінок і думок стимулює урахування раніше пропущених чинників.

Експертні методи прогнозування можуть бути використані у надзвичайно широкому спектрі проблем там, де інші методи неприйнятні або не дають результатів. Можливі найнесподіваніші та найефективніші результати. Проте експертиза є винятково складною в організації та реалізації і має дуже високу вартість. Тому її варто використовувати для одержання найважливіших прогнозів, у випадках, коли інші методи нерезультативні. У системах моніторингу експертне прогнозування доцільне у винятково важливих випадках, коли відсутність прогнозу загрожує катастрофою (наприклад, екологічною) або може призвести до значних збитків. Але навіть і в цих випадках, якщо є можливість, для одержання прогнозів варто використовувати експертну систему, спроможну видавати експертні прогнози.

 


Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 63 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Експертні методи прогнозування.| Застосування експертних систем в задачах моніторингу.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)