Структура свідомої поведінки

Процес свідомості, як заключний етап процесу пізнання – це складний багатоетапний феномен сприйняття, обробки і створення нової інформації, на кожному з етапів якого виникають певні форми детермінування, причинно-наслідкових зв’язків інформаційних процесів. Складні форми інтегративної діяльності мозку людини зводяться до безперервного аналізу елементів зовнішнього світу з наступним їх синтезом у вигляді цілісного сприйняття. Таким чином здійснюється пристосувальна поведінка на основі достатньо точного відображення оточуючої дійсності в свідомості людини. Отже, на основі біологічних, соціальних та ідеальних потреб формується підсвідомість (автоматизовані, неусвідомлювані навички і форми поведінки), свідомість (знання, які передаються другим людям), надсвідомість (творча діяльність, інтуїтивна поведінка). Відмінності між усвідомлюваними та неусвідомлюваними реакціями людини полягає в мірі глобальності активації мозку і залежить від кількості залучених в реакцію структур мозку.

Реакції (включаючи поведінкові), які реалізуються на рівні підсвідомості і здійснюються автоматично, забезпечуються активацією минімально активованих нейронів порівняно невеликих ділянок мозку. Значення підсвідомої обробки інформації полягає в первинній фільтрації величезної кількості вхідної інформації: на рівні підсвідомості, наприклад, відбувається рефлекторна регуляція діяльності внутрішніх органів. Поки людина є здорова відсутня необхідність переводити інтероцептивну інформацію в сферу свідомої діяльності. Тому людина починає “відчувати” і “сприймати” свої внутрішні органи тільки при розвитку у них патологічного процесу. підключення свідомості до контролю над якимось процесом досягається за рахунок активації великої кількості кіркових структур, що викликається збудженням ретикулярної формації стовбура мозку.

Показано, що структури ретикулярної формації середнього мозку здійснюють сильний активуючий вплив на свідомість. Мінімальний період активації мозкових структур для усвідомленого сприйняття сигналу складає 100-300 мс (причому тривалість тільки внутрішньокіркового сприйняття усвідомлюваного образа не перевищує 80-150 мс).Таким чином, свідомість – це результат перебігу нейрофізіологічних процесів в певних проте достатньо обширних ділянках головного мозку (кора півкуль, таламо-кортикальні структури, лімбічна система та ретикулярна формація стовбура мозку).

Дата добавления: 2015-11-14