Робота №6. Біохімічна потреба у кисні.

Для характеристики ступеню забруднення стічних вод органічними домішками, з маючими здатність розкладатися мікроорганізмами, слугує біохімічна потреба у кисні (БПК). Вона характеризуеться кількістю кисню (мг ), який іде на окислення органічних домішок аеробними мікроорганізмами. Розчинений у воді кисень витрачається у результаті життєдіяльності аеробних мікроорганізмів на окислення органічних речовин і на процеси нітрифікації, однак недоокислені неорганічні сполуки (нітрити, солі двохвалентного заліза та ін.) також поглинають розчинений у воді кисень.

Практично вважають, що повне окислення киснем органічних речовин закінчується за 20 діб, і вважають повним БПК. У лабораторних дослідженнях замість повного БПК зазвичай визначають біохімічну потребу у кисні за 5 діб - , або стандартне БПК.

БПК визначають у стічній воді після двохгодинного відстоювання. Суть методу полягає у тому, що у досліджуваній воді обчислюють кількість розчиненого кисню до та після витримування проби у термостаті при 20 протягом певного часу (2, 3, 5, 20 діб).

Різниця між кількістю розчиненого кисню у свіжій пробі та у пробі, яка знаходилася у термостаті 5 діб, вкаже на споживання кисню у даному об‘ємі води.

Перерахунок на літр дасть кількість кисню, яка споживається 1 літром води за 5 діб:

;

де а -- кількість мл тіосульфату;

Н - нормальність розчину тіосульфату;

V - об‘єм проби, мл.

Кількісне визначення кисню ведуть йодометричним методом до проби води, що аналізується, додають та , при цьому утворюється гідроокис марганцю згідно з рівнянням

,

який окислюється киснем повітря, яке розчинено у воді, та перетворюється у :

.

Дають осаду відстоятися, потім приливають сірчану кислоту та , при цьому протікає наступна реакція:

.

Іод, який виділився, титрують тіосульфатом при наявності крохмалю:

.

Вода чистих водоймищ дає зменшення кисню не більше 1-2 мг на 1 л. Дуже забруднені води через 5 діб дають повне зникнення кисню.

Стічну воду розбавляють чистою водою, яку взято у такій кількості, щоб кисню у ній вистачило з надлишком для повного окислення усіх органічних речовин, які містяться у стічній воді. В залежності від забрудненості досліджувану воду розводять у 5-10 разів.

Визначення БПК проводять при контролюванні роботи окислювачів на очисних спорудах. У цих випадках після періоду інкубації концентрація кисню у досліджуваній рідині повинна бути не меншою, ніж 3-4 мг/л.

Хід визначення: У лабораторії воду наливають у велику колбу, підігрівають до 20 та протягом однієї хвилини і енергійно струшують задля насичення її киснем. Потім воду наливають у дві колби ємкістю 250 мл та закривають скляними корками.В одній колбі визначають кисень одразу ж, а в іншій - через п‘ять діб. Колба з розчином зберігається у термостаті при 20 . Для визначення кисню у колбу з досліджуваною водою за допомогою лійки з відтянутим кінцем, який доходить до дна колби, вносять 1 мл розчину та 1 мл лужного розчину іодиду калію. Зачиняють колбу коркою. Вміст колби ретельно перемішують та дають відстоятися утвореному осаду та . Після відстоювання осаду у колбу вносять 3 мл концентрованої соляної або сірчаної кислоти, закривають колбу коркою та перемішують. Осад розчиняється та виділяється вільний іод, який забарвлює розчин у бурий колір. Титрують іод, який виділився, у присутності крохмалю (1-2 мл) 0,01 н. розчином тіосульфату натрію до зникнення синього забарвлення. Аналогічно визначають і кисень в другій колбі, яка стояла п‘ять діб.

; мг /л.

де об‘єм тіосульфату натрію, який пішов на титрування

досліджуваної води у той же час після того, як було

взято пробу, мл;

об‘єм тіосульфату натрію, який пішов на титрування

досліджуваної води після періоду інкубації, мл;

- нормальність тіосульфату натрію;

E -- єквівалент кисню, який дорівнює 8;

V -- об‘єм досліджуваної води, мл.

Дата добавления: 2015-11-14