Загальна характеристика розвитку держави та пава країн

Тема 1. ІДПЗК як наука та навчальна дисципліна.

Держава та право країн Стародавнього світу

План

1. Предмет і методи вивчення історії держави та права зарубіжних

країн.

2. Загальна характеристика розвитку держави та пава країн

Стародавнього Сходу.

3. Суспільний лад і державний устрій давньосхідних держав (Єгипет,

Вавілон, Індія).

4. Право країн Стародавнього Сходу: загальна характеристика джерел

права; закони царя Хамураппі та закони Ману (цивільне та

кримінальне право, процес).

5. Особливості державно-правового розвитку країн античного світу:

демократична республіка та право Афін; суспільний устрій та

державний лад Спарти.

6. Римська рабовласницька держава: основні етапи розвитку

Стародавнього Риму; римське право, форми цивільного процесу.

Предмет і методи вивчення історії держави та права зарубіжних

Країн.

Предметом ІДПЗК є вивчення процесів, загальних закономірностей, специфічних особливостей виникнення й розвитку держави та права в певних країнах світу конкретно - в історичних умовах і в хронологічній послідовності. З огляду на предмет цієї науки, можна дійти висновку, що вона є наукою: суспільно-політичною, позаяк вивчає такі суспільно-політичні явища, як держава та право; юридичною, адже звертає увагу на правові аспекти суспільного життя; історичною, оскільки розглядає державно-правові явища в їхньому історичному розвитку.

Методи ІДПЗК - це сукупність прийомів, способів, шляхів та принципів, за допомогою яких вивчають цю дисципліну. Найважливіші методи (підходи) такого вивчення:

1) діалектичний метод (держава та право вивчаються в розвитку, в русі - від їх елементарних форм й організацій до більш складних і розгалужених);

2) історичний метод (вимагає розглядати державу та право з позиції їх виникнення, розвитку і зміни, у зв'язку з іншими явищами й умовами певної епохи, у зв'язку з конкретним досвідом історі);

3) системно-структурний метод (виявляються елементи, що забезпечують єдність системи, вивчають взаємозалежність цих елементів);

4) порівняльний метод (конкретні державно-правові явища розглядаються в зіставленні їх у просторі та часі);

5) статистичний метод (досліджуються кількісні характеристики історичного);

6) метод екстраполяції (поширення висновків, зроблених щодо однієї частини якого-небудь явища (процесу) на іншу) та ін.

Позитивні результати при вивченні історі держави і права зарубіжних країн може дати лише комплексний підхід у використанні методологі.

Загальна характеристика розвитку держави та пава країн

Стародавнього Сходу.

Перші державні утворення виникли на Сході у УІ-ІІІ тис. до н.е. Це були країни, розташовані на схід і південний схід від греко-римського світу, а саме: держави та народи Південної Азії (Вавилон та Ассирія (раніше Шумер та Аккадія), Хетська держава, Фінікія, єврейські царства, Іран Урарту та ін.), частково Північної Африки (Єгипет), а також Індії та Китаю.

Поняття Сходу тут використовується не тільки як географічне, а як історико-культурне, цивілізаційне поняття. Саме тут вперше в історії людства склались соціальні та політичні інститути, держава, право, зародились світові релігії, виникла писемність. Тому недооцінювати місце Сходу у всесвітньому історичному процесі можна.

Основною причиною утворення перших держав саме в цьому регіоні було те, що основну частину території цих країн становлять долини великих повноводних рік (наприклад, у долині р.Ніл розташувався Єгипет, у межиріччі Тігру і Єфрату – Шумер та Аккадія) і лише на периферії простяглися гірські хребти та плоскогір'я. Східні країни швидко скористалися вигодами свого географічного положення. Адже природні умови (родючість грунтів, можливість їх зрошення, наявність корисних рослин і руди сприяли загальному розвитку продуктивних сил і в кінцевому рахунку визначили політичні форми та культуру цих країн.

У курсі Історії держави і права зарубіжних країн вивчають державно-правові системи стародавнього Єгипту, Вавилону, Індії та Китаю. Кожна з цих країн має свої специфічні, лише їй властиві, ознаки та закономірності утворення та розвитку. Але ряд ознак, не лише географічних, що дозволяє об'єднати їх в єдину групу країн Стародавнього Сходу. Серед них можна виділити три групи ознак.

1. Ознаки, що стосуються соціальної форми еволюції давньосхідних суспільств.

2. Ознаки, що стосуються політичної організації давньосхідних держав.

3. Ознаки, що стосуються права країн Стародавнього Сходу. Зупинимося на кожній з них більш детальніше.

Дата добавления: 2015-11-14